Гібонові

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Гібонові
Період існування: міоцен — сучасність
Hylobates lar
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Примати (Primates)
Інфраряд: Вищі примати (Simiiformes)
Надродина: Людиноподібні (Hominoidea)
Родина: Гібонові (Hylobatidae)
(Gray, 1870)
Розповсюдження гібонових
Розповсюдження гібонових
Роди
Hylobates
Hoolock
Nomascus
Symphalangus
Bunopithecus
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Hylobatidae
ITIS logo.jpg ITIS: 572775
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 9577
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Hylobatidae

Гібонові (Hylobatidae) — родина приматів, котрі проживають в тропічних і субтропічних лісах південно-східної Азії, у тому числі на островах Суматра, Борнео і Ява. Перекладається як «мавпа, що ходить по деревам». Згідно з МСОП родина поділяється на 4 роди і 16 видів сучасних тварин.

Опис[ред.ред. код]

Розміри більшості гібонових не дуже відрізняються, за винятком сямангів. Вага більшості гібонів становить 4-8 кг (сямангів — 9-13 кг), довжина голови й тулуба — 42-64 см (сямангів — 47-60 см). Череп округлий без гребінів, ікла довгі, мають вигляд шабель. Хвіст відсутній. Обличчя, долоні, підошва оголені. Є сідничної мозолі. Передні кінцівки значно довші задніх, співвідношення їх довжини до довжини хребта дорівнює 180. Кисті той же довжини, як стопи, або довше їх. пальці кистей значно довше пальців стоп. Великий палець кисті тонкий, довгий та здатен відсуватися у бік. Пальці стопи короткі, але великий палець більше за інші й здатен до хапання, коли він лазить. На великих пальцях кистей та стоп нігті плоскі та широкі. На кистях рук та ступнях найбільш довгий палець третій. Статевий диморфізм незначний.

Шерсть довга, густа. Колір її — від чорного (у сямангів) і темно-коричневого до блідо-жовтого-коричневого і сріблясто-сірого. Зубна формула: 2/2, 1/1, 2/2, 3/3 = 32.

Розповсюдження[ред.ред. код]

Гібонові мешкають у Південній та Південно-Східній Азії (зокрема у східній Індії, Індокитаї, Індонезії), на острові Хайнань та провінції Юньнань (КНР). Сяманги лише на острові Суматра та Малакському півострові.

Спосіб життя[ред.ред. код]

Мешкає у дощових та гірських лісах. У горах розповсюдження гібонів доходить до 2000 м на рівнем моря. Гібони добре пересуваються по деревам, іноді буває більш ніж на 9 м в одному стрибку. Родина складається з 2-6 тварин. Площа, яку займає одна родина дорівнює 35 акрів. Сплять гібони у густому листі в середній частині дерева. Зранку гібони влаштовують «концерти». Видають голосні крики, що тривають до 2 годин. У сямангів під підборіддям існує великий непарний горловий лантух, який слугує посиленню голосу.

Харчуються гібони фруктами, ягодами, пташиними яйцями, пташенятами, полюбляють прісну джерельну воду.

Статева зрілість настає у віці 7-10 років. Вагітність триває 210 днів. Народжується 1 малюк. Через 2-3 роки самиця знову народжує. Дитинча ходить за матір'ю до 2 років.

Систематика[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]