Девлет II Ґерай

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Девлет II Ґерай (*1648—†1718) — кримський хан у 1699—1702, 1709—1713 рр. з династії Ґераїв. , займав престол між двома правліннями Селіма I Ґерая та Каплана I Ґерая. Старший син Селіма I Ґерая.

Селім I Ґерай, після своєї відставки в 1699 р. рекомендував Девлета II Ґерая на ханську посаду і той був затверджений в званні хана.

Правління Девлета II проходило в непростих умовах. На самому початку царювання він зіткнувся з конфліктом, що розгорівся між його братами за пости калги і нуреддина. Один з учасників суперечки, Гази Ґерай, втік в Буджак і там зібрав навколо себе бунтівних ногайців, що мали намір вийти з підпорядкування Криму. Цей заколот був придушений Девлетом II Ґераєм. Незабаром у хана виникли складнощі зовнішньополітичного характеру. Туреччина, що уклала мир з Московією, залишала без уваги всі попередження хана, який повідомляв про плани Петра I продовжити війну на півдні. Девлет II Ґерай спробував організувати всупереч волі султана попереджувальний похід проти московитів, зібравши велике військо, але султан негайно позбавив влади його, відновивши на престолі Селіма I Ґерая.

Друге правління Девлета II Ґерая ознаменувалося тим, що він підтримав намір Запоріжжя і гетьмана Івана Мазепи звільнити за допомогою Швеції Україну від московської залежності. Після поразки шведсько-козацького війська під Полтавою хан дозволив козакам, які рятувалася від помсти московського царя, оселитися на території Кримського ханства в пониззі Дніпра.

Девлет II Ґерай постійно висловлював султанові свої побоювання про те, що Московія не має наміру довго дотримуватися умов миру і незабаром приступить до територіальних захоплень в Криму і за рахунок Туреччини. Реакція султана була дуже слабкою через побоювання війни з Московією.

Знятий з престолу через формальний привод — звинувачення у неналежному поводженні з шведським королем Карлом XII, який шукав притулку в Туреччині.

Відправлений з Криму на Родос, потім переселився в м. Візі (Туреччина). Помер у Візі в 1719 р.

Література [ред.]

  • Гайворонский Алексей. Созвездие Гераев. — Симферополь, 2003

Посилання [ред.]