Росільна
| село Росільна | |
|---|---|
.jpg)
| |
| Країна |  Україна
|
| Область | Івано-Франківська область |
| Район | Івано-Франківський район |
| Громада | Дзвиняцька сільська громада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1482 |
| Населення | 3212 |
| Площа | 33 км² |
| Густота населення | 97,33 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 77722 |
| Телефонний код | +380 03471 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°46′43″ пн. ш. 24°22′00″ сх. д. / 48.77861° пн. ш. 24.36667° сх. д.Координати: 48°46′43″ пн. ш. 24°22′00″ сх. д. / 48.77861° пн. ш. 24.36667° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
252 м |
| Водойми | Саджавка |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 77722, Івано-Франківська область, Богородчанський район, с. Росільна, вул. Шевченка, 154 “Б” |
| Карта | |
  Росільна | |
 Росільна | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Росільна́ — село івано-Франківського району Івано-Франківської області. Входить до складу Дзвиняцької сільської громади.
Географія[ред. | ред. код]
На північно-західній стороні від села потік Мальхівський впадає у річку Лукву.
Історія[ред. | ред. код]
З 1772 по 1918 рік село належало до Богородчанського повіту Королівства Галичини і Володимирії, Австро-Угорської монархії. У 1857 р. було 1626 мешканців, у 1880 р. — 1252 в селі, 699 — у присілку Баня і 116 — на землях фільварку, з них 1764 греко-католиків, 65 римо-католиків. В селі була греко-католицька парафіяльна церква Св. Арх. Михайла і етатова школа (яку утримувала і визначала вчителя громада) з одним учителем.[1]
У ХІХ ст. селище мало власну символіку: печатку з зображенням селянина, що пакує до бочки сіль; довкола напис польською мовою «C. K. WIES ROSSOLNA»[2].
У селі та в околицях проходили активні бої між австрійською та російською арміями під час Першої світової війни.
На 01.01.1939 в селі проживало 3480 мешканців, з них 3150 українців-грекокатоликів, 40 українців-римокатоликів, 80 поляків, 180 євреїв і 30 німців[3].
У присілку Рубані в 1944 році НКДБ влаштували катівню.[4]
-
Греко-католицька церква села (1917 рік) -
Позиції австрійської піхоти біля села під час Першої світової війни (травень 1917 року) -
Австрійські солдати в селі (травень 1917 року) -
Артилерійські батареї австрійської армії між селами Росільна та Космач (1917 рік)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
Релігія[ред. | ред. код]
У селі є Церква Св. Арх. Михайла (1645[5], 1848 року[6]), яка перебуває у користуванні УПЦ КП та греко-католицька церква ім. Петра і Павла (2009 рік)
Українсько греко-католицька церква Петра і Павла[ред. | ред. код]
Будівництво храму розпочато у 2000 році і закінчено в 2009. Церква була побудована під керівництвом старшого брата — Зваричука Василя Федоровича. Він похований на росільнянському кладовищі.
Для будівництва церкви були залучені всі кошти громади, а також люди добровільно віддавали свої пенсії, щоб добудувати храм. Участь у будівництві приймали всі: як чоловіки, так і жінки. Спільними зусиллями храм було побудовано.
На церкві є чотири малі куполи та один великий посередині, а також багато вікон, за рахунок яких у церкві дуже світло. Заходячи на подвір'я храму, можна побачити великий дзвін, який ще у 1990 році служив для католицької церкви на пагорбі цвинтаря. Пройшовши далі, можна побачити великі сходи, які ведуть до самого храму.
У самій церкві розміщений великий іконостас, на якому більше 40-ка образів, а також чимало ікон, які куплялися за пожертви парафіян. По правий і лівий бік церкви розміщено старовинний іконостас. Цей іконостас винесли з старої церкви та ховали у себе по домівках. Щоб ніхто не міг вкрасти та продати цінну реліквію. Зі слів Василя Федоровича, декілька ікон стояли у нього дома. Він не хотів, щоб образи потрапили у чужі руки. На даний час, парафіяни католицької церкви власними силами намагаються реставрувати старі ікони, які збереглися ще з давніх часів. Відновлено одну ікону.
Під час будівництва церкви служив отець Дмитро Дякун, житель села Хмелівка. За Його правління організовувались поїздки до святих місць: Крилос, Зарваниця та інші. А зараз святу літургію править отець Ігор Винник. За його правління організовуються поїздки в Междугор'є. 33 роки старшою сестрицею послужила в церкві Марія Гаврилюк (акушерка). Зараз її місце посіла молода жінка — Зваричук Любов.
З 2009 року дуже багато чого змінилося як і у храмі, так і на подвір'ї. Будинок біля церкви побудували люди парафії під керівництвом Василя Коритана — старшого брата, де зроблено все на сучасний лад. Люди садять квіти, дерева, згодом планують побудувати дзвіницю.
Відомі люди[ред. | ред. код]
Народились[ред. | ред. код]
- Іван Іванків (*18.01.1998—†10.03.2018) — командир танка у 10-ій окремій гірсько-штурмовій бригаді ЗСУ, загинув у російсько-українській війні на Донеччині[7]
- Нестор Мартинець — український письменник.
- Алісія Аппельман-Юрман — ізраїльсько-американська мемуаристка єврейського походження.[8][9]
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Rosólna // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1888. — Т. IX. — S. 766. (пол.)
- ↑ Центральний державний історичний архів України у м. Львові. - Фонд 178. - Опис 2. - Спр. 87.
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 53.
- ↑ Паливода В. І. Спогади українського повстанця і багаторічного в'язня таборів ГУЛАГу. [Архівовано 31 січня 2020 у Wayback Machine.] / Підгот. Б. В. Паливода. — К.: Смолоскип, 2001. — с. 74-87. — ISBN 966-7332-70-5
- ↑ Церква Св. Арх. Михайла 1645 (на цвинтарі). Архів оригіналу за 24 березня 2018. Процитовано 24 березня 2018.
- ↑ Церква Св. Арх. Михайла 1848. Архів оригіналу за 24 березня 2018. Процитовано 24 березня 2018.
- ↑ Він був непосида і сміливець: тіло 20-річного атовця з Прикарпаття везуть додому. ФОТО. Архів оригіналу за 24 березня 2018. Процитовано 24 березня 2018.
- ↑ Profile. Alicia A. Appleman-Jurman. Архів оригіналу за 26 серпня 2014. Процитовано 10 листопада 2014.
- ↑ The official web site for Alicia Appleman-Jurman [Архівовано 29 грудня 2012 у Wayback Machine.] (англ.)
| |||||
| |||||||||||
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
