Козелецька сотня

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Козелецька сотня
Основні дані
Полк: з 1648 до 1650-х — Переяславський
з 1650-х до 1782 — Київський
Утворена: 1648
Ліквідована: 1782
Населені пункти
Центр: Козелець
Сотенна влада
Сотники

Козелецька (Козельська) сотня — адміністративно-територіальна і військова одиниця Переяславського, а згодом Київського полку Гетьманщини. Центр — містечко Козелець.

Історія[ред. | ред. код]

Сотня виникла як адміністративна і військова одиниця Переяславського полку наприкінці 1648 року. Юридично закріплена за ним Зборівським трактатом 16 жовтня 1649 року у кількості 200 козаків.

Між 1651 і 1653 роком відійшла під підпорядкування Київського полку, позаяк у присяжних описах початку 1954 року згадана саме як його сотня. Відтоді у складі саме Київського полку.

Від 1708 і до 1782 року в Козельці також містилось полкове управління Київського полку.

З ліквідацією полкового устрою на Лівобережній Україні територія Козелецької сотні була розділена між Березинським повітом Чернігівського намісництва та Остерським і Козелецьким повітами Київського намісництва.

Сотенна старшина Козельської сотні[ред. | ред. код]

Сотники[ред. | ред. код]

  • Гарячка Прокіп (? — 1649 — ?)
  • Гарячка Марко (? — 1653—1660 — ?)
  • Кизимовський Гнат (? — 1661 — ?)
  • Захар'ященко Опанас (1662—1662 — нак. полковник козелецький)
  • Скок Іван (? — 1662)
  • Красовський Степан (1662 — ?)
  • Клижка Іван (? — 1665 — ?)
  • Жила Гаврило Карпович (? — 1669—1676 — ?)
  • Каплонський Василь (? — 1676)
  • Борсук Петро (1676 — ?)
  • Терміновець Федір Олексійович (? — 1682 — ?)
  • Жила Гаврило Карпович (? — 1682 — ?)
  • Солонина Сергій Васильович (1687, нак.)
  • Стефанович Матвій (? — 1692—1693 — ?)
  • Борсук Петро Іванович (? — 1696—1697 — ?)
  • Іванович Лука (? — 1699 — ?)
  • Голод Микола (? — 1702 — ?)
  • Борсук Петро Іванович (? — 1703 — ?)
  • Ханенко Федір Лаврінович (? — 1705 — ?)
  • Довгий Остап (1706, нак.)
  • Грабовський (? — 1708)
  • Голод Микола (? — 1712—1715 — ?)
  • Підвисоцький Яків, Костяний Михайло (1727, нак.)
  • Жила Петро Яремович
  • Підвисоцький Олексій Якович (? — 1729—1742)
  • Бердянський Іван (1740, нак.)
  • Педорко Іван (1740, нак.)
  • Барановський Степан Якович (1742—1757)
  • Пустовойтенко Федір (1754)
  • Руголь Павло (1757—1767)
  • Шум Павло Матвійович (1768—1781)
  • Десенко Микита (1782—1783)

Отамани[ред. | ред. код]

  • Скок Іван (? — 1662 — ?)
  • Кіндратович Прокіп (? — 1669 — ?)
  • Коптевич Іван (? — 1679 — ?)
  • Мирченко Андрій (? — 1682 — ?)
  • Данилович Герасим (? — 1691 — ?)
  • Довгій Остап (? — 1692 — ?)
  • Іванович Лука (? — 1696 — ?)
  • Михайло Іванович (? — 1697 — ?)
  • Довгий Остап (? — 1699 — ?)
  • Петро Сергійович (? — 1702 — ?)
  • Барановський Яків Станіславович (? — 1704—1706 — ?)
  • Гречка Остап (? — 1718 — ?)
  • Бразул Лука (1718—1729)
  • Борсук Яків Петрович (1729—1730 — ?)
  • Бразул Лука (1732—1741 — ?)
  • Брилевич Семен (? — 1746 — ?)
  • Прудченко Лук'ян (? — 1748 — ?)
  • Пустовойт Федір (? — 1751—1753 — ?)
  • Корсун Андрій (? — 1754 — ?)
  • Мостовий Федір (? — 1759 — ?)
  • Нестеровський Іван (? — 1763 — ?)
  • Красовський Данило (1764—1776 — ?)
  • Валюжа (? — 1780)

Писарі[ред. | ред. код]

  • Сочевець Андрій (? — 1737—1741 — ?)
  • Гонтаревський Іван (? — 1745—1746 — ?)
  • Федоровський Іван (? — 1751 — ?)
  • Пасенко Петро (1754—1761)
  • Полутанський Григорій (1761 — ?)
  • Підвисоцький Олексій (1759—1767)
  • Железко Василь (1767—1779 — ?)

Осавули[ред. | ред. код]

  • Павлович Савка (? — 1687 — ?), Григорій (1741)

Хорунжі[ред. | ред. код]

  • Довгий Євстафій (? — 1684 — ?)
  • Пташніченко Назар
  • Радич Григорій Парфенович (? — 1729 — ?)
  • Гришак Микита (? — 1737—1741 — ?)
  • Гриненко
  • Дашкевич Семен (1771—1779 — ?)


Опис Козелецької сотні (частковий)[ред. | ред. код]

За описом Київського намісництва 1781 року наявні наступні дані про два населені пункти та населення Козелецької сотні напередодні ліквідації[1]:

Села, селища, хутори Дворян і шляхетства
Різночинців
Духовенства
Церковників
Греків
Хат Всього
козаків виборних козаків підпомічників міщан посполитих коронних, в тому числі рангових посполитих власницьких, різночинських і козацьких підсусідків хат за останньою
1764 року ревізії душ
Відійшли до Козелецького повіту (Київського намісництва):
місто Козелець 46 18 13 14 20 173 156 173 522
селище Опеньки 3 10 10 23
селище Лихолітки 6 32 4 8 50
село Берків 1 1 1 2 4 60 27 91
село Сморшки 1 5 2 2 9 19 10 4 42
селище Гладке 1 5 13 10 28
селище Тополі 10 13 15 38
селище Риків 1 11 7 1 19
селище Брагинці 6 11 2 19
селище Святеньке 12 9 6 27
селище Курганське 2 2 20 2 24
село Данівка 4 1 2 30 57 37 124
село Карасинівка 1 1 2 21 23 10 54
село Нечагівка 1 2 37 29 61 127
селище Круглики 6 6
селище Гламазди 5 3 10 18
селище Часнівці 8 8
слобода при Козелецькому монастирі 4 4
селище Берлози 1 1 8 27 4 7 46
селище Шами 4 2 6
селище Новики 3 38 6 3 50
селище Білейки 6 1 7
селище Бабарики 2 3 2 2 4 8
селище Войтки 3 1 4
селище Пальчики 11 11
селище Самсони 9 18 1 28
селище Ставиське 6 10 32 48
1. хутір Олексіївщина 2 2
2. хутір Корсуни 2 2
3. хутір Закревський 3 2 1 6
4. хутір Жеребецький 4 4
5. хутір Брагинці 3 1 4
6. хутір Сивухи 8 1 9
7. хутір прапорщика Закревського 2 2
Разом у частині сотні Козелецької 51 37 19 24 235 579 156 43 448 1461 4691
Відійшли до Остерського повіту (Київського намісництва):
село Калита 1 1 1 35 40 72 147
село Семиполки 2 2 58 77 46 181
1. хутір Рокитний 1 1
Разом у частині сотні Козелецької 1 3 3 93 117 119 329 1077
Всього у сотні Козелецькій (у 2-х з 3 частин) 52 37 22 27 328 696 156 43 567 1790 4768

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Описи Київського намісництва 70-80 років XVIII ст.: Описово-статистичні джерела/ АН УРСР. Археогр. комісія та ін.— К.: Наукова думка, 1989.— 392 с.— ISBN 5-12-000656-6. — С. 94-95, 99

Джерела[ред. | ред. код]

  • Заруба В.М. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648-1782 рр. — Дніпропетровськ, 2007. — С. 153-154.
  • Кривошея В.В. Козацька старшина Гетьманщини. Енциклопедія. — Київ, 2010. — С. 31-32.