Девлет I Ґерай
Девле́т I Ґера́й (крим. I Devlet Geray, ۱دولت گراى; Taht Alğan Devlet Geray, تخت آلغان دولت گراى; 1512—1577) — кримський хан у 1551—1577 рр. з династії Ґераїв, наступник Сахіба I Ґерая, попередник Мехмеда II Ґерая. Син Мубарека Ґерая, онук Менґлі I Ґерая. У правління Саадета I Ґерая став калгою. У період царювання Сахіба I Ґерая перебрався до Стамбулу. Сахіб I Ґерай планував посадити Девлета Ґерая на престол Казанського ханства, проте султан вирішив воцарити його не в Казані, а в Криму, що і здійснив в 1551 р. Девлету I Ґераю вдалося знайти спільну мову з беями, і під час його правління внутрішнє протистояння в Криму, характерне для колишніх років, вщухло. Утихомирення знаті не в останню чергу пояснювалося тим, що вона була залучена до численних зарубіжних військових походів, організованих ханом. Однією з головних причин високої військової активності Девлета I Ґерая було те, що у ханства з'явилися серйозні зовнішньополітичні проблеми: Московське князівство, що зміцнилося, значно підсилило експансію на сході і заході. У 1550-х рр. Іоанном IV Грізним були завойовані Казанське і Хаджі-Тарханське ханства. Тоді ж в Москві з'явилася ідея виступити і на Крим. На заході Москва почала завойовну війну проти Польщі за Лівонію. У результаті в постійній суперечці цих двох потужних держав Східної Європи перевага опинилася на стороні Московії. Бажаючи зберегти баланс сил в регіоні, Девлет I Ґерай уклав політичний союз з польським королем. У рамках цього союзу він майже щорічно здійснював військові походи проти Московії, один з яких (у 1571 р.) завершився спалюванням більшої частини Москви. І хоча в наступному році кримсько-турецьке військо було майже повністю знищене росіянами в Молодинській битві, постійні напади кримських військ зірвали військову кампанію Івана IV Грізного по захопленню Прибалтики. Намагався активно, але безрезультатно втручатися у казансько-астраханські справи. У цьому напрямку проводив незалежну від Османської імперії зовнішню політику. Помер від чуми в 1577 р.
[ред.] Література
Гайворонский Алексей. Созвездие Гераев. — Симферополь, 2003
[ред.] Посилання
|
||||||||||||||||
