Джудіт Андерсон

Джудіт Андерсон
англ. Judith Anderson
Ім'я при народженні	англ. Frances Margaret Anderson
Народилася	10 лютого 1897(1897-02-10) або 20 лютого 1897(1897-02-20) Аделаїда, Австралія
Померла	3 січня 1992(1992-01-03)[…] (94 роки) Санта-Барбара, Каліфорнія пневмонія
Громадянство	Австралія
Діяльність	акторка театру, кіноакторка, телеакторка
Роки діяльності	1915 — 1987
У шлюбі з	Luther Greened
IMDb	nm0000752
Нагороди та премії
Премія «Тоні» за найкращу жіночу роль у п'єсіd (1948) прайм-тайм премія Еммі за найкращу жіночу роль в міні-серіалі або фільмі (1955) прайм-тайм премія Еммі за найкращу жіночу роль в міні-серіалі або фільмі (1961) премія Дональдсонаd
Джудіт Андерсон у Вікісховищі

Джудіт А́ндерсон (англ. Judith Anderson; 10 лютого 1897, Аделаїда — 3 січня 1992, Санта-Барбара, Каліфорнія) — австралійська і американська акторка театру, кіно та телебачення.

Життєпис

Юні роки

Френсіс Маргарет Андерсон, більше відома як Джудіт Андерсон, народилась 10 лютого 1897 року на півдні Австралії в місті Аделаїда. Акторську кар'єру вона розпочала по закінченні середньої школи «Нортвуд».

Її дебют під ім'ям Френсіс Андерсон відбувся 1915 року в Королівському театрі в Сіднеї, де вона зіграла Стефані в п'єсі «Королівське розлучення». У трупі цього театру було багато американських акторів, які й порадили юній Френсіс спробувати свої сили в Америці. З надією на успіх, Андерсон 1918 року покинула Австралію й переїхала до Каліфорнії. Але там її спіткала невдача, після чого вона перебралася до Нью-Йорка, де також не досягла успіху.

Становлення кар'єри

Після деякого часу бідності та поневірянь Андерсон була зарахована в трупу Емми Бунтінг. З нею вона гастролювала до 1922 року, поки не відбувся її дебют на Бродвеї в п'єсі «На сходинках». Рік потому вона змінила ім'я на Джудіт Андерсон й досягла першого успіху в постановці «Кобра». 1927 року акторка вирушила з гастролями до Австралії, де грала в п'єсах «Чай для трьох», «Зелений капелюшок» та «Кобра».

На початку 1930-х років вона вже вважалася однією з найкращих театральних акторок й не втратила цього статусу до 1950-х. 1936 року вона зіграла Гертруду в п'єсі «Гамлет» у постановці Джона Гілгуда, а рік потому виконала роль леді Макбет у постановці «Макбета» спочатку у Лондоні, а потім у Нью-Йорку 1941 року. У 1942—1943 роках вона грала Ольгу в чеховській п'єсі «Три сестри», де її партнерками були Кетрін Корнелл та Рут Гордон. Ця постановка була настільки успішною, що театральний плакат з зображенням цих трьох акторок було вміщено на обкладинку журналу «Тайм». 1947 року Джудіт Андерсон зіграла Медею в однойменній трагедії Евріпіда, роль якої принесла їй премію Тоні у категорії Найкраща акторка у п'єсі. Вона гастролювала з цією постановкою у Німеччині 1951 року, а також у Франції та Австралії 1955—1956 роках.

Кар'єра у кіно та на телебаченні

Окрім театру Джудіт Андерсон зрідка з'являлася в кіно. Однією з перших її ролей стала місіс Денверс у трилері Альфреда Гічкока «Ребекка» (1940), за яку вона була номінована на премію Оскар як найкраща акторка другого плану. Надалі вона знялася в таких фільмах як «Край пітьми» (1943), «Лора» (1944), «Щоденник покоївки» (1946) та «Дивна любов Марти Айверс» (1946).

З Елізабет Тейлор у фільмі «Кішка на розпеченому даху» (1958)

Акторка також працювала на телебаченні, й двічі була нагороджена премією Еммі за роль леді Макбет у двох різних телефільмах — у 1954-му та 1961 роках.

У 1950-х роках у Джудіт Андерсон були примітні ролі у фільмах «Саломея» (1953), «Десять заповідей» (1956) та «Кішка на розпеченому даху» (1958) з Елізабет Тейлор та Полом Ньюменом.

З 1950-х по 1970-ті роки Андерсон записала кілька музичних альбомів на студії «Caedmon Audio», при цьому двічі була номінована на премію Греммі за запис пісні «Wuthering Heights».

1960 року Джудіт Андерсон була удостоєна звання Дама-Командор ордену Британської імперії (DBE).

Особисте життя

У 1937—1939 роках Джудіт Андерсон перебувала у шлюбі з професором Бенджаміном Гаррісоном Леманом, а у 1946—1951 роках з театральним продюсером Лютером Гріном. Обидва шлюби закінчилися розлученням. Дітей акторка не мала.

Пізні роки

У наступні десятиліття Андерсон продовжувала багато грати в театрі, з'явившись ще раз у п'єсі «Медея» 1982 року, але цього разу у ролі Няні. Та все ж ця роль не лишилась непоміченою і принесла акторці номінацію на Тоні. 1984 року, у віці 87 років, вона зіграла Верховну жрицю Вулкану в науково-фантастичному фільмі «Зоряний шлях 3: У пошуках Спока» й того ж року стала виконавицею ролі Мінкс Локрідж у телесеріалі «Санта-Барбара», яку виконувала три наступних роки.

10 червня 1991 року, у день народження Єлизавети II, акторка була нагороджена орденом Австралії кавалерського ступеня (AC).

Останні роки життя Джудіт Андерсон провела у каліфорнійському місті Санта-Барбара, де й померла 3 січня 1992 року від пневмонії у 94-річному віці.

Вибрана фільмографія

Рік		Українська назва	Оригінальна назва	Роль
1933	ф	Брудні гроші	Blood Many	Рубі Дарлінг
1940	ф	Ребекка	Rebecca	місіс Денверс
1942	ф	Кінгс Роу	Kings Row	місіс Геррієт Гордон
1943	ф	Край пітьми	Edge of Darkness	Герд Б'ярнсен
1944	ф	Лора	Laura	Енн Тредвелл
1945	ф	І не лишилось жодного	And There Were None	Емілі Брент
1946	ф	Щоденник покоївки	The Diary of a Chambermaid	мадам Ланлер
1946	ф	Дивна любов Марти Айверс	The Strange Love of Martha Ivers	місіс Айверс
1946	ф	Червоний дім	The Red House	Елен Морган
1947	ф	Магнат	Tycoon	міс Брейтвейт
1950	ф	Фурії	The Furies	Фло Бернетт
1950	ф	Саломея	Salome	Іродіада
1954	тф	Макбет	Macbeth	леді Макбет
1956	ф	Десять заповідей	The Ten Commandments	Мемнет
1958	ф	Кішка на розпеченому даху	Cat on a Hot Tin Roof	«Велика Мама» Іда Полліт
1960	тф	Макбет	Macbeth	леді Макбет
1968	тф	Королева Єлизавета	Elizabeth the Queen	Єлизавета I
1970	ф	Людина на ім'я Кінь	A Mam Called Horse	Голова Бізонихи
1983	тф	Медея	Medea	Няня
1984	ф	Зоряний шлях 3: У пошуках Спока	Star Trek 3: The Search for Spock	Верховна жриця Вулкану
1984—1987	с	Санта-Барбара	Santa Barbara	Мінкс Локрідж

Посилання

• Джудіт Андерсон на сайті IMDb (англ.)