Дніпро-Головний

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Дніпро (значення).
Дніпро-Головний
Придніпровська залізниця
Дніпровська дирекція
залізничний вокзал, центральний вокзал, залізнична станція
Розташування
Розташування м. Дніпро
Адреса Вокзальна площа, 11
Координати 48°28′38″ пн. ш. 35°00′54″ сх. д. / 48.47722222224977173° пн. ш. 35.01500000002777568° сх. д. / 48.47722222224977173; 35.01500000002777568Координати: 48°28′38″ пн. ш. 35°00′54″ сх. д. / 48.47722222224977173° пн. ш. 35.01500000002777568° сх. д. / 48.47722222224977173; 35.01500000002777568
Структура
Лінія(ї) Запоріжжя-Кам'янське — Нижньодніпровськ-Вузол,
Дніпро-Головний —Кайдацька
Платформ 6
Тип платформ 1 бічна (висока) та 5 острівних (низькі)
Колій 12
Час роботи цілодобово
Послуги
Транспортні Залізнична станція Квиткова каса Довідкове бюро Оформлення багажу Камера схову
Супутні «Вокзальна»
,
Автобус Таксі Ресторан Автостоянка Доступ для осіб з інвалідністю Ескалатор Аптека Кафе Таксофон
Історія
Відкрито 1884 (140 років)
Перебудовано 1951
Електрифіковано 1959 (=3 кВ)
Колишні назви Катеринослав (до 20 липня 1926),
Дніпропетровськ (до 29 червня 2017)
Будівля
Архітектор Олексій Душкін
Поверхів 2
Інша інформація
Власник Придніпровська залізниця, Дніпровська дирекція залізничних перевезень (ДН-1)
Оператор Укрзалізниця
Код ЄМР (АСУЗТ) 451100
Код Експрес-3 2210700
Тарифна зона 0
Пасажиропотік ▲ 16 млн 577 тис. пасажирів (2016)[1]
Тарифні відстані до транзитних пунктів
Запоріжжя I 126 км
Київ-Пасажирський 532 км
Харків-Пасажирський 296 км
Львів 1091 км
Одеса-Головна 631 км
Мапа
Мапа
Дніпро-Головний на Вікісховищі

Дніпрó-Головни́й (до 29 червня 2017 року — Дніпропетрóвськ[2]) — пасажирська позакласна, головна залізнична станція Дніпровської дирекції Придніпровської залізниці, центральний залізничний вокзал міста Дніпро. Розташована на перетині двох ліній Запоріжжя-Кам'янське — Нижньодніпровськ-Вузол та Дніпро-Головний —Кайдацька.

За даними «Інвестиційного атласу України», вокзал станції Дніпро-Головний щорічно обслуговує 1,2 млн пасажирів, загальна його площа становить 9802 м²[3].

Історія[ред. | ред. код]

Станція відкрита 1884 року під первинною назвою Катеринослав. Попередня станція Катеринослав існувала на лівому березі річки Дніпро ще з 1873 року, яка підпорядковувалася тоді Лозово-Севастопольській залізниці. Станція була єдиною, яка обслуговувала губернський центр і тому отримала від нього свою назву. Під час будівництва нової залізничної лінії Довгинцеве — Катеринослав на правому березі річки Дніпро було споруджено будівлю вокзалу та службові пристанційні споруди. Новоутворена станція отримала назву Катеринослав, а лівобережна була перейменована на станцію Нижньодніпровськ.

  • Катеринославський вокзал
  • 1905
    1905
  • 1909
    1909
  • На початку ХХ століття
    На початку ХХ століття

20 липня 1926 року Постановою Президії ЦВК СРСР місто і станцію Катеринослав було перейменовано на Дніпропетровськ[4]

Під час Другої світової війни будівля вокзалу була вщент зруйнована.

У 1947–1951 роках, за проєктом архітектора Олексія Душкіна, зведено нову будівлю залізничного вокзалу в стилі сталінського ампіру. Споруда має довгасту прямокутну форму. Посередині розташований центральний вхід до внутрішніх приміщень та залізничних колій вокзалу. Вхід стилізований під арку, яка повністю покрита склом. З обох сторін арки виступають два пілони, які трохи вище самої будівлі, в яких розташовані приміщення для службовців «Укрзалізниці». Обабіч від центрального входу розташовані симетричні праве та ліве крила вокзалу, які щільно обнесені величезними колонами та увінчані листяним декором у корінфському стилі, де розташовуються зал чекання, кафе, довідкове бюро, каси продажу проїзних документів на поїзди та підземний пішохідний перехід. Будівля центрального залізничного вокзалу є основною, але не єдиною частиною архітектурної композиції Вокзальної площі. При виході з головного вокзалу, праворуч споруджений житловий будинок, що гармонійно доповнює весь ансамбль площі. Навпроти нього розташований п'ятиповерховий будинок, який немає гострого кута, а поступово повертає на головний проспект міста. Навпроти самої будівлі вокзалу розташований семиповерховий будинок, двоярусна структура якого перегукується зі структурою головної залізничної станції[5].

У грудні 1959 року станція електрифікована постійним струмом (=3 кВ) в складі дільниці П'ятихатки — Чаплине[6].

Державний прапор та Герб України на фасаді вокзалу

29 грудня 1995 року відкрита станція метро Метро «Вокзальна» в складі першої черги будівництва Центрально-Заводської лінії Дніпровського метрополітену, яка наразі є кінцевою на Центрально-Заводській лінії Дніпровського метрополітену, яка має три виходи на Вокзальну площу. Назва станції метро походить від розташування біля головного залізничного вокзалу Дніпра Вокзальної площі. За квартал від станції розташований Центральний міжміський автовокзал та головне управління Дніпровського метрополітену. Тривалий час ведуться роботи з будівництва другої черги дільниці, завдовжки 2,4 км, від станції метро «Вокзальна», в ході якого передбачено відкриття ще трьох станцій: «Театральна», «Центральна» та «Музейна». Відкриття другої черги метрополітену було заплановано з дедлайном не раніше 2024 року[7][8][9], проте через російське вторгнення в Україну, ці плани відтерміновані на невизначений час.

14 липня 2017 року на інформаційних табло та при оголошенні поїздів на залізничному вокзалі обласного центру змінена назва на Дніпро-Головний[10].

З 28 жовтня 2018 року призначався нічний швидкий поїзд № 139/140 Лисичанськ — Дніпро, замість поїзда № 610/609 Лисичанськ — Харків. Завдяки подовженню маршруту руху поїзда мешканці Луганської області та східних регіонів України мали можливість зручно подорожувати до великих обласних центрів Дніпра та Харкова, а звідти — до інших міст України[11] (скасований через російське вторгнення в Україну у 2022 році).

У 2018 році вокзал станції Дніпро-Головний отримав 5-те місце у Топ-10 серед найбільш завантажених вокзалів України, який обслужив 3,3 млн пасажирів у далекому сполученні (з них посадка — 1,6 млн пас./висадка — 1,6 млн пас.)[12].

Від станції Дніпро-Головний щоденно курсує фірмовий пасажирський поїзд «Дніпро». Під час відправлення від перону залізничного вокзалу до столиці України фірмового поїзда «Дніпро» з репродукторів лунає традиційний марш «Запорозький марш», а по прибутті поїзда зі столиці — лунає «Пісня про Дніпро».

У жовтні 2019 року на вокзалі станції Дніпро-Головний відкритий зал чекання для військовослужбовців[13].

28 січня 2022 року, під час планових регламентних робіт із заміни ламп люстри вокзалу та її підняття після чистки патронів обірвався трос, внаслідок чого люстра впала на підлогу та зазнала пошкоджень. Роботи відбувалися з дотриманням всіх правил безпеки, зона під люстрою була огороджена, ніхто з працівників чи відвідувачів вокзалу не постраждав[14][15].

19 квітня 2024 року, вранці, російські окупанти здійснили цілеспрямований масований обстріл цивільних інфраструктурних об'єктів «Укрзалізниці» в Дніпрі та області. Вокзал Дніпра тимчасово призупиняв роботу та вже через декілька годин відновив роботу, проте відбулася суттєва затримка руху поїздів: № 38 сполученням Київ — Запоріжжя, № 40 Запоріжжя — Солотвино, № 5/215 Чернівці — Запоріжжя та № 733 Дніпро — Київ. Рух приміських електропоїздів тимчасово скорочувався до найближчих станцій західного та східного напрямків — Горяїнове та Нижньодніпровськ[16][17], частково зруйнована п'ятиповерхівка на Вокзальній площі, що призвело до загибелі та пораненню людей[18]. Внаслідок ракетного удару зазнала руйнувань залізнична інфраструктура, загинула одна працівниця «Укрзалізниці» та ще семеро залізничників отримали поранення[19].

Проєкт «City Express» у Дніпрі[ред. | ред. код]

ЕПЛ2Т-029

«City Express» — проєкт з інтеграції залізниці з міською транспортною системою завдяки сполученню великих міст із їх містами-супутниками в єдиний транспортний простір.

Департамент капітального будівництва Дніпропетровської ОДА провів тендер щодо замовлення проєктування «City Express» у Дніпрі. Торги були оголошені 7 травня 2021 року. На аукціон подали пропозиції компанії:

  • ТДВ «Інститут Дніпродіпротранс» (вартість робіт — 5,3 млн грн);

ТОВ «Міжнародний проєктний інститут» (6 млн грн)[20].

Договір мають укласти з ТДВ «Інститут Дніпродіпротранс». Роботи мали були виконані до кінця 2021 року. У межах робіт майбутній підрядник має спроєктувати двоколійні дільниці — 128 км:

Одноколійні ділянки (завдожки 73 км):

Водночас передбачаються пункти відстою для рухомого складу.

Сам проєкт поділений на три черги:

Послуга доставки ручної поклажі[ред. | ред. код]

З 3 лютого 2020 року «Укрзалізницею» запроваджена у пілотному режимі нова послуга для пасажирів — доставка ручної поклажі до/з поїзда на станції Дніпро-Головний. Зокрема, пасажирам пропонується доставка ручної поклажі з вокзалу до вокзалу або адресна — від дверей до дверей. Замовлення адресної доставки передбачає, що кур'єр сам забере поклажу та доставить за кінцевою адресою. Послуга надається за бажанням пасажира, який має проїзний документ і здійснює поїздку від станції початкового відправлення до кінцевої станції прибуття поїзда. До перевезення приймається ручна поклажа пасажира вагою до 36 кг включно[21].

Колійний розвиток[ред. | ред. код]

Фірмовий пасажирський поїзд «Дніпро» № 79/80 сполученням Дніпро — Київ

На станції Дніпро-Головний є шість пасажирських платформ, з яких платформа № 1 висока, а платформи № 2—6 — низькі:

  • платформа № 1 (висока) — для прийому поїздів місцевого формування;
  • платформа № 2 — колії № 2 та 3 (розрахована для приймання лише короткоскладових поїздів до 15 вагонів такі, як «Інтерсіті+», поїзди далекого сполучення № 140/139 Дніпро — Лисичанськ та приміські поїзди Дніпро — Красноград); 4-та колія безплатформенна для пропуску вантажних поїздів парного напрямку;
  • платформа № 3 (розрахована на приймання поїздів у складі 18 вагонів) — колії № 5 та 6;
Відправлення поїзда № 85 Новоолексіївка — Львів
  • платформа № 4 (розрахована на прийом поїздів з 20 вагонів) — колії № 7 та 8 (саме ці дві платформи № 3 та 4, які можуть приймати транзитні та довгоскладові поїзди далекого сполучення, одночасно можуть приймати два електропоїзда до кожної колії);
  • платформа № 5 — колії № 9 та 10 (лише для прийому/відправлення приміських електропоїздів. Платформа в стадії млявотривалої реконструкції, по суті належно не добудована з точки зору безпеки для пасажирів, обмежена кількість та якість виходів з/на неї). На початку 2010-х років розпочалася реконструкція вокзалу з відокремлення приміського руху від поїздів далекого сполучення. Саме останні дві платформи (з 4-х колій) виділялися під приміський рух з окремим виходом. Нині одна з цих платформ після ремонту (колія № 7 та 8) має вихід з пішохідного підземного переходу, а остання через перенесення (раніше вона була між коліями № 11 та 12, нині між коліями № 9 та 10) такого виходу не мають. Коли на ці платформи приймають приміські електропоїзди диктор вокзалу регулярно наголошує про безпеку під час переходу до неї.
  • платформа № 6 — між коліями № 12 та 14 (недоліки ті ж, що й у платформи № 5 — недобудовані навіси і вихід на неї лише через пішохідний міст. Для приміського руху є можливість задіяти і її, як і платформу № 5, і тоді вранці у проміжку часу 06:30—07:00 вивільняються платформи № 1 та № 2 у найбільш ближніх і зручних для пасажирів платформ для поїздів далекого сполучення).

Існують ще декілька колій для відстою різних вагонів, а також транзитна колія для вантажних поїздів непарного напрямку[22].

Транспортне сполучення[ред. | ред. код]

Кінцева зупинка трамваїв на Вокзальній площі

Від/до залізничного вокзалу Дніпро-Головний є можливість здійснити пересадки на:

Кінцева зупинка трамвайних маршрутів

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ У 2016 році головний вокзал Дніпра розширив перелік послуг для пасажирів. Придніпровська залізниця. 18 січня 2017. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 8 липня 2017.
  2. ↑ Перейменування роздільних пунктів : [арх. 25.07.2017] // Укрзалізниця.
  3. ↑ Кабінет міністрів України планує передати сім вокзалів в концесію на 20 років. 368.media. 2 лютого 2020. Архів оригіналу за 22 травня 2021. Процитовано 2 лютого 2020. (рос.)
  4. ↑ «СЗ СССР», 1926, № 52, ст. 383. «Известия ЦИК СССР и ВЦИК», № 178, 05.08.1926. Президиум Центрального исполнительного комитета СССР. Постановление от 20 июля 1926 года «О переименовании гор. Екатеринослава в „Днепропетровск“, ст. Екатеринослав в ст. „Днепропетровск“ и Екатерининской ж. д. в „Днепропетровскую“ ж. д.» [Архівовано 29 вересня 2015 у Wayback Machine.]
  5. ↑ Ирина Журавель (31 серпня 2013). История Железнодорожного вокзала Днепропетровска: времена и люди. dp.vgorode.ua (рос.).
  6. ↑ Історія електрифікації залізниць (1967—1968). Архів оригіналу за 11 січня 2013. Процитовано 15 червня 2022. (рос.)
  7. ↑ Метрополітен. gorod.dp.ua (російською) . Архів оригіналу за 25 жовтня 2019. Процитовано 8 січня 2019.
  8. ↑ Петрик (27 лютого 2019). Стало известно, когда откроют новые станции метро в Днепре. Дніпро. Час (рос.). Архів оригіналу за 17 грудня 2019. Процитовано 7 березня 2019.
  9. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 19 листопада 2021. Процитовано 19 листопада 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  10. ↑ Декомунізація на залізниці повільно, але триває. Вісті Придніпров'я. Процитовано 14 липня 2017.
  11. ↑ Укрзалізниця подовжила сполучення Лисичанськ — Харків до Дніпра. Укрзалізниця. 2 жовтня 2018.
  12. ↑ Топ-10 найбільш завантажених вокзалів України у 2018 році. Економічна правда. 1 березня 2019. Архів оригіналу за 8 грудня 2021. Процитовано 24 березня 2019.
  13. ↑ «Укрзалізниця» обладанала зали чекання для військовослужбовців. Пасажирський транспорт (рос.). 20 жовтня 2019.
  14. ↑ Укрзалізниця додатково перевірить на вокзалах усі підвісні люстри. Укрзалізниця. 29 січня 2022. Архів оригіналу за 29 січня 2022. Процитовано 29 січня 2022.
  15. ↑ Посередині вокзалу впала люстра (фото). Сегодня (рос.). 28 січня 2022.
  16. ↑ Окупанити цілеспрямовано вдарили по інфраструктурі «Укрзалізниці» у Дніпрі та області. Є постраждалі залізничники, рух поїздів було змінено. Дзеркало тижня. 19 квітня 2024.
  17. ↑ Вибухи у Дніпрі та області: чи відновлено роботу вокзалу. 056.ua. 19 квітня 2024.
  18. ↑ Вибухи у Дніпрі 19 квітня: частково зруйновано п'ятиповерхівку, є загиблі та поранені. Факти. 19 квітня 2024.
  19. ↑ Під час удару по Дніпру загинула співробітниця «Укрзалізниці». Факти. 19 квітня 2024.
  20. ↑ Дніпропетровська ОДА провела тендер на проєктування «City Express». urm.media. 7 червня 2021. Архів оригіналу за 5 вересня 2021. Процитовано 5 вересня 2021.
  21. ↑ «Укрзалізниця» донесе ваші валізи. info.uz.ua. 3 лютого 2020. Архів оригіналу за 5 лютого 2020. Процитовано 5 лютого 2020.
  22. ↑ Схема колійного розвитку станції Дніпро-Головний. piccy.info.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 15.05.2021) (рос.) [Архівовано з першоджерела 15.05.2021.]
  • Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — М. : Транспорт, 1981.(рос.)
  • Україна. Атлас залізниць. Масштаб 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7.

Посилання[ред. | ред. код]

Дільниця Запоріжжя-Кам'янське — Нижньодніпровськ-Вузол
Попер.
Горяїнове 		Дніпро-Головний
 Наст.
Амур

Панорама[ред. | ред. код]

Панорама Вокзальної площі
Станції
Ароматна · Балівка · Богуславський · Бузівка · Варварівка · Верхівцеве · Верхньодніпровськ · Вишнівецьке · Вільногірськ · Воскобійня · Горяїнове · Губиниха · Діївка · Дніпро-Вантажний · Дніпровська · Дніпро-Головний · Дніпро-Ліски · Дніпро-Лоцманська · Ерастівка · Зайцеве · Запоріжжя-Кам'янське · Зачепилівка · Зустрічний · Ігрень · Іларіонове · Кайдацька · Кам'янське · Кам'янське-Пасажирське · Кільчень · Миколаївка-Донецька · Мінеральна · Нижньодніпровськ · Нижньодніпровськ-Вузол · Нижньодніпровськ-Пристань · Новомосковськ-Дніпровський · Обвідна · Орлівщина · Павлоград I · Павлоград II · Перещепине · Петропавлівка · Письменна · Правда · П'ятихатки · П'ятихатки-Стикова · Роздори · Самарівка · Самійлівка · Синельникове I · Синельникове II · Слов'янка · Сурське · Сухачівка · Тритузна · Улянівка · Чаплине
Роз'їзди
Основні станції Придніпровської залізниці (позакласні і першого класу, станом на 2017 рік)
Пасажирські
Сортувальні
Дільничні
Вантажні
Електротранспорт
Автотранспорт
Залізничний транспорт
Амур • Горяїнове • 207 км • Депо-Вузол • Діївка• Дніпро-Вантажний • Дніпро-Головний • Дніпро-Ліски • Дніпро-Лоцманська • Зустрічний • Ігрень • Ксенівка • Краснопілля • Мирний • Нижньодніпровськ • Нижньодніпровськ-Вузол • Обвідна • Олександрівка • 169 км • 175 км • 178 км • 184 км • 192 км • 193 км • 194 км • 195 км • 196 км • 196 км (Шевченко) • Проспектна • Самарівка • Сухачівка • Тунельна • Холодильна • Шинний •
Дніпровська дитяча залізниця • Дніпровська дирекція залізничних перевезень
Повітряний транспорт
Річковий транспорт
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Дніпро-Головний&oldid=42349326