Жураки
| село Жураки | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Івано-Франківська область |
| Район | Івано-Франківський район |
| Громада | Богородчанська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA26040030080052621 |
| Основні дані | |
| Населення | 1903 |
| Площа | 18 км² |
| Густота населення | 105,72 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 77751 |
| Телефонний код | +380 03471 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°44′29″ пн. ш. 24°29′21″ сх. д. / 48.74139° пн. ш. 24.48917° сх. д.Координати: 48°44′29″ пн. ш. 24°29′21″ сх. д. / 48.74139° пн. ш. 24.48917° сх. д. |
| Водойми | Бистриця Солотвинська, Раковець |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 77701 Україна, Івано-Франківська обл., Івано-Франківський р-н., с-ще Богородчани, вул. Шевченка, 66 |
| Карта | |
  Жураки | |
 Жураки | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Жура́ки — село Богородчанської селищної громади Івано-Франківського району Івано-Франківської області.
Історія[ред. | ред. код]
Село Жураки відомо з 1378 року, коли воно було надано королівським намісником Русі Володиславом Опольчиком шляхтичу Жураковському у володіння за службу на правах лену. Про його наступників відомостей нема.
Згадується 30 січня 1441 року у книгах галицького суду щодо справ про спадкові володіння в селі Жураки[1].
У податковому реєстрі 1515 року в селі документується піп (отже, уже тоді була церква) і млин, 1 лан (близько 25 га) оброблюваної землі орендував Федор та ще 2 лани (50 га) — Стець[2].
Королівська люстрація 1565 року в селі перерахувала по іменах і прізвищах чотирьох власників стад худоби.[3]
У селі річка Раковець та Лукавець впадає у Бистрицю Солотвинську.
Уродженці[ред. | ред. код]
- Вітвицький Микола (1780—1853) — бджоляр, винахідник багатоповерхового дзвоноподібного вулика.
- Жлудько Віра Миколаївна (нар. 1964) — українська художниця декоративно-ужиткового мистецтва і педагог.
- Іванків Юрій Володимирович (1734—1809) — лікар, супермольфар. Врятував село від епідемії чорної смерті.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.93, № 914. Архів оригіналу за 24 грудня 2015. Процитовано 24 грудня 2015.
- ↑ Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 169 — Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. — 252 s.
- ↑ М. Грушевський. Жерела до істориї України-Руси, т. І [Архівовано 11 липня 2021 у Wayback Machine.] — Львів, НТШ, 1895. — с. 72.
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| ||||||||
| |||||||||||
