Кричка
| село Кричка | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Івано-Франківська область |
| Район | Івано-Франківський район |
| Громада | Солотвинська селищна громада |
| Облікова картка | Кричка |
| Основні дані | |
| Засноване | 1608 |
| Населення | 1697 (2021 рік)[1] |
| Площа | 17 км² |
| Густота населення | 105,5 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 77744 |
| Телефонний код | +380 3471 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°40′30″ пн. ш. 24°19′32″ сх. д. / 48.67500° пн. ш. 24.32556° сх. д.Координати: 48°40′30″ пн. ш. 24°19′32″ сх. д. / 48.67500° пн. ш. 24.32556° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
529 м |
| Водойми | Плоска |
| Відстань до обласного центру |
47,7 км |
| Відстань до районного центру |
29,5 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | с. Кричка, вул. Карпатська, буд. 230 |
| Сільський голова | Струк Дмитро Михайлович |
| Карта | |
  Кричка | |
 Кричка | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Кри́чка — село Івано-Франківського району Івано-Франківської області. Входить до складу Солотвинської селищної громади. Відстань до Богородчан становить близько 29 км і проходить автошляхом "P38".
Назва[ред. | ред. код]
За народними переказами, назва поселення походить з часів монголо-татарської навали. Люди тоді тікали з низинних територій від загарбників у верхів'я. Великий гурт людей зупинився в глибокому яру, який сховав їх від ворогів. Перші поселенці назвали тоді це місце Скритка. З часом ця назва трансформувалася в Кричка.
За дослідженням науковця М.Л. Худаша, назва села походить від діалектного слова криця — туга масна глина. За іншою гіпотезою, назва поселення виникла від найменування урочища. В основі даного мікротопоніма лежить апелятив кричка — невелике підвищення, пор. крич — підвищення.
Історія[ред. | ред. код]
Село Кричка на початку XIX ст. входила до округу Солотвина.
У червні 1848 року було проведено вибори до австрійського парламенту від Солотвинського виборчого округу. Депутатом до парламенту було обрано Івана Капущака.
На честь скасування панщини у селі був покладений хрест, його поклав житель села Демкій Захарін.
У 1866 році відбувся новий адміністративно-територіальний поділ і Кричка стала відноситися до Богородчанського округу, додаткового округу Солотвина.
У 1892 році Кричка перейшла у власність набільшого землевласника Галичини, чеського барона Йоана Лібіса[джерело?].
У селі, на кінець XIX ст. був водяний млин. Було кілька магазинів "Корчма", які утримувались євреями.
Станом на 28 липня 1886 року в селі засновано однокласну народну загальну початкову школу.За даними обласного управління Міністе́рства держа́вної безпе́ки СРСР у 1949 р., в тодішньому Солотвинському районі підпілля ОУН найактивнішим було в селах Гвізд, Манява і Кричка.[2]
Церква[ред. | ред. код]
Церква Святої Параскеви Сербської зведена в 1820 році[3]. Належить до ПЦУ. Настоятелем церкви є митр. прот. Василь Вінтоняк.
10 листопада 2013 року Високопреосвященний Іоасаф, митрополит Івано-Франківський і Галицький УПЦ КП, звершив чин освячення нового храму. [4].
Відомі люди[ред. | ред. код]
Народились[ред. | ред. код]
- Левицький Володимир Софронович — український політичний діяч.
Померли[ред. | ред. код]
- Яськів Василь Михайлович — командир куреня УПА «Сивуля», лицар Бронзового хреста бойової заслуги УПА.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Програма соціально-економічного розвитку Солотвинської селищної ради на 2022-2024 роки — 2021 рік
- ↑ Реабілітовані історією. ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА ОБЛАСТЬ. Книга перша. — Івано-Франківськ: Місто НВ, 2004. — С. 42. — ISBN 966-8090-63-2 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 1 жовтня 2020. Процитовано 4 грудня 2019.
- ↑ Церква Св. Параскеви 1820. Архів оригіналу за 13 травня 2019. Процитовано 13 травня 2019.
- ↑ Митрополит Іоасаф освятив новозбудований храм у селі Кричка. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 18 листопада 2013.
| ||||||||
| |||||||||||
