Буджак

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Буджак

Ukraine-Budzhak.png

   Карта Буджака (20 століття)

Bilhorod Dnistrovskyi.jpg

Аккерманська фортеця

Museum of Folk Architecture and Ethnography in Pyrohiv - old house - 2367-1.jpg

Музей народної архітектури та побуту України, хата з села Старокозаче, Одеська область.

Буджак (тур. «кут») або Аккерманщина (від Аккерман — тур. Біла фортеця (попередня назва Білгород-Дністровського) — в 16-18 століттях історична область на півдні України між гирлами Дунаю, Дністра та Чорним морем. Загальна площа — 12,4 тисячі км².

ТопонімОйконім[ред.ред. код]

рум. Bugeac гаг. Bucak тур. Bucak — «кут», «закуток»

У середньовіччі цей регіон називався ст.-слов. Кутъ, що було транскрибовано грец. Ονγλοζ як «Ugloz». Татари посилалися на нього як Буджак тур. Bucak, що є перекладом слов'янської назви.

« ...названіе Уголъ (у византійцев «Ονγλοζ») придававшееся пространству морскаго побережья мѣжду устьями Днѣстра и Дуная, перевели словомъ Буджакъ...[1]  »
« ...Буджак — країна (тур. Bucak, читається «Буджак» — «Кут»). Низинна рівнина, покрита степом, розташована між долішньою течією Дністра та дельтою Дунаю і берегом Чорного моря (від цього й назва «Кут»). Основні міста Аккерман (Білгород) та Кілія, захоплені турками 1484 р. Решта Буджаку була завойована турками 1538 р. Тоді кримський хан розселив тут кілька татарських родів, що кочували по Буджаку і часто нападали на Поділля. Формально буджацькі татари підпорядковувалися кримському ханові як васалові султана. Хан надсилав до Буджаку своїх намісників, але переважно татари були фактично незалежні. У 20-х роках XVII ст. підпорядковувалися султанові, 1637 р.— знову ханові (Inalcik H. Budjak // The Encyclopaedia of Islam.—Vol. l, fasc. 21.— P. 1286—1287). Про Буджак і буджацьких татар див. у Боплана у цьому ж перекладі далі. Він вважав, що буджацькі татари найхоробріші з усіх та що в Буджаку мешкало їх близько 20 тис. Я. Д. ...[2]  »

Назви області, що зустрічаються на історичних мапах[ред.ред. код]

« Budziak, Budżak. Tak się zwała była ziemia Nogajców czyli tatarów budziackich, obfitująca w jeziora słone, limany; miejscowość naga, pusta, wody słodkiej brak, w dzisiejszej Bessarabii. Mniej więcej B. stepy zajmowały pow. Kagulski, Akkermański, Benderski, Izmailski. To gniazdo tatarów budziackich, osiadłych między tatarami dobruckiemi na płd. i oczakowskiemi nad morzem, hołdujących turkom i podległych hanowi swemu, w XVIII w. zajęli przy bysze-osad nicy. Wyraz „budżak" znaczy po turecku „kąt."  »

Історія[ред.ред. код]

Хронологія[ред.ред. код]

В античні часи Буджак був заселений фракійськими племенами.

VI ст. до н. е. на ці терени просуваються скіфи зі сходу. IV ст. до н. е. до Бессарабії з правого берегу Дунаю переселяються гети та даки.

106 р. Після воєн даків з Римом їхня держава була включена до римської провінції Дакія. ІІІ — VI ст. до Бессарабії переселялися племена готів, слов'ян, гуннів, болгар, аварів. В ранньому середньовіччі Буджак та Ногайські степи населяли уличі та тиверці.

IX-X ст. південна частина Бессарабії (Буджак) перебувала у складі Болгарського царства, однак після походів Святослава на Дунай Бессарабія потрапила під владу київських, пізніше — галицько-волинських князів.

У південній Бессарабії (Буджаку) кочували печеніги та половці.

ХІІІ ст. тут оселяються татари.

XIV — XV ст. терени Південної Бессарабії були відвойовані у татар правителями Молдавського князівства.

XV ст. на територію Бессарабії проникають війська Османської імперії.

XVII — XVIII ст. на території Буджака розташовувались кочів'я Буджацької або Білгородської орди, з якою вели запеклу боротьбу запорізькі козаки.

Буджак входив до складу Османської імперії до 1812 року.

З травня 1812 року, згідно з Бухарестською мирною угодою між Росією та Туреччиною, відійшов до Російської імперії.

У 19181940 роках входив до складу Румунії.

У 1940 році захоплений радянськими військами і, відповідно до пакту Молотова-Ріббентропа, відійшов до СРСР. Після цього був поділений на 13 адміністративних районів, з яких 7 серпня 1940 р. була сформована Аккерманська область.

З 7 грудня 1940 р. Буджак входив до складу Ізмаїльської області.

З 19 липня 1941 р. до 25 серпня 1944 р. територія Ізмаїльської області захоплена румунськими та німецькими військами. Із серпня 1941 р. до серпня 1944 р. територія Буджака офіційно входила до складу Румунії.

В лютому 1947 року СРСР та Румунія підписали мирний договір, який закріпив входження до УРСР Північної Буковини, Хотинщини та Буджаку.

15 лютого 1954 р. у зв'язку із скасуванням Ізмаїльської області територія Буджака увійшла до складу сучасної Одеської області.

Для Буджака характерний рівнинний рельєф та степовий ландшафт, клімат посушливий.

Незважаючи на наявність на даній території комплексу великих прісних водойм, загалом вона характеризується нестачею водних ресурсів.

Для морського узбережжя Буджака характерна наявність низки великих солоноводних та солонуватоводних лиманів (Сасик, Бурнас, Шагани та ін.)

АТП (адміністративно-територіальний поділ)[ред.ред. код]

  1. Аккерманський повіт
  2. Ізмаїльський повіт
  1. Аккерманський повіт (рум. Judeţul CETATEA-ALBĂ)[9]
  2. Ізмаїльський повіт (рум. Judeţul ISMAIL)[10]
  1. Аккерманський повіт (рум. Judeţul CETATEA-ALBĂ)
  2. Ізмаїльський повіт (рум. Judeţul ISMAIL)
  1. Арцизький район
  2. Бородинський район
  3. Лиманський район
  4. Ново-Іванівський
  5. Кілійський район
  6. Ренійський район
  7. Саратський район
  8. Старо-Козацький район
  9. Суворівський район
  10. Тарутинський район
  11. Татарбунарський район
  12. Тузлівський район
  1. Арцизький район
  2. Білгород-Дністровський район
  3. Болградський район
  4. Ізмаїльський район
  5. Кілійський район
  6. Ренійський район
  7. Саратський район
  8. Тарутинський район
  9. Татарбунарський район
  1. Арцизький район
  2. Білгород-Дністровський район
  3. Болградський район
  4. Ізмаїльський район
  5. Кілійський район
  6. Ренійський район
  7. Саратський район
  8. Тарутинський район
  9. Татарбунарський район

Населення[ред.ред. код]

Найпоширеніша рідна мова у громадах Буджака за переписом 2001 р.

За національним складом Буджак є одним з найрізноманітніших регіонів України.

Національний склад Буджака
(перепис 2001 року)
Населення Українці Росіяни Болгари Молдавани Гагаузи Інші
Білгород-Дністровський 58 436 62,9% 28,2% 3,7% 1,9% 0,4%
Ізмаїл 84 815 38,0% 43,7% 10,0% 4,3% 0,9%
Арцизький район 51 251 27,4% 22,5% 39,0% 6,3% 1,8%
Білгород-Дністровський район 62 255 81,9% 8,8% 1,2% 6,2% 0,3%
Болградський район 73 991 7,5% 8,0% 60,8% 1,5% 18,7%
Ізмаїльський район 54 550 28,9% 16,1% 25,7% 27,6% 0,4%
Кілійський район 58.707 44,6% 30,0% 4,3% 15,8% 3,8%
Ренійський район 39 903 17,7% 15,1% 8,5% 49,0% 7,9%
Саратський район 49 911 43,9% 15,9% 20,0% 19,0% 0,3%
Тарутинський район 45 175 24,5% 13,9% 37,5% 16,5% 6,0%
Татарбунарський район 41 573 71,3% 6,4% 11,5% 9,4% 0,2%
Райони Буджака 620 567 40.2% 20.2% 20.9% 12.7% 4.0%

Примітки[ред.ред. код]

Буджак на мапах[ред.ред. код]

Джерела, посилання і література[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]