Араґац

Араґац
Араґац, вигляд зі сходу, зліва на право можна побачити вершини: Південна, Західна, Східна, Північна
Араґац
Координати:	00040.5 000044.240°30′00″ пн. ш. 44°12′00″ сх. д.40.5° пн. ш. 44.2° сх. д. 40.5, 44.2
Висота	північна 4094 м західна 4007 м східна 3916 м південна 3879
Розташування	Вірменія
Система	Вірменське нагір'я

Араґа́ц, Алагьо́з (вірм. Արագած) — згаслий вулкан на Вірменському вулканічному нагір'ї у Вірменії. Найвища гора Вірменії — 4095 м.

Араґац — це андезитобазальтовий вулканічний конус на лавовому плато, площа становить близько 9 тисяч км². На вершині незначні фірнові поля.

Має 4 вершини, найвища — північна (4094 м), висота західної — 4007 м східної — 3916 м, південної — 3879 м. Є конусом периметром до 200 км. Між вершинамі розташований вулканічний кратер завглибшки 350 м і завширшки 2,5 км. На південно-східному схилі розташована Бюраканська обсерваторія, на північно-західному — Манташське водосховище.

Пологі схили, вкриті високогірними луками, використовуються під пасовиська.

Арагац - у вірменській міфології гора (Арагац), сестра Масіс (Арарат). Згідно з міфом, Арагац і Масіс,які люблять один одного, знічев’я посварилися. Марно намагалася їх помирити гора Марута Cap. Розгнівана, вона прокляла обох - вони виявилися назавжди розлученими.

За міфом, що склався після поширення християнства, на вершині Арагаца молився Григор Просвітитель (проповідник християнства, перший католікос Вірменії, кін. ІІІ - поч. IV ст.). Ночами йому, нібито, світила лампада, що звішуватися з неба без мотузки.

Література

• Українська радянська енциклопедія. У 12-ти томах. / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К., 1974—1985.