Електроізоляція
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Електроізоля́ція, електри́чна ізоля́ція чи просто ізоляція — властивість діелектрика перешкоджати проходженню електричних зарядів. У побуті ізоляцією також називають і сам шар діелектрика навколо провідника (наприклад, полімерне покриття електричних дротів).
Для ізоляції використовуються матеріали з діелектричними властивостями: скло, кераміка, численні полімери. Також існує повітряна ізоляція, в якій роль ізолятора виконує повітря, а конструктивні елементи фіксують просторову конфігурацію ізольованих провідників так, щоб забезпечувати необхідні повітряні проміжки.
Габарити ізоляційної конструкції визначаються робочою напругою приладу та довготривалою міцністю ізоляції за заданого строку служби.
Класи електроізоляції [ред.]
| Цей розділ потребує розширення. (грудень 2011) |
| ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Category:Electric insulator |
