Гірська піхота

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Австро-угорські альпійські стрільці на висоті 3 850 м під вершиною гори Ортлер в Альпах, 1917
Німецькі гірсько-піхотні війська на Головному Кавказькому хребті. 22 грудня 1942
Радянські спецназовці готуються до бойового виходу. Інтервенція Радянського Союзу в Афганістан. 1988

Гірська́ піхо́та або гірські війська — рід військ, до якого належать загальновійськові, артилерійські, інженерні та інші частини і з'єднання, призначені та спеціально навчені для бойових дій у гірській місцевості.

Призначення та засади[ред.ред. код]

У деяких арміях частини і з'єднання гірських військ мають особливу штатну організацію і називаються: альпійськими (Франція, Італія), гірсько-піхотними (ФРН, Греція), легко-піхотними (КНР та інші).

Наприклад, в армії Німеччини гірсько-піхотна дивізія зразка 1980-х років (близько 17,5 тис. чол.) мала 2 гірсько-піхотні та 1 мотопіхотну бригади, артилерійський полк, зенітний артилерійський дивізіон і частини (підрозділи) забезпечення та обслуговування. В арміях з військами, що дислокуються в гірських районах, проводиться спеціальна підготовка (гірська підготовка). Гірські війська, крім частин і підрозділів основних родів військ і спеціальних військ можуть мати у своєму складі гірськолижні, скелелазні, в'ючні та інші підрозділи.

З'єднання (частини) гірських військ зазвичай оснащуються полегшеним зброєю, малогабаритною і високопрохідною військовою технікою і транспортними засобами, а артилерійські та зенітно-артилерійські підрозділи (частини), як правило, мають на озброєнні гармати (комплекси) та міномети спеціальної конструкції, пристосовані для пересування по гірських дорогах і перевезення (перенесення) на в'юках. Інженерно-саперні (дорожні) підрозділи оснащуються комплектами канатних доріг, спеціальних мостів і пристосувань для наведення переправ через гірські річки, каньйони, ущелини і підйому вантажів на висоти. Підрозділи і частини гірських військ, у т. ч. і тилові, крім автомобільного транспорту можуть використовувати гужовий транспорт і в'ючних тварин. У гірській місцевості для постачання військ і здійснення ними маневру широко застосовуються гелікоптери та літаки; практикується скидання вантажів на парашутах.

Навчання військ для дій в горах у мирний час проводиться в гірській місцевості з періодичними виїздами в гірські табори, а також в спеціально обладнані гірські навчальні центри. Для дій у високогірних районах з особливо складними умовами готуються окремі альпіністські підрозділи. Гірські війська здатні вести бойові дії на віддалених напрямках, поза шляхів та доріг, у відриві від інших угруповань військ, широко застосовувати обходи та охоплення з метою оволодіння пануючими висотами, перевалами, гірськими проходами та іншими ключовими пунктами і утримання їх.

За часів Другої світової війни гірсько-піхотні частини і з'єднання країн учасників брали участь в боях і операціях на Кавказі, в Норвегії, Криму, в Карпатах та тощо, де продемонстрували високі бойові якості.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Радянська військова енциклопедія «ВАВИЛОН — ГРАЖДАНСКАЯ» // = (Советская военная энциклопедия) / Маршал Советского Союза Н. В. ОГАРКОВ — председатель. — М.: Воениздат, 1979. — Т. 2. — С. 610. — ISBN 00101-236. (рос.)

Посилання[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Відео[ред.ред. код]