Google Scholar

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Google Scholar
Google Scholar logo.png
Google Scholar logo
URL scholar.google.com
Тип бібліографічна база даних
Реєстрація необов'язкова
Власник Google
Автор Google

Google Scholar — вільна доступна пошукова система, яка індексує повний текст наукових публікацій всіх форматів і дисциплін. Дата виходу бета-версії — листопад 2004 року. Індекс Google Scholar включає в себе більшість рецензованих онлайн-журналів Європи та Америки найбільших наукових видавництв. За функціями він схожий на вільно доступні системи Scirus від Elsevier, CiteSeerX і getCITED. Також він схожий на інструменти засновані на підписці, такі як Elsevier в Scopus і Thomson ISI's Web of Science. Рекламний слоган Google Scholar — «стояти на плечах гігантів» — це данина вченим, які внесли свій вклад в свої галузі протягом століть, забезпечуючи основу для нових наукових досягнень.

Історія[ред.ред. код]

Google Scholar виник з обговорення між Алексом Верстаком (Alex Verstak) і Анурагом Ачарья (Anurag Acharya), обидва потім працювали по створенню основного веб-індексу Google.[1][2]

У 2006 році у відповідь на випуск Windows Live Academic Search від Microsoft, потенційного конкурента для Google Scholar, була реалізована функція імпорту цитат з використанням бібліографічних менеджерів (таких як RefWorks, RefMan, EndNote і BibTeX). Подібні можливості також реалізовані в інших пошукових системах, таких як CiteSeer і Scirus.

У 2007 році Ачарья оголосив, що Google Scholar почав програму з оцифрування та хостингу журнальних статей за угодою з видавцями, окремо від Google Books, чиї скани старих журналів не включають метадані, необхідні для пошуку конкретних статей у конкретних областях.[3]

Особливості і технічні характеристики[ред.ред. код]

Google Scholar дозволяє користувачам здійснювати пошук цифрової або фізичної копії статей, онлайн або в бібліотеках.[4] «Наукові» результати пошуку генеруються з використанням посилань з "повнотекстових журнальних статей, технічних звітів, препринтів, дисертацій, книг та інших документів, у тому числі обраних веб-сторінок, які вважаються «науковими».[5] Оскільки більшість наукових результатів пошуку Google це прямі посилання на комерційні журнальні статті, більшість користувачів зможуть тільки отримати доступ до короткої анотації статті, а також невелику кількість важливої ​​інформації про статтю, і, можливо, доведеться заплатити за доступ до повної статті.[5] Google Scholar так само легко використовувати як і звичайний веб-пошук Google, особливо за допомогою «Розширеного пошуку», який може автоматично звузити результати пошуку по конкретних журналах або статтях. Найбільш значущі результати пошуку за ключовими словами будуть перераховані по-перше, в порядку рейтингу автора, кількості посилань, які пов'язані з нею і їх ставлення до іншої наукової літератури, і також рейтингу публікацій журналу в якому вона надрукована.[6]

Завдяки своїй функції «цитується в», Google Scholar надає доступ до анотацій статей, в яких процитована стаття котра розглядається.[7] Саме ця функція, зокрема, забезпечує індекс цитування раніше доступний тільки в Scopus і Web of Knowledge. Завдяки своїй функції «Статті по темі», Google Scholar представляє список тісно пов'язаних статей, ранжируваних в першу чергу по тому як схожі ці статті на первинний результат, але також з урахуванням значущості кожної статті.[8]

Алгоритм ранжування[ред.ред. код]

Хоча більшість академічних баз даних та пошукових систем дозволяє користувачам вибрати один з факторів (наприклад, актуальність, кількість цитат чи дата публікації) для ранжування результатів, Google Scholar ранжує результати за допомогою комбінованого алгоритму ранжування, який діє так як це «роблять дослідники, враховуючи повний текст кожної статті, автора, видання, в якому стаття опублікована, і як часто вона була процитована в іншій науковій літературі».[6] Дослідження показали, що Google Scholar надає особливо великі ваги кількості цитат[9] і слів, включених в заголовок документи[10] Як наслідок перші результати пошуку часто містять досить цитовані статті.

Обмеження і критика[ред.ред. код]

Деякі користувачі вважають Google Scholar порівнянним за якістю і корисності з комерційними базами даних,[11] хоча його користувацький інтерфейс (UI) все ще знаходиться в бета-версії.

Значною проблемою Google Scholar є брак даних про його охоплення. Деякі видавці не дозволяють йому індексування своїх журналів. Журнали Elsevier не були включені в індекс до середини 2007 року, коли Elsevier зробив велику частину свого вмісту на ScienceDirect доступним для Google Scholar в веб-пошуку Google.[12] Станом на лютий 2008 року як і раніше відсутні самі останні роки з журналів Американського хімічного товариства. Google Scholar не публікує список обходу наукових журналів. Частота його оновлення також невідома. Тим не менш, він забезпечує легкий доступ до опублікованих статей без труднощів, що виникають у деяких із дорогих комерційних баз даних.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Hughes, Tracey (December 2006) «An interview with Anurag Acharya, Google Scholar lead engineer» Google Librarian Central
  2. Assisi, Francis C. (3 January 2005) «Anurag Acharya Helped Google's Scholarly Leap» INDOlink
  3. Barbara Quint : Changes at Google Scholar: A Conversation With Anurag Acharya Information Today, August 27, 2007
  4. Google Scholar Library Links
  5. а б Vine Rita Google Scholar // Journal of the Medical Library Association. — 94 (January 2006) (1) С. 97–9.
  6. а б «About Google Scholar». Scholar.google.com. Архів оригіналу за 2012-03-29. Процитовано 2010-07-29. 
  7. Google Scholar Help
  8. Official Google Blog: Exploring the scholarly neighborhood
  9. Jöran Beel and Bela Gipp. Google Scholar's Ranking Algorithm: An Introductory Overview. In Birger Larsen and Jacqueline Leta, editors, Proceedings of the 12th International Conference on Scientometrics and Informetrics (ISSI'09), volume 1, pages 230–241, Rio de Janeiro (Brazil), July 2009. International Society for Scientometrics and Informetrics. ISSN 2175–1935.
  10. Jöran Beel and Bela Gipp. Google Scholar's Ranking Algorithm: The Impact of Citation Counts (An Empirical Study). In André Flory and Martine Collard, editors, Proceedings of the 3rd IEEE International Conference on Research Challenges in Information Science (RCIS'09), pages 439–446, Fez (Morocco), April 2009. IEEE. doi: 10.1109/RCIS.2009.5089308 . ISBN 978-1-4244-2865-6.
  11. Bauer, Kathleen, Bakkalbasi, Nisa (September 2005) «An Examination of Citation Counts in a New Scholarly Communication Environment» D-Lib Magazine, Volume 11, No. 9
  12. Peter Brantley: Science Direct-ly into Google O'Reilly Radar, 3 July 2007

Посилання[ред.ред. код]