Карс
| Карс Kars |
||||
|---|---|---|---|---|
|
|
||||
| Панорама міста | ||||
| Основні дані | ||||
| Країна | ||||
| Регіон | Карс | |||
| Населення | 76 992 | |||
| Площа міста | 1 417 км² | |||
| Географічні координати | 40°37′00″ пн. ш. 43°06′09″ сх. д. / 40.61667° пн. ш. 43.10250° сх. д.Координати: 40°37′00″ пн. ш. 43°06′09″ сх. д. / 40.61667° пн. ш. 43.10250° сх. д. | |||
| Міська влада | ||||
| Веб-сторінка | www.kars.gov.tr | |||
Карс (тур. Kars) — місто на північному сході Туреччини, адміністративна центр ілу Карс. Населення становить 78,5 тис. чоловік (2000). Є залізнична станція й аеродром. Центр молочного тваринництва й вівчарства. В Карсі знаходиться Кавказький Університет (Kafkas Üniversiteti).
Історія [ред.]
В 10 — 11 століттях — фортечний центр вірменського Карського царства. В кінці 11 століття захоплений Візантією, а пізніше — сельджуками. Наприкінці 12 століття разом із частиною Північної Вірменії увійшов до складу Грузинського царства. З 16 століття належав до володінь Оттоманської імперії, що перетворила його в опорний пункт для поширення свого впливу на Закавказзі.
Під час російсько-турецьких воєн 19 століття фортеця Карс стала одним з головних об'єктів боротьби на Кавказькому театрі воєнних дій.
В 1807 російські війська безуспішно штурмували Карс. В 1828 місто було узяте штурмом російськими військами, але згодом місто повернули Оттоманській імперії.
В 1855 турецький гарнізон відбив атаки російських військ, але після п'ятимісячної облоги капітулював через голод.
У листопаді 1877 Карс був узятий російськими військами в результаті стрімкого штурму й згідно з умовами Сан-Стефанского мирного договору 1878 відійшов до Росії. Після цього більш як 82000 мусульман покинули ці місця і переїхали в Туреччину, лише з міста Карс виїхало 11000 людей.
За Брестським договором 1918 року Карс відійшов до Туреччини разом з округами Батум і Ардаган.
З 1919 року Карс був під контролем Вірменської республіки.
За Карським договором 1921 року Карс остаточно ввійшов до складу Туреччини.
Особистості [ред.]
У Карсі провів своє дитинство та юність філософ-містик та духовний вчитель Георгій Іванович Гурджієв. Також тут народився графік Акопов А. Т..
|
|||||
