Електроізоляція

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Мідний дріт з поліетиленовою ізоляцією

Електроізоля́ція, електри́чна ізоля́ція чи просто ізоляція — властивість діелектрика перешкоджати проходженню електричних зарядів. У побуті ізоляцією також називають і сам шар діелектрика навколо провідника (наприклад, полімерне покриття електричних дротів).

Для ізоляції використовуються матеріали з діелектричними властивостями: скло, кераміка, численні полімери. Також існує повітряна ізоляція, в якій роль ізолятора виконує повітря, а конструктивні елементи фіксують просторову конфігурацію ізольованих провідників так, щоб забезпечувати необхідні повітряні проміжки.

Габарити ізоляційної конструкції визначаються робочою напругою приладу та довготривалою міцністю ізоляції за заданого строку служби.

Класи електроізоляції[ред.ред. код]