Віденська операція

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Віденська операція
Німецько-радянська війна
Віденська операція.jpg
Радянські бійці на вулицях Відня. Квітень 1945 року.
Дата: 16 березня 1945 — 15 квітня 1945
Місце: Відень, Австрія
Результат: перемога Червоної Армії
Сторони
Flag of the Soviet Union (1923-1955).svg СРСР
Flag of the Bulgarian Homeland Front.svg Болгарія
Flag of German Reich (1935–1945).svg Третій Рейх
Командувачі
Flag of the Soviet Union (1923-1955).svg Малиновський Родіон Якович
Flag of the Soviet Union (1923-1955).svg Толбухін Федір Іванович
Flag of the Bulgarian Homeland Front.svg Володимир Стойчев
Flag of German Reich (1935–1945).svg Вільгельм Біттріх
Військові сили
Другий Український фронт
Третій Український фронт
Дунайська військова флотилія
Група армій «Південь»

Віденська операція — наступальна операція Другого та Третього Українських фронтів. Розпочалася 16 березня 1945 року, закінчилася 15 квітня того ж року.

Напередодні операції[ред.ред. код]

Після успішного завершення Балатонської операції війська Другого та Третього фронту пішли на Відень.

Німецьке командування вважало, що Червона армія не повинна була ні за яку ціну здобути Відень. Вермахт хотів зупинити та витиснути з Австрії радянські війська, щоб встигнути заключити сепаратне перемир'я з США та Англією, тому гітлерівці зосередили значну частину своїх сил на шляху до Відня.

Сили сторін[ред.ред. код]

Другий Український фронт (46 армія), під командуванням Маршала Радянського Союзу Р. Я. Маліновського.

Третій Український фронт (1 повітряна армія, 2 танкових, 1 механізований та 1 кавалерійський корпуси та ін.), під командуванням Маршала Радянського Союзу Ф. І. Толбухіна.

Дунайська військова флотилія.

Радянським частинам протистояла німецька група армій «Південь» (3-я угорська, 6-а німецька, 6-а та 2-а танкові армії, а також частина сил групи армій «F»), під командуванням досвідченого генерала Отто Велера.

Хід операції[ред.ред. код]

Наступ почався 16 березня, а вже 4 квітня Червоною армією було розгромлено фашистську облогу столиці Австрії та знищено 6 танкову армію СС. Група армій «Південь», точніше її залишки, відступила до Відня.

Радянські солдати у Відні

5 квітня було розпочато визволення австрійської столиці. Місто було оточене радянськими частинами з трьох боків. Зав'язалися запеклі вуличні бої, під час яких проявилася відчайдушність обох ворогуючих сторін.

7 квітня радянськими бійцями було встановлено у чотирьох пунктах Відня червоні прапори. З цього моменту настає незворотний кінець пануванню Німеччини на території Австрії.

Вночі 11 квітня бійці 4‑ї гвардійської армії форсували Дунайський канал, 13 квітня було розміновано імперський міст та знищено залишки німецьких частин. Відень був звільнений. Далі радянська армія розпочала переслідування розбитих нацистських з'єднань. 15 квітня вона вийшла на північний берег р. Драви.

Результат[ред.ред. код]

Пам'ятник солдатам Червоної Армії у Відні
Реверс сучасної монети банку Росії, номіналом 3 рублі

Перемога Червоної армії. Витиснення нацистських військ до р. Драви.

З фашистської сторони загинуло та було взято в полон понад 130000 солдатів.

Радянська армія втратила більше 41 359 (враховуючи болгарських солдатів), а також було госпіталізовано близько 136 386 чоловік[1].

На честь звільнення столиці Австрії радянські бійці, які брали участь в операції, були нагороджені медаллю «За взяття Відня» (рос. За взятие Вены).

Примітки[ред.ред. код]

  1. Коллектив авторов. Россия и СССР в войнах ХХ века: Потери Вооружённых Сил / Г. Ф. Кривошеев. — М.: ОЛМА-ПРЕСС, 2001. — С. 306. — 608 с. — (Архив). — 5 000 экз. — ISBN 5-224-01515-4

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]