Буджак

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Історико-географічний регіон України
Буджак
тур. Bucak
Bilhorod Dnistrovskyi.jpg
Загальна інформація
Інші назви Аккерманщина, (Південна) Бесарабія
Сучасна
локація
Південний захід Одеської області
Період
вживання
топоніма
XVI ст. — сучасність
Населення українці, росіяни, болгари, молдавани, гагаузи
Площа 12,4 тисячі км²
Розташування на карті
Ukraine-Budzhak.png
   Буджак на мапі України.
Bugcadm.png
Адміністративно-територіальний поділ регіону.
Держави на території Буджака
Україна Lesser Coat of Arms of Ukraine.svg


Буджак (тур. Bucak — «кут», гаг. Bucak, рум. Bugeac) або Аккерманщина[прим. 1] — історична область на півдні України між гирлами Дунаю, Дністра та Чорним морем.

Для Буджака характерні рівнинний рельєф та степовий ландшафт, посушливий клімат. Незважаючи на наявність на даній території комплексу великих прісних водойм, загалом вона характеризується нестачею водних ресурсів.

Для морського узбережжя Буджака характерна наявність низки великих солоноводних та солонуватоводних лиманів: Сасик, Бурнас, Шагани та інші.

Загальна площа регіону — 12,4 тисячі км².

Походження назви[ред.ред. код]

У середньовіччі цей регіон називався ст.-слов. Ѫгълъ (укр. Вугол), що було транскрибовано грецькою як Ονγλοζ. Татари ж звали його Буджак (крим. Bucak), що є перекладом слов'янської назви.

« ...названіе Уголъ (у византійцев «Ονγλοζ») придававшееся пространству морскаго побережья мѣжду устьями Днѣстра и Дуная, перевели словомъ Буджакъ...  »

Списки населенных мест Российской Империи, III. Бессарабская область (по сведениям 1859 года) (стр.22)

« ...Буджак — країна (тур. Bucak, читається «Буджак» — «Кут»). Низинна рівнина, покрита степом, розташована між долішньою течією Дністра та дельтою Дунаю і берегом Чорного моря (від цього й назва «Кут»). Основні міста Аккерман (Білгород) та Кілія, захоплені турками 1484 р. Решта Буджаку була завойована турками 1538 р. Тоді кримський хан розселив тут кілька татарських родів, що кочували по Буджаку і часто нападали на Поділля. Формально буджацькі татари підпорядковувалися кримському ханові як васалові султана. Хан надсилав до Буджаку своїх намісників, але переважно татари були фактично незалежні. У 20-х роках XVII ст. підпорядковувалися султанові, 1637 р. — знову ханові…  »

Опис України, 1660. Ґійом Левассер де Боплан, фр. (переклад укр. Я. І. Кравця, З. П. Борисюк).

« Буджяк, Буджак. Так звалася була земля ногайців чи татар буджацьких, багата на солоні озера, лимани; місцевість нага, пуста, де води прісної бракує, в сьогоднішній Бесарабії. Без мала Б. степи займали пов. Кагульський, Аккерманський, Бендерський, Ізмаїльський. То гніздо буджацьких татар, осілих між добруджанськими на півд. і очаківськими над морем, данників турків і підлеглих ханові своєму, у XVIII в. зайняли прибульці-осадники. Слово «буджак» значить турецькою «кут».
Оригінальний текст (пол.)

Budziak, Budżak. Tak się zwała była ziemia Nogajców czyli tatarów budziackich, obfitująca w jeziora słone, limany; miejscowość naga, pusta, wody słodkiej brak, w dzisiejszej Bessarabii. Mniej więcej B. stepy zajmowały pow. Kagulski, Akkermański, Benderski, Izmailski. To gniazdo tatarów budziackich, osiadłych między tatarami dobruckiemi na płd. i oczakowskiemi nad morzem, hołdujących turkom i podległych hanowi swemu, w XVIII w. zajęli przybysze-osadnicy. Wyraz "budżak" znaczy po turecku "kąt".

 »

Budziak // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innyh krajów słowiańskich. — Warszawa: Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1880. — T. I (Aa — Dereneczna)

Історія[ред.ред. код]

Печатка Усть-Дунайського Буджацького козацького війська.

Хронологія[ред.ред. код]

В античні часи Буджак був заселений фракійськими племенами.

VI ст. до н. е. на ці терени просуваються скіфи зі сходу. IV ст. до н. е. до Бессарабії з правого берегу Дунаю переселяються гети та даки.

106 р. Після воєн даків з Римом їхня держава була включена до римської провінції Дакія. ІІІ — VI ст. до Бессарабії переселялися племена готів, слов'ян, гуннів, болгар, аварів. В ранньому середньовіччі Буджак та Ногайські степи населяли уличі та тиверці.

IX-X ст. південна частина Бессарабії (Буджак) перебувала у складі Болгарського царства, однак після походів Святослава на Дунай Бессарабія потрапила під владу київських, пізніше — галицько-волинських князів.

У південній Бессарабії (Буджаку) кочували печеніги та половці.

ХІІІ ст. тут оселяються татари.

XIV — XV ст. терени Південної Бессарабії були відвойовані у татар правителями Молдавського князівства.

XV ст. на територію Бессарабії проникають війська Османської імперії.

XVII — XVIII ст. на території Буджака розташовувались кочів'я Буджацької або Білгородської орди, з якою вели запеклу боротьбу запорізькі козаки.

Буджак входив до складу Османської імперії до 1812 року.

З травня 1812 року, згідно з Бухарестською мирною угодою між Росією та Туреччиною, відійшов до Російської імперії.

У 19181940 роках входив до складу Румунії.

У 1940 році захоплений радянськими військами і, відповідно до пакту Молотова-Ріббентропа, відійшов до СРСР. Після цього був поділений на 13 адміністративних районів, з яких 7 серпня 1940 р. була сформована Аккерманська область.

З 7 грудня 1940 р. Буджак входив до складу Ізмаїльської області.

З 19 липня 1941 р. до 25 серпня 1944 р. територія Ізмаїльської області захоплена румунськими та німецькими військами. Із серпня 1941 р. до серпня 1944 р. територія Буджака офіційно входила до складу Румунії.

В лютому 1947 року СРСР та Румунія підписали мирний договір, який закріпив входження до УРСР Північної Буковини, Хотинщини та Буджаку.

15 лютого 1954 р. у зв'язку із скасуванням Ізмаїльської області територія Буджака увійшла до складу сучасної Одеської області.

Адміністративно-територіальний поділ[ред.ред. код]

  1. Аккерманський повіт
  2. Ізмаїльський повіт
  1. Аккерманський жудець (рум. Judeţul Cetatea Albă)[1]
  2. Ізмаїльський жудець (рум. Judeţul Ismail)[2]
  1. Аккерманський жудець (рум. Judeţul Cetatea Albă)
  2. Ізмаїльський жудець (рум. Judeţul Ismail)
  3. Кілійський жудець (рум. Judeţul Chilia)
  1. Арцизький район
  2. Бородинський район
  3. Лиманський район
  4. Ново-Іванівський
  5. Кілійський район
  6. Ренійський район
  7. Саратський район
  8. Старо-Козацький район
  9. Суворівський район
  10. Тарутинський район
  11. Татарбунарський район
  12. Тузлівський район
  1. Арцизький район
  2. Білгород-Дністровський район
  3. Болградський район
  4. Ізмаїльський район
  5. Кілійський район
  6. Ренійський район
  7. Саратський район
  8. Тарутинський район
  9. Татарбунарський район
  1. Арцизький район
  2. Білгород-Дністровський район
  3. Болградський район
  4. Ізмаїльський район
  5. Кілійський район
  6. Ренійський район
  7. Саратський район
  8. Тарутинський район
  9. Татарбунарський район

Населення[ред.ред. код]

Найпоширеніша рідна мова у громадах Буджака за переписом 2001 р.

За національним складом Буджак є одним з найрізноманітніших регіонів України.

Національний склад Буджака
(перепис 2001 року)
Населення Українці Росіяни Болгари Молдавани Гагаузи Інші
Білгород-Дністровський 58 436 62,9% 28,2% 3,7% 1,9% 0,4%
Ізмаїл 84 815 38,0% 43,7% 10,0% 4,3% 0,9%
Арцизький район 51 251 27,4% 22,5% 39,0% 6,3% 1,8%
Білгород-Дністровський район 62 255 81,9% 8,8% 1,2% 6,2% 0,3%
Болградський район 73 991 7,5% 8,0% 60,8% 1,5% 18,7%
Ізмаїльський район 54 550 28,9% 16,1% 25,7% 27,6% 0,4%
Кілійський район 58.707 44,6% 30,0% 4,3% 15,8% 3,8%
Ренійський район 39 903 17,7% 15,1% 8,5% 49,0% 7,9%
Саратський район 49 911 43,9% 15,9% 20,0% 19,0% 0,3%
Тарутинський район 45 175 24,5% 13,9% 37,5% 16,5% 6,0%
Татарбунарський район 41 573 71,3% 6,4% 11,5% 9,4% 0,2%
Райони Буджака 620 567 40.2% 20.2% 20.9% 12.7% 4.0%

Буджак на мапах[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Аккерман (тур. «Біла фортеця») — попередня назва Білгород-Дністровського.

Посилання[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]