Дорошевичинський десант

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дорошевичинський десант
Німецько-радянська війна
Дата: 2 липня 1944
Місце: Дорошевичі, Петриковський район, Могильовська область
Результат:
Сторони
СРСР СРСР Третій Рейх Третій Рейх
Командувачі
СРСР СРСР капітан-лейтенант І. П. Михайлов Третій Рейх Третій Рейх невідомо
Військові сили
СРСР СРСР навчальна рота із складу 51-ї стрілецької дивізії та загін розвідників Дніпровської військової флотилії Третій Рейх Третій Рейх 2 піхотні батальйони й декілька танків та гармат із складу 2-ї нацистської армії
Втрати
СРСР СРСР вбито 4 моряки, понад 10 поранено Третій Рейх Третій Рейх вбито кілька десятків солдатів, підбито 4 танки

1939—1940
Польща (1939) — Фінляндія — Балтійські країни —Бессарабія
1941
Вторгнення в СРСР — Карелія — Заполяр'я — Ленінград — Ростов — Москва — Крим
1942
Харків (2) — Ржев — «Блау» — Сталінград — Кавказ
1943
Воронеж-Харків — Харків (3) — Курськ — Смоленськ — Донбас — Дніпро — Київ (2)
1944
Правобережна Україна — Ленінград-Новгород — Нарва — 1-а Ясси-Кишинів — Білорусь — Львів-Сандомир — 2-а Ясси-Кишинів — Східні Карпати — Країни Балтії — Белград — Курляндія — Будапешт
1945

Вісла-Одер — Східна Пруссія — Східна Померанія — Відень — Берлін — Прага

Дорошевичинський десант — річковий десант, здійснений катерами Дніпровської військової флотилії в часі Білоруської операції 1944 року.

Задум операції[ред. | ред. код]

У перебігу радянської наступальної Білоруської операції кораблі Прип'ятського загону кораблів Дніпровської флотилії (командир флотилії каперанг Віссаріон Григор'єв) підтримували наступ частин 61-ї армії (генерал-майор Павло Бєлов) Першого Білоруського фронту.

З метою пришвидшення наступу армійське керівництво приймає рішення здійснити десантування силами 2-ї бригади річкових кораблів Дніпровської флотилії в селі Дорошевичі Петриковського району (Могильовська область).

Для десанту виділялася навчальна рота із складу 51-ї стрілецької дивізії та загін розвідників флотилії — всього 230 бійців. Командиром дивізіону призначався начальник дивізіону бронекатерів капітан-лейтенант І. П. Михайлов[1].

В Дорошевичах знаходилися 2 піхотні батальйони й декілька танків та гармат із складу 2-ї армії (генерал-полковник Вальтер Вайс).

Дії десантників[ред. | ред. код]

Вночі на 2 липня 1944 року бронекатери виходять з місця базування по Прип'яті в Петрикові до Дорошевичів, за чверть до 8-ї ранку з катерів висаджується розвідувальний загін в 5 кілометрах східніше Дорошевичів; по цьому розвідувальна група та бронекатери одночасно рухалися до запланованого місця. Перед 10-ю годиною розвідники завели бій на східній стороні Дорошевичів задля відвернення уваги противника, в той час як з катерів висаджувався десант. В 11-й годині після бою Дорошевичі були зайняті радянськими десантниками за артилерійської підтримки бронекатерів. Зайняття Дорошевичів пришвидшило просування радянських сил вздовж Прип'яті у західному напрямі[1].

Радянське керівництво звітувало, що в бою було вбито кілька десятків німецьких солдатів та підбито 4 танки; з радянського боку загинуло 4 моряки та понад 10 поранено.

Командир групи димового маскування та дегазації молодший лейтенант Микола Чалий після артобстрілу підняв загін в атаку, проте був скошений кулеметною чергою; згодом йому присвоєно звання Героя Радянського Союзу посмертно[2].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Три століття російського флоту. Том 4 [Архівовано 19 квітня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
  2. ↑ Герої країни [Архівовано 26 червня 2014 у Wayback Machine.](рос.)


Друга світова війна Це незавершена стаття про Другу світову війну.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Дорошевичинський_десант&oldid=39030713