Евенська мова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Евенська мова
еведи торен
Поширена в: Росія
Регіон: Якутія, Магаданська область, Чукотський АО, Корякський АО, Камчатська область, Хабаровський край
Носії: 7 000
Писемність: кирилиця, евенська писемність
Класифікація: Алтайська сім'я
Тунгусо-маньчжурська група
Офіційний статус
Коди мови
ISO 639-3 eve

Еве́нська мо́ва (ламутська) — мова евенів, близька до евенкійської, нанайської, удегейської. Належить до тунгусо-маньчжурської групи.

Граматична будова евенської мови[ред.ред. код]

За граматичною будовою належить до мов суфіксально-аґлютинативного типу. В ольській говірці виділяють 18 приголосних і до 20 голосних фонем (зокрема довгі голосні, а також дифтонгоїди іа, іє). Наявний палатальний і лабіальний сингармонізм. В іменнику 13 відмінків. Розгалужена система присвійних форм (особових, зворотних, зі значенням відчуджуваної присвійності). За особливостями відмінювання відрізняють дієслова активної дії, стану та початкові.

Наявні понад 15 видових і 6 станових форм дієслова, 6 форм дієприкметників і 8 форм Дієприслівників, заперечні та запитальні дієслова. Означення ставиться перед означуваним словом й узгоджується з ним за числом і відмінком.

Мовний вплив на евенську мову[ред.ред. код]

У лексиці західних говірок відображено якутський і юкагірський, а в говірках Камчаткикорякський мовний вплив; від XVII століття в евенську мову почала проникати російська лексика. Писемність створено 1932 на латинській графічній основі, від 1937 — на основі російської абетки.

Носії евенської мови[ред.ред. код]

Близько 7 000 носіїв із етнічної популяції в 17 200 осіб. Розповсюджений на узбережжі Охотського моря, а також прилеглих районах Якутії та Магаданської області. Живуть локальними групами в Якутії (8 670 осіб), Магаданській області (3 770 осіб), Чукотському (1 340 осіб) і Корякському АО (713 осіб), Камчатській області (1 490 осіб) й Охотському районі Хабаровського краю (1 920 осіб).

У процесі розселення з Прибайкалля та Забайкалля до Східного Сибіру евени включили в себе частину юкагірів, згодом були піддані частковій асиміляції якутами. Під впливом якутської мови сформувався західний діалект евенської мови.

Діалекти евенської мови[ред.ред. код]

Виділяють східний, західний (вплив якутської мови) та середній діалекти з низкою говірок (загалом близько 20 взаємозрозумілих говірок): арманська, камчатська, охотська, ольська (східний діалект, опорна для літературної мови), березовська, момська тощо.

Арманська говірка має особливе становище, зберігає низку архаїчних рис, що зближують її з евенкійською мовою. Іноді виділяється як самостійна мова.

Газета евенською мовою[ред.ред. код]

Евенською мовою частково виходить газета «рос. Народовластие»

Орфографія[ред.ред. код]

А а Б б В в Г г Д д Е е Ё ё Ж ж
З з И и Й й К к Л л М м Н н Ӈ ӈ
О о Ө ө Ӫ ӫ П п Р р С с Т т У у
Ф ф Х х Ц ц Ч ч Ш ш Щ щ Ъ ъ Ы ы
Ь ь Э э Ю ю Я я        

Посилання[ред.ред. код]


Мови Це незавершена стаття про мову.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.