Кето фон Ваберер

Кето фон Ваберер
нім. Keto von Waberer
Народилася	24 лютого 1942(1942-02-24) (82 роки) Аугсбург, Баварія, Третій Рейх
Країна	Німеччина
Діяльність	перекладачка, викладачка університету, письменниця, архітекторка, журналістка
Галузь	література, архітектура, переклади з англійськоїd, переклад на німецькуd і журналістика
Знання мов	німецька
Заклад	Мюнхенський університет телебачення і кіноd
Нагороди	Ernst-Hoferichter-Preisd (1996) Q1957466? (1990) Літературна премія міста Мюнхенаd (2011) Schwabing Art Prized (1988)
Медіафайли у Вікісховищі

Кето фон Ваберер, читання в Мюнхені, 2012 рік

Кето фон Ваберер (нар. 24 лютого 1942, Аугсбург) ― німецька письменниця і архітекторка.

Життєпис

Кето фон Ваберер — дочка німецького та болівійського архітекторів, провела дитинство в тирольському селі та відвідувала школу в інтернаті замку Шварценберг, де й закінчила середню школу. Вивчала мистецтво та архітектуру в Мюнхені та Мехіко. Кілька років провела у Мексиці, де одружилася й народила двох дітей.

Після повернення до Німеччини працювала архітекторкою та власницею галереї. Як журналістка брала участь у Всесвітньому тижні в Цюриху. Сьогодні позаштатна письменниця, живе в Мюнхені. У 1995 році була запрошеною викладачкою в Ессенському університеті. Викладає творче письмо в Мюнхенському університеті телебачення і кіно з 1998 року.

Член PEN центру Німеччини з 1988 року.

Діяльність

Кето фон Ваберер пише переважно прозу, її оповідання та романи часто є історіями кохання або відтворюють особисті переживання. Її цікавить психологічна обробка або витіснення переживань особистості. Вона також перекладає з англійської. У галузі наукової фантастики переклала твори Айри Левіна, Айзека Азімова, Джона Варлі, Олафа Степлдона, Роберта Сільверберга, Таніт Лі, Террі Карра та Тома Реймі.

Праці

• Людина з озера, Кельн 1983 року
• Пагорб коника, Кельн 1984
• Таємний гнів рослин, Кельн 1985 року
• Блакитна вода для бою, Кельн 1987 року
• Тіньовий друг, Кельн 1988 року
• Фішвінтер, Кельн 1991 року
• Погані люди, Мюнхен 1993
• Пощастило полюбити печінкову ковбасу та інші кулінарні моменти, Кельн, 1996
• Саймон, Франкфурт-на-Майні, 1998
• Біле в очах ворога, Кельн 1999
• Таємниці делікатесу, Кельн 2000
• Сестра, Берлінер Ташенбухверлаг. Берлін 2004, ISBN 3-8333-0100-7 .
• Обійми, Берлінське видавництво, Берлін 2007, 2007, ISBN 978-3-8270-0718-6 .
• Дивні птахи пролітають, Берлін Верлаг, Берлін 2011 ISBN 978-3-8720-0995-1 .
• Корова з моря та інші історії з чарівної землі, Гансер, Мюнхен 2011, ISBN 978-3-446-23805-3 .
• Mingus, dtv, Мюнхен 2012, ISBN 978-3-423-24937-9 .

Видавниця

• Стріла в серці, Кельн 1993 року

Переклади

• Ілен Бекерман: Що не робити для любові!, Цюрих, 1998
• Леслі Фрівін: Марлен Дітріх, Мюнхен, 1979
• Гарольд Англійський: В останню хвилину, Мюнхен 1979 року
• Даніель Херн: Rabenschwarzer серпень, Мюнхен 1990 року
• Айра Левін: Жінки Степфорда, Мюнхен, 1994
• Вальтер Лорд: Титанічна катастрофа, Мюнхен, 1977
• Мануель Сільва Асеведо: Вовки і вівці, Мюнхен, 1989
• Даніела Стіл: Ніколи не прощайся, Мюнхен 1987 року
• Філліс Вітні: Кімната вежі, Бланвалет 1979
• Чжимей Чжан: Сто квітів, Мюнхен, 1997

Нагороди та відзнаки

• 1983 Literaturförderungspreis der Stadt München
• 1988 Schwabinger Kunstpreis
• 1990 Märkisches Stipendium für Literatur
• 1992 Montblanc-Literaturpreis
• 1996 Ernst-Hoferichter-Preis
• 2011 Literaturpreis der Landeshauptstadt München

Література

• Мехтілд Борріс (ред.) ): Кето фон Ваберер, Іудіцій, Мюнхен, 1992. ISBN 3-89129-071-3
• Мартина Которова: Прокоментував переклад оповідання «Котячий дім» Кето фон Ваберара на чеську мову, Університет. Бакалаврська робота, Olomouc 2018.

Посилання

• Бібліографія. Кето фон Ваберер // Німецька національна бібліотека
• Keto von Waberer im Literaturportal Bayern (Projekt der Bayerischen Staatsbibliothek)
• https://www.youtube.com/watch?v=QFaEh9kgfZU [Архівовано 9 Листопада 2021 у Wayback Machine.]