Чукотський автономний округ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Чукотський автономний округ
Чукотский автономный округ
Чукоткакэн автономныкэн округ
Прапор Чукотського автономного округу Герб Чукотського автономного округу
Прапор Чукотського автономного округу Герб Чукотського автономного округу
RussiaChukotka2007-07.png
Адміністративний центр Анадир
Площа

- Усього
- % водн. пов.

7-й

737 700 км²

Населення

- Усього
- Густота

84-й

50 350 [1] (2011)
0,07 осіб/км²

Федеральний округ Далекосхідний
Економічний район Далекосхідний
Автомобільний код 87
Державна мова російська
Часовий пояс MSK+8 (UTC+12)

Чуко́тський автоно́мний о́круг або Чуко́тка (рос. Чуко́тский автоно́мный о́круг; чук. Чукоткакэн автономныкэн округ) — суб'єкт Російської Федерації, входить до складу Далекосхідного федерального округу. Утворений 10 грудня 1930. Адміністративний центр — м. Анадир.

Межує з Республікою Саха (Якутія), Камчатським краєм і Магаданською областю, а також зі США на невеликому проміжку Берингової протоки.

Приморська частина округу належить до прикордонної зони, через що в'їзд туди як для іноземців, так і для громадян Росії регулює прикордонна служба Росії.[2]

Географічне розташування[ред.ред. код]

Чукотський автономний округ розташований на крайньому північному сході Росії. Займає частину материка і ряд островів (Врангеля, Айон, Ратманова й інших).

Більша частина Чукотки розташована в східній півкулі, біля половини її території — за Північним полярним колом.

Омивається Східно-Сибірським, Чукотським і Беринговим морями. Основні річки — Анадир (з притоками Майн, Біла, Танюрер), Омолон, Велика, Амгуема, Великий і Малий Анюй. Найбільші озера — Красне, Ельгигитгин, Пекульнейське.

Чукотський автономний округ є територією, на якій діє прикордонний режим: для в'їзду в округ необхідна наявність спеціальної перепустки, видаваної Федеральною прикордонною службою Росії. В'їзд іноземних громадян на територію округу регламентований, тобто іноземцеві потрібний спеціальний дозвіл уряду округу, погоджений з ФСБ і прикордонною службою Російської Федерації.

Клімат[ред.ред. код]

Клімат суворий, на узбережжях — морський, у внутрішніх районах різко континентальний. Тривалість зими до 10 місяців.

Середня температура січня від −15 °C до −39 °C, липня від +5 °C до +10 °C. Опадів 200—500 мм у рік.

Вегетаційний період у південній частині округу 80-100 днів. Повсюдно поширена багаторічна мерзлота.

Природні ресурси[ред.ред. код]

Значні резерви нафти, природного газу, вугілля, золота, вольфрама, ртуті й олова. Найбільш відомі родовища: рудного золота - Купол, Майське, Каральвеємське; розсипного золота - Ривеємське, Пільхінкууль, Каральвеємське;олова — Валькумей, Пиркакай, Іультинське; вугілля — Анадирське, Берингівське, вольфраму — Іультинське родовище.

На території округу знаходиться унікальне озеро Ельгигитгин, вивчення якого дозволить зрозуміти яким був клімат на землі тисячоріччя назад, а також заповідник Острів Врангеля.

Історія[ред.ред. код]

Чукотський автономний округ був утворений 10 грудня 1930 року. З 1977 року в складі Магаданської області. Вийшов з її складу в 1991 році й на сьогодні є єдиним автономним округом, що не входить до складу іншого суб'єкта Російської Федерації.

Населення[ред.ред. код]

Населення — 50,5 тис. осіб (2006). Густота населення — 0,07 осіб/км² (2006), питома вага міського населення — 66,3 % (2006).

Згідно з всеросійським переписом населення 2002, національний склад населення округу був наступним:

Народ Чисельність, 2002, % (*)
Росіяни 51,9 %
Чукчі 23,4 %
Українці 9,2 %
Ескімоси 2,85 %
Евени 2,6 %
Чуванці 1,8 %
Білоруси 1 %
Інші 6,6 %

Мови[ред.ред. код]

Офіційною мовою, а також мовою освіти є лише російська. Місцевими мовами ведуть навчання лише в деяких початкових школах. На Чукотці працюють 78 вчителів «рідної мови». Станом на 2012 рік викладання рідної мови ведеться:

З 2003 р. виходить тримовне видання «Рідна мова»[3].

Адміністративний устрій[ред.ред. код]

Чукотський автономний округ складається із 6 районів:

Населені пункти з кількістю мешканців понад 1 тисячу
2007
Анадир 11,6 Проведіння 2,7
Білібіно 5,7 Егвекінот 2,4
Певек 4,5 Берингівський 1,6
Угольні Копі 3,5 Лаврентія 1,3 (2002)

Влада[ред.ред. код]

21 жовтня 2005 року депутати Чукотської думи одноголосно таємним голосуванням затвердили Романа Абрамовича на посту губернатора регіону на другий термін. За нього проголосували 11 депутатів, двоє приїхати до Анадиру не змогли через негоду.

Губернатори Чукотського автономного округу
19912000 Назаров Олександр Вікторович
20002008 Абрамович Роман Аркадійович
2008 — н/в Копін Роман Валентинович

Освіта[ред.ред. код]

Станом на 1 липня 2011 року в Чукотському автономному окрузі функціонують 83 освітніх установи, з них 42 загальноосвітніх заклади, 15 закладів дошкільної освіти, 3 заклади початкової професійної освіти, 20 закладів додаткової освіти дітей (з них у віданні Департаменту освіти, культури та молодіжної політики Чукотського автономного округу перебувають 19 установ та 1 установа знаходиться у віданні Комітету з питань спорту і туризму Чукотського автономного округу), 1 навчальний заклад додаткової професійної освіти (підвищення кваліфікації) фахівців, 1 установа середньої професійної освіти, 1 освітній заклад для дітей-сиріт та дітей, що залишилися без піклування батьків (знаходиться у віданні Департаменту соціальної політики Чукотського автономного округу).

В жовтні 2011 року було відкрито перший в регіоні вищий навчальний заклад — філія Північно-Східного університету ім. М. К. Амосова в Анадирі[4].

Джерела[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]