Зерцало (обладунок)
_armour_(cleaned).jpg)
Зерцало – кругла деталь захисного натільного обладунку, призначена для прикриття грудей чи живота воїна. Зазвичай зерцало було додатковим (не самостійним) елементом обладунку, поєднуючись з панцирем.
Зерцало (давньоруськ. "дзеркало") виникло, очевидно, внаслідок збільшення однієї з деталей шкіряного панциря, підсиленого круглими бляхами. Подібний обладунок к. ІІ – поч. І тис. до Р.Х. знайдено у с. Головіно у Вірменії. Він включав в себе нагрудник, підсилений сімома великими круглими бронзовими пластинами. Зерцальний обладунок (кругла пластина, прив’язана до воїна ременями навхрест) зображено на ассирійському рельєфі сер. VIII ст. до Р.Х. Обладунок І пол. І тис до Р.Х., гіпотетично кіммерійський, що включав в себе велике бронзове зерцало, виявлено у Слободзеї. Бронзові зерцальні обладунки використовували у другій половині І тис. до Р.Х. у Іспанії та Італії.
Розвиток зерцальних обладунків на Сході не припинявся упродовж античності та середньовіччя. Круглими пластинами оздоблювалися у верхній частині монгольські та середньоазійські обладунки XIV ст. У цей само час зерцала почали використовувати і на Русі: це підтверджується знахідкою обладунку в Пскові, що включав в себе круглу опуклу пластину, оздоблену хрестом, та зображеннями. У XVI ст. на Близькому Сході виник обладунок "джасеран", що складався з пластин різного розміру, поєднаних між собою кольчужним плетінням навколо центрального великого зерцала. Протягом XVI – XVII ст. такий зерцальний обладунок був поширений у Північній Африці, Близькому Сході, Малій та Середній Азії, Індії, на Кавказі, Балканах, Україні та Росії.
На Сході еволюціонував також у обладунок "шарайна" (фарсі چهاﺮآﻳنه ) — "чотири дзеркала"), що характеризувався переважно прямокутними формами пластин.
Джерела:[ред.]
 |
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Зерцало (обладунок) |
Черненко Е. Скифский доспех. – К.: Наукова думка, 1968.
Кирпичников А.Н. Военное дело на Руси в XIII - XV вв. - Л.: Наука, 1976
