Буджак

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Перейти до: навігація, пошук
Буджак

██ Карта Буджаку (20 століття)

Аккерманська фортеця

Буджак (тур. «кут») або Аккерманщина (від Аккерман — тур. Біла фортеця (попередня назва Білгород-Дністровська)) — в 16-18 ст. історична область на півдні Бессарабії між гирлами Дунаю, Дністра та Чорним морем.

В 17-18 ст. на території Буджака розташовувались кочів'я Буджацької або Білгородської орди, з якою вели запеклу боротьбу запорізькі козаки.

Буджак входив до складу Османської імперії до 1812 року.

З травня 1812 року, згідно з Бухарестською мирною угодою між Росією та Туреччиною, відійшов до Російської імперії.

У 19181940 роках входив до складу Румунії.

У 1940 році захоплений радянськими військами і, відповідно до пакту Молотова-Ріббентропа, відійшов до СРСР. Після цього був поділений на 13 адміністративних районів, з яких 7 серпня 1940 р. була сформована Акерманська область.

З 7 грудня 1940 р. Буджак входив до складу Ізмаїльської області.

З 19 липня 1941 р. до 25 серпня 1944 р. територія Ізмаїльської області захоплена румунськими та німецькими військами. Із серпня 1941 р. до серпня 1944 р. територія Буджака офіційно входила до складу Румунії.

15 лютого 1954 р. у зв'язку із скасуванням Ізмаїльської області територія Буджака увійшла до складу сучасної Одеської області.

Для Буджака характерний рівнинний рельєф та степовий ландшафт, клімат посушливий.

Незважаючи на наявність на даній території комплексу великих прісних водойм, загалом вона характеризується нестачею водних ресурсів.

Для морського узбережжя Буджака характерна наявність низки великих солоноводних та солонуватоводних лиманів (Сасик, Бурнас, Шагани та ін.)

За національним складом Буджак є одним з найбільш строкатих регіонів України. Тут переважає українське населення — 35,8 %, болгари — 24,8 %, росіяни — 17,7 %, молдавани — 15,2 %, гагаузи — 4,6 % та інші.

[ред.] Див. також

Commons
ВікіСховище має мультимедіа-дані до цієї статті:
Особисті інструменти