Ленінградсько-Новгородська операція

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ленінградсько-Новгородська операція
Радянсько-німецька війна
Opasna eta storona.jpg
Ленінград радіє. Облога знята. Лютий 1944
Дата: 14 січня1 березня 1944
Місце: Ленінградська, Новгородська та Калінінська області РРФСР, Естонська РСР
Результат: перемога Червоної Армії
Сторони
СРСР СРСР Третій Рейх Третій Рейх
Командувачі
СРСР Говоров Л. О.
СРСР Мерецков К. П.
СРСР Попов М. М.
СРСР Трибуц В. П.
Третій Рейх Модель Вальтер
Третій Рейх Георг фон Кюхлер
Військові сили
СРСР 822 100о/с[1]
20.183 гармат та мінометів, 1580 танків і САУ
Третій Рейх 741 тис. о/с
бл. 10 тис. гармат та мінометів, 385 танків та штурмових гармат, 370 літаків
Втрати
313 953
з них: 76 686 чоловік безповоротні втрати
13 410 чоловік вбито, 52 237 поранені та 11 329 зниклі безвісті
Всього: 76 976[2]

Ленінгра́дсько-Новгоро́дська опера́ція (14 січня — 1 березня 1944) — стратегічна наступальна операція радянських військ на північному фланзі Східного фронту Другої світової війни, проведеної військами Ленінградського (генерал армії Говоров Л. О.), Волховського (генерал армії Мерецков К. П.) і 2-го Прибалтійського (генерал армії Попов М. М.) фронтів у взаємодії з Червонопрапорним Балтійським флотом (адмірал Трибуц В. П.) і авіацією далекої дії (маршал авіації Голованов О. Є.), частина битви за Ленінград в 1941–1944 роках.

Перед радянськими військами ставилося завдання розгромити німецьку групу армій «Північ» (16 А і 18 А), повністю зняти блокаду Ленінграда і звільнити Ленінградську область від німецьких загарбників.

В рамках даної операції проведені фронтові наступальні операції:

Підсумки операції[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. На основі: Россия и СССР в войнах XX века. Потери вооруженных сил. Статистическое исследование / Под общей редакцией кандидата военных наук, профессора АВН генерал-полковника Г. Ф. Кривошеева. — Ленинградско-Новгородская стратегическая наступательная операция
  2. За радянськими даними: 90.000 вбитих, 7.200 полонених та 464 танка

Джерела[ред.ред. код]

Мемуари[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Кінохроніка[ред.ред. код]