Альбрехт Альтдорфер
Альбре́хт Альтдо́рфер (Altdorfer) (біля 1480—†1538) — німецький маляр, графік і архітектор, головний представник так званої наддунайської школи, малював релігійні та алегоричні картини, перший у європейському малярстві створив пейзаж без фігур.
Зміст |
Біографія [ред.]
Народився близько 1480 року в Регенсбурзі, де його батько, Ульріх Альтдорфер, за кілька років до цього отримав статус городянина. У 1491 батько Альбрехта Альтдорфера відчуває матеріальну скруту, відмовляється від Регенсбургського громадянства і залишає місто. У 1505 Альбрехт відновлює своє громадянство в рідному місті. У 1507 Альтдорфер вперше починає ставити на гравюрах свій підпис, створений як наслідування знаменитої монограми Альбрехта Дюрера .
1517 року Альбрехт Альтдорфер, який був на той час відомим городянином і мав замовлення від самого короля Максиміліана І, стає членом міської ради. У 1519 році підтримав рішення ради про виселення з міста євреїв та знесення їхньої синагоги, на місці якої було споруджено Церкву „Zur Schönen Maria“. Збереглися гравюри Альтдорфера із зображенням цієї церкви.
Помер в Регенсбурзі у 1538 році.
Творчість [ред.]
«Битва Александра Македонського з Дарієм» [ред.]
«Битва Александра Македонського з Дарієм» написана художником 1529 року — найвідоміша робота Альбрехта Альтдорфера. Нині експонується у Старій пінакотеці, Мюнхен.
«Купання Сюзанни» [ред.]
Цікавою роботою з композиційного погляду є картина «Купання Сюзанни» (Стара Пінакотека), створена в 1526 році. На картині зображений епізод з Біблії, коли пророк Даниїл, порятував Сюзанну, засуджену до смерті за фальшивим звинуваченням у подружній зраді. Події на картині розгортаються на тлі чотириповерхового палацу, старанно виписаного художником. Такий інтерес до архітектурних деталей можна пояснити призначенням Альтдорфера в 1526 році головним архітектором (нім. Stadtbaumeister) міста.
«Лісовий пейзаж із битвою святого Георгія» [ред.]
У «Лісовому пейзажі з битвою Святого Георгія» (1510 р.) майстер використав виразні можливості техніки малюнка на тонірованому папері. Спочатку художник широким пензлем широко наніс темно-зелене листя, а потім тонким пензлем каліграфічно прокреслив сяйво сонця на вітах та листі. У нижній частині картини помітний невеликий просвіт — ця деталь повертає глядача до теми картини, привертаючи увагу до сцени двобою лицаря з драконом.
«Святе сімейство» [ред.]
У тому ж 1510 р. була написана картина «Святе смейство». Як встановлено зі зробленого на ній напису, Альтдорфер пожертвував свій витвір якомусь храму. Сцена мирного відрочинку Йосифа та Марії з дитям зображена дещо сентиментально, а пейзаж — гористий морський берег, на якому в яскравих променях сонця, що вже сідає, стоять ніби іграшкові будиночки та башти — нагадує казку.
Пейзаж [ред.]
У 20 роках XVI ст. майстер повернувся до пейзажу без сюжетних мотивів. Цей жанр у його творах представляють десятки малюнків і гравюр, і дві картини — «Дунайський пейзаж» і «Пейзаж з містком». Альтдорфер писав ці карини по пам'яті в майстерні, поєднуючи в одному творі пейзажі, побачені у різних місцях. Примітно те, що Альтдорфер не тільки сам відчував потяг до природи, але й отримував замовлення від шанувальників «чистого» пейзажу.
Див. також [ред.]
- 8121 Альтдорфер — астероїд, названий на честь художника[1].
Примітки [ред.]
- ↑ Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York: Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3
Посилання [ред.]
 |
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Альбрехт Альтдорфер |
