Дунаєвський Ісаак Осипович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ісаак Дунаєвський

Ісаа́к (Ку́ни) О́сипович Дунає́вський (* 18 (30) січня 1900(19000130), Лохвиця Полтавської губернії, (нині Полтавська область), — 25 липня 1955, Москва, СРСР) — радянський композитор, народний артист .

Біографія[ред.ред. код]

Син заможного службовця-єврея Цалі Дунаєвського. Закінчив Харківську консерваторію (1919) по класу скрипки І. Ю. Ахрона; композицією займався в С. С. Богатирьова. Працював як композитор і диригент у харківських драматичних театрах. З 1924 жив у Москві, де керував музичною частиною Театру сатири.

Меморіальна дошка у Харкові

Дунаєвський — один із творців радянської оперети, автор 12 творів у цьому жанрі. Серед його робіт — «Наречені» (рос. «Женихи») (пост. 1927), «Золота долина» (пост. 1937), що запам'ятала образи радянської молоді, і ін. Не відкидаючи традицій неовіденської оперети (Імре Кальман, Франц Легар), Дунаєвський прокладав нові шляхи, тісно зв'язавши оперету з радянською масовою піснею й народною творчістю. Композитор увів у свої твори великі ансамблі, розгорнуті фінали, оркестрові епізоди. В опереті «Вільний вітер» (рос. «Вольный ветер») (пост. 1947) Дунаєвський уперше в цьому жанрі відбив тему боротьби за мир. Серед найкращих оперет Дунаєвського також «Син клоуна» (пост. 1950), «Біла акація» (пост. 1955).

Найяскравіше виявився талант Дунаєвський у музиці до фільмів: «Веселі хлоп'ята» (1934), «Три товариші» (1935), «Воротар» (1936), «Цирк» (1936; Сталінська премія, 1941), «Діти капітана Гранта» (1936), «Волга-Волга» (1938; Сталінська премія, 1941), «Світлий шлях» (1940), «Весна» (1947), «Кубанські козаки» (1950; Сталінська премія, 1951). Композитор став одним із творців радянської музичної кінокомедії, зробивши музику одним з головних компонентів драматургії фільму.

Дунаєвський за фортепіано

Найважливіший етап в історії радянської пісенної творчості — пісні Дунаєвського. Вони сповнені оптимізму й віри в життя. Його «Пісня про Батьківщину» (з фільму «Цирк»; текст В. І. Лебедєв-Кумачу) стала позивними Центрального радіо.

Стиль Дунаєвського склався на основі міської пісенної й інструментальної побутової музики, а також тісно пов'язаний з оперетою й джазом. Композитор створив новий тип масової пісні. Це пісні-марші: («Марш весёлых ребят», «Песня о Каховке», «Спортивный марш», «Песня о весёлом ветре», «Марш энтузиастов»), характерною рисою яких є динаміка пружних ритмів, загальний мажорний колорит. Стилістично близькі до них пісні «Дороги-дороги», «Дорожная песня». Ліричні пісні Дунаєвського в ряді випадків споріднені з жанром лірико-побутового романсу (пісні з фільмів «Воротар», «Шукачі щастя», «Волга-Волга» й ін.). Пісня «Летите, голуби» у ліричній формі виразила прагнення людей перепинити шлях загарбницьким війнам. Дунаєвському належать пісні-вальси («Вечер вальса», «Школьный вальс», «Молчание», «Не забывай»), пісня «„Эх, хорошо в стране советской жить!“». Він також автор балетів і музики до драматичних спектаклів.

Творчість Дунаєвського вплинула на багатьох радянських композиторів. Дунаєвський — депутат Верховної Ради РРФСР 1-го скликання. Нагороджений 2 орденами, а також медалями. Помер 25 липня 1955 року в 11-й годин ранку від спазму серця.

Список творів[ред.ред. код]

Оперети[ред.ред. код]

  • «І нашим, і вашим» (1924)
  • «Наречені» (1927)
  • «Солом'яний капелюшок» (1927)
  • «Ножі» (1928)
  • «Полярні пристрасті» (1929)
  • «Мільйон мук» (1932)
  • «Золота долина» (1937)
  • «Дороги до щастя» (1940)
  • « Вільний вітер» (1947)
  • «Син клоуна» (1950)
  • « Біла акація» (1955) (незакінчена).

Балети[ред.ред. код]

  • «Відпочинок фавна» (1924)
  • «Мурзілка» (1924)
  • «Наречена і автомат» (1934)
  • «Джеккі — 14-річний матрос»

Музика до вистав[ред.ред. код]

Написав музику до 30 спектаклів:

  • «Тартюф» (Мольєр)
  • «Весілля Фігаро» (Бомарше)
  • «Принцеса Турандот» (Гоцци)

Фільмографія[ред.ред. код]

 

Пісні[ред.ред. код]

Ісаак Дунаевский є автором музики більш як 100 пісень:

  • «Моя Москва» («Дорогая моя столица»), що стала 1995 року офіційним Гімном Москви
  • «Песня о Родине» (із фільму «Цирк»; текст В. И. Лебедева-Кумача)
  • «Эх, хорошо в стране советской жить!»
  • «Марш весёлых ребят»'' (із фільму «Весёлые ребята»)
  • «Песня о Каховке»
  • «Спортивный марш»
  • «Песня о весёлом ветре»'' (із фільму «Дети капитана Гранта»)
  • «Ой, цветёт калина»
  • «Каким ты был»
  • «Бывайте здоровы, живите богато»
  • «Марш энтузиастов»
  • «Пути-дороги»
  • «Дорожная песня»
  • «Летите, голуби»
  • «Вечер вальса»
  • «Школьный вальс»
  • «Молчание»
  • «Не забывай»
  • «Заздравная»

Література[ред.ред. код]

  • Віталій Абліцов «Галактика „Україна“. Українська діаспора: видатні постаті» — К.: КИТ, 2007. — 436 с.
  • Чернов А. И. О. Дунаевский. — М., 1961;
  • Кино: Энциклопедический словарь. — М., 1987. — С.133—134;
  • Митці України: Енциклопедичний довідник / Упорядники: М. Г. Лабінський, В. С. Мурза. За редакцією А. В. Кудрицького. — К.: «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — 848 с. — ISBN 5-88500-042-5. — С.230—231;
  • Мистецтво України: Біографічний довідник / Упорядники: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський. За редакцією А. В. Кудрицького. — К.: «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — 700 с. — ISBN 5-88500-071-9. — С.226;
  • Знаменитые евреи: Краткие биографии. — М., 1997. — С.199—201;
  • Раззаков Ф. Досье на звезд. 1934–1961. — М., 1998. — СЗЗ—42;
  • Музыка: Большой энциклопедический словарь. — М., 1998. — С.186;
  • Всемирный биографический энциклопедический словарь. — М., 1998. — С.258;
  • Раззаков Ф. Популярная энциклопедия звезд. — М., 2000. — С.194—199.

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]