Старі Богородчани

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Старі Богородчани
Країна Україна Україна
Область Івано-Франківська область Івано-Франківська область
Район/міськрада Богородчанський район
Рада Старобогородчанська сільська рада
Код КОАТУУ 2620488601
Основні дані
Населення 3569
Площа 32 км²
Густота населення 111,53 осіб/км²
Поштовий індекс 77712
Телефонний код +380 03471
Географічні дані
Географічні координати 48°49′50″ пн. ш. 24°31′12″ сх. д. / 48.83056° пн. ш. 24.52000° сх. д. / 48.83056; 24.52000Координати: 48°49′50″ пн. ш. 24°31′12″ сх. д. / 48.83056° пн. ш. 24.52000° сх. д. / 48.83056; 24.52000
Водойми Бистриця Солотвинська, Саджавка
Місцева влада
Адреса ради 77712, Івано-Франківська обл., Богородчанський район, с. Старі Богородчани, вул..Франка 1 , тел. 2-12-27
Карта
Старі Богородчани (Україна)
Старі Богородчани
Старі Богородчани
Старі Богородчани (Івано-Франківська область)
Старі Богородчани
Старі Богородчани

Старі Богородча́ни — село Богородчанського району Івано-Франківської області. Центр сільради. До складу Старобогородчанської сільської ради входять два села Старі Богородчани та Скобичівка.

Відстань до райцентру 3 км, відстань до обласного центру 24 кілометри.

Назва[ред.ред. код]

Легенда, що передається з покоління в покоління, розповідає: Богородиця врятувала від загибелі двох маленьких діток. Їхній батько — багатий дідич — на знак вдячності небесній заступниці заклав на лівому березі річки Бистриці поселення, назвавши його Богородчанами. Коли після повені на правому березі почало виростати інше поселення з такою ж назвою, то цьому, давнішому, дали назву Старі Богородчани, яка зберігається й досі.

Історія[ред.ред. код]

Перша письмова згадка про село належить до 1441 року.

1505 року король Польщі Александр Яґеллолнчик надав село Богородчани феодалу Яну Камєнєцкі (Каменецькому)[1].

Освіта, охорона здоров'я[ред.ред. код]

У Старих Богородчанах працюють лікарська амбулаторія загальної практики та сімейної медицини, дошкільний навчальний заклад «Джерельце», загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, сільська бібліотека.

У міжвоєнний період діяла 5-класова утраквістична школа[2]. .

Економіка[ред.ред. код]

У селі функціонує молокозавод, міні-пекарня, три пилорами, цех із випалювання будівельних блоків та бетонної огорожі, цехи із виготовлення дерев'яних конструкцій, майстерні по ремонту.

Зі сфери обслуговування у селі працюють перукарня, 16 магазинів, 3 кафе, 2 аптеки.

Пам'ятки[ред.ред. код]

У селі є дерев'яна церква Різдва Пресвятої Богородиці, зведена 1863 року. На присілку Заріччя є дерев'яна церква Воскресіння Христового, споруджена 1926 р.

Не збереглася дерев'яна церква Святого Юрія, поставлена у 1923 році.

Персоналії[ред.ред. код]

Фотогалерея[ред.ред. код]

Церква Св.Юрія
Ікона Діви Марії_1
Ікона Діви Марії_2
Іконостас церкви Св.Юрія
Різдвяний вертеп у церкві Св.Юрія

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Jan Kamieniecki (hetman polny koronny) пол.
  2. Шематизм всего клира греко-католицької епархії Станиславівської на рік Божий 1938. — Станиславів, 1938. — С. 28
  3. І.Чорновол. 199 депутатів Галицького сейму. — Львів: Тріада плюс, 2010.— 228 с.; іл. с.117


Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.