Кайлас

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Кайлас
कैलाश पर्वत
Kailasa Parvata
Вид з півночі
Кайлас (Китайська Народна Республіка)
Кайлас
Кайлас
Координати: 31°04′00″ пн. ш. 81°18′45″ сх. д. / 31.06667° пн. ш. 81.31250° сх. д. / 31.06667; 81.31250Координати: 31°04′00″ пн. ш. 81°18′45″ сх. д. / 31.06667° пн. ш. 81.31250° сх. д. / 31.06667; 81.31250
Висота 6638 м[1]
Висота відносна 1319 м
Країна КНР КНР
Система Західний Тибет
Сходження Непідкорена

Кайлас (Кайласа, Кайлаш; деванагарі:कैलाश पर्वत (Kailasa Parvata) — гора в однойменному гірському хребті в системі гір Гандісишань (Трансгімалаї), на півдні нагір'я Тибету в автономному районі Тибету Китайської Народної Республіки.

Висота Кайласа досі залишається спірним питанням, так, наприклад, ченці стверджують що Кайлас заввишки 6666 м, учені розходяться в думках від 6668 до 6714 м. Такі розбіжності зумовлені тим, що Кайлас із різних причин так і не було підкорено (однією із головних причин є велике духовне значення вершини, як для місцевих жителів, так і представників багатьох східних кутьтур та релігій), що робить неможливим точне вимірювання. До того ж Гімалайські гори вважаються молодими і висота їх збільшується в середньому з урахуванням обвітрення породи на 0,5-0,6 см в рік. Це не найвища гора в своєму районі, проте її виділяє серед інших пірамідальна форма з сніжною шапкою і гранями, зорієнтованими практично точно за сторонами світу.

На південній стороні розташована вертикальна тріщина, яка приблизно посередині пересічена горизонтальною. Це нагадує свастику. Кайлас іноді так і називають «Горою Свастики».

Вододіл[ред.ред. код]

Географічне розташування Кайласа унікальне: він знаходиться у віддаленій, важкодоступній місцевості Західного Тибету і є одним з головних вододілів Південної Азії. У районі Кайласа течуть чотири головні річки Тибету, Індії і Непалу: Інд, Сатледж, Брахмапутра і Карналі.

Історія підкорення[ред.ред. код]

Кайлас є однією з непідкорених вершин світу. У 1985 році знаменитий альпініст Райнхольд Месснер отримав від китайської влади дозвіл на сходження , але в останній момент відмовився[2].

Остання спроба підкорити Кайлас відбулася у 2001 році. Іспанська експедиція на чолі з Ісусом Мартіненсом Новасом уже встановила базовий табір біля підніжжя, але ступити на гору так і не вдалося. Їм стали на заваді тисячі паломників що заблокували шлях експедиції. До протестів також долучилися ряд великих міжнародних організацій в тому числі ООН. Далай-лама і мільйони віруючих по всьому світу висловили свій протест що до підкорення Кайласа. Експедиції довелося поступитися.[3]

Релігійне значення[ред.ред. код]

Ілюстрація XVIII ст. показує значення гори Кайлас в інуїстській традиції, зображує священне сімейство Шиви, яке складається з Шиви, Парваті, Ганеші та Картикея.

В Індуїзмі[ред.ред. код]

Індуїсти вважають, що пік Кайласа є відображенням міфічної гори Меру, яка є космологічним Центром Всесвіту. Ця гора описується як фантастична «світова колона» заввишки 84 000 миль, покрита золотом і дорогоцінним камінням, є осердям світобудови - від самого низу (пекла) до самих небес. Згідно з Вішну-Пураною на вершині Кайласа знаходиться обитель Шиви де він сидить в стані вічної медитації разом зі своєю дружиною Парваті . Видимий прояв гори - це фалос могутнього Шиви (Лінгам).

У Джайнізмі[ред.ред. код]

Джайни вшановують Кайлас як місце, де їх перший святий Магавіра досяг мокші.

У Буддизмі[ред.ред. код]

Буддисти вважають гору місцем перебування Будди в інкарнації Самвара який важається еманацією дхьяни - будди Акшобхья. Самвара зображується синього кольору, зазвичай з чотирма обличчами і дванадцятьма руками. Тисячі паломників і туристів зі всього світу збираються тут щороку під час тибетського релігійного свята Сага Дава, присвяченого Будді Шак'ямуні.

У Бон[ред.ред. код]

Для послідовників тибетської традиції Бон гора Кайлас і озеро Манасаровар, біля її підніжжя, є серцем стародавньої країни Шангшунг ( Zhang Zhung), де зародився Бон. Кайлас, який в Бон називається Юнгдрунг Гу Це ( Yungdrung Gu Tse / Дев'ятиповерхова Гора Свастики), - це душа всього Бон, осередок життєвої сили і головного принципу «Дев'яти Шляхів Бона». Тут засновник релігії небожитель Тонпа Шенраба спустився з небес на землю.

Цікаві факти[ред.ред. код]

У районі гори Кайлас знаходяться численні так звані «Дзеркала Тибету», головне з яких - «Головне Дзеркало Часу». «Дзеркала» Тибету велетенських ромірів - наприклад, відоме дзеркало «Дім Щасливого Каменю» близько 800 метрів заввишки. З півночі до цього дзеркала примикає ще одне, висотою 350 метрів. З наукової точки зору «дзеркала» - це скельні утворення, які виникли в результаті вивітрювання.

Кайлас є єдиною горою на планеті з формою правильної 4-гранної піраміди, схили якої орієнтуються точно по сторонах світу. Округла вершина гори вкрита шапкою вічного льоду, який сяє на сонці наче гігантський кристал. Кайлас “сидить” по центру відкритого “бутону” 8-пелюсткового лотоса, який утворюють навколо химерно вигнуті скелі фіолетового кольору.

Кожен схил Кайласа прийнято називати «обличчям». Південний схил від підніжжя і до самої вершини прорізаний по центру прямою ущелиною. Шаруваті тераси на її стінах утворюють величезні кам’яні сходи. Захід сонця супроводжується химерною грою тіней, яка породжує гігантську свастику (сонцеворот) на південній стороні гори. Найдавніший символ Духовної Сили можна побачити за десятки кілометрів. Схожа свастика розташована на вершині гори. Її утворюють хребти Кайласа і русла витоків 4-х великих азіатських річок: Інд – на півночі льодовикової шапки, Карналі (притока Гангу) – на півдні, Брахмапутра – на сході, Сатледж – на заході.

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]