Дністрянський Северин
| Северин Дністрянський | |
|---|---|
| Народився |
1839 Озеряни, Борщівський район, Тернопільська область, СРСР |
| Помер |
1899 місто Львів |
| Громадянство |
 Австрійська імперія → .svg){kind=small} Австро-Угорщина |
| Національність | українець |
| Діяльність | педагог |
| Alma mater | Львівський університет |
| Знання мов | українська, німецька, польська і латина |
| Діти | Дністрянський Станіслав Северинович |
Северин Дністрянський (1839, містечко Озеряни, нині село Борщівського району, Тернопільська область, Україна — 1899 , м. Львів) — український педагог, доктор філософії. Перший директор Тернопільської чоловічої учительської семінарії.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився 1839 року[1][2] в містечку[3] Озерянах[1] (від 1867 року — Борщівського повіту, Королівство Галичини і Володимирії, Австро-Угорщина, нині село Чортківського району, Тернопільська область, Україна).
Закінчив Львівський університет, у якому також здобув ступінь доктора філософії. У вересні 1871 року став першим директором щойно відкритої[4] чоловічої вчительської семінарії у Тернополі. У 1872 році став головою Педагогічного товариства (згодом — Товариство вчителів вищих шкіл). У 1886 році отримав посаду директора вищої гімназії у Тернополі (більше відома як Перша тернопільська гімназія), де викладав фізику й математику.[5]
Імператорським документом від 20 квітня 1889 року звільнений з посади директора гімназії та призначений крайовим шкільним інспектором[6]. У 1890 році переїхав до Львова.
Написав підручник «Наука рахунків для мужеських виділових шкіл» (1895).[5]
Помер у 1899 році.[1][2] Похований у родинному гробівці на 62 полі Личаківського цвинтаря.
Сім'я[ред. | ред. код]
- Син — Станіслав Дністрянський (13 листопада 1870, Тернопіль — 5 травня 1935, Ужгород), галицький академік, учений-правник, політичний діяч, академік Вільної Української Академії Наук. Швагро письменника Юліана Опільського, вченого Степана Рудницького.[7] Дійсний член НТШ.
- Невістка — Софія (з дому Рудницька, 24 жовтня 1882, Тернопіль — 9 лютого 1956, м. Вейпрти, Чехія, перепохована 2001 року в Ужгороді), піаністка, педагог, музичний критик.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Бойко В., Мельничук Б., Мизак Н., Петраш Б. Озеряни… — С. 544.
- ↑ а б Ігор Дуда раніше вказував 1840-ві роки → Дуда І. Дністрянський Северин… — С. 508.
- ↑ Jezierzany (1), miasteczko w pow. borszczowskim // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 571. (пол.) — S. 571. (пол.)
- ↑ Навчальні заклади і страхові компанії на бульварі Тараса Шевченка. Архів оригіналу за 6 жовтня 2015. Процитовано 22 серпня 2016.
- ↑ а б Дуда І. Дністрянський Северин… — С. 508.
- ↑ Sprawozdanie Dyrekcyi C. K. Wyższego Gimnazyum w Tarnopolu za rok szkolny 1889 [Архівовано 18 березня 2017 у Wayback Machine.]. — Tarnopol 1889. — S. 62.
- ↑ Медведик П., Мельничук Б. Дністрянська Софія Львівна // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 508. — ISBN 966-528-197-6.
Джерела[ред. | ред. код]
- Бойко В., Мельничук Б., Мизак Н., Петраш Б. Озеряни // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 2 : Г — Л. — С. 544. — ISBN 978-966-457-228-3.
- Дуда І. Дністрянський Северин // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 508. — ISBN 966-528-197-6.
- Жуковський А. Дністрянський Северин // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2008. — Т. 8 : Дл — Дя. — С. 91. — ISBN 978-966-02-4458-0.
- Народились 1839
- Уродженці Озерян (Борщівський район)
- Померли 1899
- Доктори філософії
- Випускники Львівського університету
- Викладачі Тернопільської чоловічої учительської семінарії
- Директори Тернопільської чоловічої учительської семінарії
- Директори Першої тернопільської гімназії
- Поховані на Личаківському цвинтарі