Сочі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
місто Сочі
Сочи
Coat of Arms of Sochi (Krasnodar krai).png Flag of Sochi (Krasnodar krai).png
Герб міста Прапор міста
View on Sotsji from black sea.jpg
Roundel of the Ukrainian Air Force.svg
Розташування міста Сочі
Розташування міста Сочі
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Краснодарський край
Основні дані
Час заснування: 1838
Населення 399 673
Площа 3502 км²
Поштові індекси 354000–354999
Телефонний код +7-8622
Географічні координати: 43°35′07″ пн. ш. 39°43′13″ сх. д. / 43.585277777778003383° пн. ш. 39.72027777777800139° сх. д. / 43.585277777778003383; 39.72027777777800139Координати: 43°35′07″ пн. ш. 39°43′13″ сх. д. / 43.585277777778003383° пн. ш. 39.72027777777800139° сх. д. / 43.585277777778003383; 39.72027777777800139{{#coordinates:}}: не можна мати більш ніж один первинний теґ на сторінку
Часовий пояс UTC+3, літом UTC+4
Влада
Веб-сторінка http://www.sochiadm.ru/
Голова адміністрації Пахомов Анатолій Миколайович
Місцерозташування Сочі

Со́чі[1] (рос. Сочи)  — місто-курорт в Росії, на чорноморському узбережжі Західного Кавказу в Краснодарському краї Росії. Утворює муніципальне утворення місто-курорт Сочі. Є найбільшим курортним містом Росії і Європи, а також великим економічним центром чорноморського узбережжя Росії, неофіційно іменується річною, південною та курортною «столицею» Росії.

Постійне населення в межах міста — 399 673 осіб (на 1 січня 2014 року). Займає 5-е місце серед міст Південного федерального округу (після Ростова-на-Дону, Волгограда, Краснодара, Астрахані) і 49-е місце за чисельністю населення в Росії. Серед міст на Чорному морі Сочі займає 3-е місце, поступаючись Одесі, Самсуну, і трохи випереджаючи Севастополь, Трабзону і Варну.

Місто-курорт Сочі налічує понад 445 209 осіб. Сочі — місто крайового підпорядкування. З 27 серпня 1948 року до 3 червня 1958 року було як Москва, Ленінград, Київ і Севастополь містом республіканського підпорядкування.

Муніципальне утворення місто-курорт Сочі, відоме також неофіційно як Великий Сочі, займає прибережну смугу близько 105 км (відстань у 140 км, що часто трапляється в літературі, вимірювалася по старій автодорозі), простягається від річки Шепсі (на північному заході) до державного кордону з Грузією по річці Псоу.

У Сочі, в Адлерському районі міста (в Адлері та в селищі Красна Поляна, що в 39 км від берега Чорного моря), проведено зимові Олімпійські ігри 2014. 15 вересня 2009 Сочі вступив у Всесвітній союз олімпійських міст.

Дата заснування Сочі — 21 квітня (старого стилю) 1838.

Клімат[ред.ред. код]

Сочі, як і вся частина російського чорноморського узбережжя південніше Туапсе, розташований в зоні вологих субтропіків, що сильно відрізняє цей район від більш північної частини узбережжя від Анапи до Туапсе, де переважає типовий напівсухий середземноморський клімат. Подібний клімат спостерігається в сусідній Абхазії, а також на південному сході США (штати Міссісіпі, Луїзіана, Алабама, Джорджія). Подібний тип клімату сприяє для культивації різного роду субтропічних та помірних культур. Оскільки Сочі розташоване на північній межі субтропіків, взимку тут можливі заморозки та снігопади.

Загальна інформація[ред.ред. код]

Протяжність міської території 146 км. Площа Сочі бл. 350 000 га. (по федеральній автодорозі Джубга — Сухумі), яка йде по гірських долинах аж до Головного Кавказького хребта на відстань від 40 до 60 км. Із загальної площі міста тільки 250 кв км знаходиться під забудовою. Міська агломерація Велике Сочі — найбільше міське утворення Росії за площею, в 3,5 разу більше Москви. Недоторканні колхидські ліси Західного Кавказу на території міста (Кавказький державний біосферний заповідник). Місто розташовується на географічній широті Ніцци і Торонто.

2007 місто на конференції МОК в Гватемалі обране столицею зимової Олімпіади-2014.

Історія[ред.ред. код]

Місто Сочі було засноване в 1838 як форт Олександрія, паралельно були засновані форти Святого Духу (1837), що поклав почало майбутньому району Адлер, Лазаревський і Головінський (1839), що стали згодом селищами Лазаревське і Головінка.

Російські фортеці були побудовані на землях трьох кавказьких народів — садзів (Святого Духу), убихів (Олександрія і Головінський) і шапсугів (Лазаревський). У 1839 форт Олександрія перейменований в Навагинську фортецю, в ході Кримської війни залишений, а в 1864 відбудований наново як Пост Даховський. З 1874 — Даховський Посад, з 1896 — Сочі (по назві ріки Сочі, на берегах якої стояло селище).

У 1917 Сочі було присвоєно статус міста. На сьогодні не до кінця вивчене питання про належність Сочі до якоїсь держави під час громадянської війни 1917–1921 рр. За картами українських істориків Сочі — місто, що є частиною Кубанської Народної Республіки, а значить і УНР. За версією грузинських істориків Сочі — місто, що входило до автономної Абхазії. Крім цього Сочі входило до складу: Чорноморської Радянської Республіки і Кубано-Чорноморської Радянської Республіки. У 1935 над долиною річки Верещагінки побудований Світланінський віадук, що з'єднав центральну частину міста з мікрорайоном Світлана. З 1937 Сочі в складі Краснодарського краю.

Територіальний поділ[ред.ред. код]

  1. Адлерський район
  2. Лазарівський район
  3. Хостинський район
  4. Центральний район

Все узбережжя перетворене на курортну смугу, найбільшу в СРСР; лікувальні фактори: лагідний клімат вологих субтропіків, морські купелі, сірководневі джерела в Мацесті; сезон — цілий рік.

Понад 50 курортних установ, харчова промисловість; театр, краєзнавчий музей, дім-музей М. Островського, дендрарій.

Населення[ред.ред. код]

До 1864 року населення Південного схилу Великого Кавказу досягало 300.000 чоловік в основному корінних шапсугів та убихів, що спочатку сповідали християнство зі змішанням місцевого шаманізму та спіритизму (у всі часи Візантії), а потім перейшли в іслам в епоху Османської імперії. За даними на 1900 рік, в населенні Великого Сочі, що становило лише 10% від довоєнного (33 тис. чоловік) найбільшими етнічними групами були: росіяни, українці табілоруси — 20.265 (61,4%), греки — 5.583 (16,9%), черкеси — 2.052 (6,2%), вірмени — 1.305 (4,0%), молдавани — 1.038(3,1%), імеретини — 975 (3,0%), чехи — 826 (2,5%).[2]

Національний склад Сочинської міської адміністрації за переписом 2001 р.[3]
населення росіяни вірмени українці грузини адиги греки білоруси
м. Сочі 328.809 73,3% 14,3% 4,0% 2,4% 0,9% 0,8% 0,7%
смт. Красна Поляна 3.969 73,9% 1,8% 4,2% 2,3% 0,1% 14,2% 0,5%
с. Веселе 4.134 40,2% 50,7% 1,8% 2,1% 0,2% 0,4% 0,2%
с. Високе 3.051 23,6% 68,9% 2,1% 0,7% 10,0% 3,2% 0,3%
с. Горне Лоо 3.116 31,0% 63,1% 2,9% 0,3% 0,2% 0,1% 0,2%
с. Нижньошиловське 5.025 9,7% 86,8% 0,7% 0,6% 0,1% 0,2% 0,3%
с. Орел-Ізумруд 4.555 76,1% 13,0% 3,2% 3,6% 0,1% 1,4% 0,5%
інші села 44.444 37,6% 49,4% 2,1% 2,7% 4,5% 1,1% 0,4%
Сочінська міська адміністрація 397.103 67,5% 20,2% 3,7% 2,3% 1,2% 0,9% 0,6%


Динаміка населення Сочі за 18972013 роки[4]:

Рік 1897 1926 1939 1959 1979 1989 2002 2006 2007 2008 2009 2010 2012 2013
Сочинська міська адміністрація 13 000 127 000 397 103 395 012 402 043 406 800 410 987 420 589 437 604 445 209
м. Сочі 1 352 10 376 71 307 95 234 287 353 336 514 328 809 329 481 331 059 334 282 337 947 343 334 360 324 368 011


Релігія[ред.ред. код]

Собор Михайла-Архангела в Сочі
Храм Святого Володимира

У місті більше 30 православних храмів і каплиць різної обрядовості, що належать, згідно з канонічним законом, Російської православної церкви.

Значну частину парафіян єдиного католицького храму Святих Апостолів Симона і Тадея складають вірмено-католики, вихідці з Месхетії. Друга за чисельністю частина прихильників римсько-католицької конфесії — вихідці з України і Білорусі, які мають польські коріння, а також росіяни, українці та ін Існують римсько-католицькі парафії в Адлере і Лазаревському.

Основна частина вірменського населення є прихильниками Вірменської апостольської церкви. У Сочі розташований центр вірменської вікарної єпархії, яка об'єднує 4 приходу на території міста.

Одним з основних питань у житті мусульманської громади Сочі останніх років є будівництво великої Соборної мечеті в центрі міста. Ця проблема є актуальною для 5% населення міста (адигейці, татари, кабардинці, азербайджанці, турки та ін.) Існуюча мечеть в аулі Тхагапш невелика і важкодоступна для більшості прихожан. На початку 2008 досягнута домовленість зі спонсором з Об'єднаних Арабських Еміратів про виділення грошей на будівництво в Сочі в мікрорайоні Битха Соборної мечеті. Глава сочинських мусульман — Саїд Курбанов.

В 2008 рабин Сочі Ар'є Еделькопф проводив консультації з Семеном Вайнштоком з приводу будівництва в Сочі синагоги і єврейського общинного центру для жителів Чорноморського узбережжя.[5]

Ще в часи СРСР в Сочі були досить сильні позиції баптистської громади. У наш час діяльність протестантів помітно активізувалася. З'явилися нові парафії, євангельських християн, адвентистів сьомого дня, Новоапостольської церкви.

Культура та розваги[ред.ред. код]

Кіно і музика[ред.ред. код]

У Сочі 10 кінотеатрів, на даний момент найбільшим і одним з найстаріших є кінотеатр «Сочі», відкритий 7 серпня 1988. До зносу в 2006 року, найбільшим і старим був кінотеатр «Супутник», відкритий 18 серпня 1959 року.

23 грудня 2010 біля будівлі кінотеатру була виявлена ​​бомба, знешкоджена вибухом на місці. Ніхто не постраждав.

Бібліотеки[ред.ред. код]

Бібліотека ім. О. С. Пушкіна

Всі бібліотеки міста — міська, районні, дитячі, юнацька і в мікрорайонах — об'єднані в Централізовану бібліотечну систему міста Сочі з направленим книжковим розподілом, регульованим Сочинським бібліотечним колектором. Основними бібліотеками міста є:

Освіта[ред.ред. код]

Інститут моди, бізнесу і права

У Сочі більше 70 середніх загальноосвітніх шкіл. Крім філій відомих столичних ВУЗів, у Сочі існує кілька власних Вищих навчальних закладів, також мають федеральне значення:

Наука[ред.ред. код]

Сочі з географічної та кліматичної точки зору є незамінним для російської науки. Єдині в Росії субтропіки активно використовуються як база для наукових досліджень у галузі ботаніки, медицини, курортології та приморського будівництва. Крім вищих навчальних закладів, розвиваючих науку, в Сочі існує ряд науково-дослідних установ всеросійського значення:

Курортна база[ред.ред. код]

Всього в Сочі понад 400 установ сфери туризму: 35 баз відпочинку, 16 гостьових будинків, 86 готелів, 4 будинки відпочинку, 17 здравниць, 49 готелів, 76 пансіонатів, 84 санаторію і 3 туристичні бази[7]

З усіх установ сфери туризму «зіркову» атестацію мають 120 засобів розміщення (готелів, пансіонатів, санаторіїв, баз відпочинку), з них «п'ять зірок» — 2, «чотири зірки» — 14, «три зірки» — 60 і «дві зірки» — 40 об'єктів. За словами губернатора Краснодарського краю О. М. Ткачова, його концепція розвитку туризму передбачає, що «в Сочі має бути найбільша кількість 5-зіркових готелів, розрахованих на іноземців і туристів з доходами вище середнього, — до 50% від загальної кількості, інші 50% — 4-зіркові і 3-зіркові.»

RIAN archive 145991 Chernomorye holiday hotel.jpg
Санаторий Орджоникидзе (г.Сочи) 01.jpg
Санаторій «Чорномор'я» Центральна будівля санаторію "Металург" Санаторій Орджонікідзе

Спорт в Сочі[ред.ред. код]

Логотип заявки Сочі на проведення зимової Олімпіади в 2014 році

У жовтні 2010 року був підписаний договір про проведення Гран-прі Формули-1 Росії в Сочі в 2014 році. Перша гонка F1 пройде відразу після Олімпіади 2014, поки договір підписаний до 2020 року, але надалі контракт буде пролонговано. Траса Формула-1 буде побудована в Олімпійському парку Сочі, її проект розробляє Герман Тільке.

У Сочі так само досить таки розвинені командні професійні види спорту. Футбольний клуб «Перлина» виступав у першому дивізіоні Росії, але в підсумку через брак фінансів знявся з чемпіонату в 2011 році. а однойменний гандбольний клуб «Сочі» є бронзовим призером чемпіонату Росії (2007) та срібним призером чемпіонату Росії U-23 (2010). Так само команда має безліч титулів на регіональному рівні. ГК «Сочі» виступає у першій лізі з 2010 року.

Олімпійські ігри[ред.ред. код]

У Сочі (разом із селищем Красна Поляна, що за 39 км від Сочі) проведено Зимові Олімпійські ігри 2014. Лижний курорт Красна Поляна відкрито 2007 року. Він прийняв спортивні змагання просто неба (лижні гонки, швидкісний спуск, бобслей та ін.). У Сочі пройшли змагання в закритих приміщеннях (хокей, фігурне катання, біг на ковзанах та ін.). Велика кількість готелів та політична підтримка — головні аргументи, що дали цьому місту переваги перед іншими кандидатами. Сочі стало першим містом із субтропічним кліматом, де пройшли Зимові Олімпійські ігри.

В кінці грудня 2006 року громадські організації WWF Росії, Грінпіс Росії, Соціально-Екологічний Союз ((рос.)), Союз охорони птахів Росії, Центр охорони дикої природи та Екологічна вахта по Північному Кавказу виступили проти проведення Олімпіади в Сочі. На їх думку, це напряму погрожує унікальній природі Кавказу[8].

Рішення про проведення в Сочі Зимових Олімпійських Ігр 2014 оголошено 5 липня 2007 року в 2:23 за київським часом.

Також в Сочі будується Російський міжнародний олімпійський університет — перший в Росії і світі університет такого типу.

Міста-побратими[ред.ред. код]

Галерея[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Назва міста Сочі середнього роду однини і не відмінюється. Наприклад: Велике Сочі, у Великому Сочі.
  2. Этнический состав населения Большого Сочи к концу XIX века.
  3. Сочинская городская администрация (2002 г.)
  4. Чисельність населення Російської Федерації за містами, селищами міського типу та районам на 1 січня 2013 року: статистический сборник. Росстат. — М:, 2013, стр. 4-7
  5. В Сочи построят новую синагогу и еврейский общинный центр
  6. сайт Зелёного театра парка «Ривьера»
  7. Справочник «Моя карта Сочи». Категория «Размещение и проживание».
  8. «Общественные организации объединились в защиту уникальной природы Кавказа». WWF. Архів оригіналу за 2013-06-23. Процитовано December 29 2006.