Київський полк

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Київський полк

Герб полку

Герб полкового центру
Утворено 1648
Ліквідовано 1781
Центр Київ
Сотні 17 (1649) 2010[1] (1792)[2]
Київська полкова
Самійла Білецького
Тимофія Нагірного
Опанаса Предримирського
Васильківська
Овруцька
Переварська
Гостомільська
Ворзельська
Броварська
Макарівська
Білгородська
Ясногородська
Ходосівська
Обухівська
Трипільська
Мотовилівська




Полковники
1648-1649 Михайло-Станіслав Кричевський
1649-1653, 1656-1657 Антін Жданович
1650, 1653-1655, 1660-1662, 1663-1668 Василь Дворецький
1654-1656, 1657-1659 Павло Яненко-Хмельницький
1659-1660 Іван Якименко
1662-1663 Семен Третяк
1669, 1671-1682 Костянтин Солонина
1670 Пилип Олещенко
1682-1686, 1690-1691 Григорій Коровка-Вольський
1687-1689 Сергій Солонина
1691-1708 Костянтин Мокієвський
1709-1711 Федір Коробка
1712-1734 Антін Танський
1734-1737 Михайло Танський
1747-1751 Михайло Михайлович Танський
1751-1762 Юхим Дараган
1769-1770 Андрій Шаула
1774-1779 Олександр Безбородько
1779-1781 Лука Лукашевич

Ки́ївський полк — адміністративно-територіальна і військова одиниця України в 17 — 18 століттях.

Короткі відомості[ред.ред. код]

Утворений 1648 року. Полковий центр — місто Київ (з початку 18 століття полкова канцелярія перебувала в сотенному місті Козельці (нині місто Чернігівської області).

У 1649 до його складу входили 17 сотень. 1654го до Київського полку із Переяславського включено сотні — Остерську, Козелецьку й Заворицьку.

Після Андрусівського перемир'я 1667 року правобережна частина (крім Києва з навколишніми землями) потрапила під владу Польщі. На лівому боці Дніпра до Київської сотні було приєднано частину території Переяславського й Ніжинського полків.

1669 року до Київського полку увійшли частини Переяславського та Ніжинського полку.

У 18 столітті полкова канцелярія полку була переведена з Києва до м. Козелець, де збудовано відповідну полкову інфраструктуру.

На 1782 рік до полку входили 11 сотень: Київська, Козелецька, Остерська, Бобровицька, Гоголівська, Моровська, Кобизька, Носівська, Олишівська, Мринська, Бориспільська.

У зв'язку з інкорпорацією України Росією та ліквідацією царським урядом полкового устрою в 1782 році полк припинив своє існування, його територія увійшла до новоствореного Київського намісництва.

Джерела та література[ред.ред. код]

  • Малий словник історії України / Відповідальний редактор Валерій Смолій. — К.: Либідь, 1997.
  • Коваленко Сергій. Київський полк//Україна під булавою Богдана Хмельницького. Енциклопедія у 3-х томах. Том 2. — Київ: Видавництво «Стікс», 2008
  • Заруба В. М. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648–1782 рр. — Дніпропетровськ, 2007. — С. 53–57.

Примітки[ред.ред. код]

  1. «Реєстр Війська Запорозького 1649 року» Київ, «Наукова думка», 1995
  2. Реестра всего Войска Запорожского послѣ Зборовскаго договора с королемъ Польскимъ Яномъ Казимиромъ составленные 1649 года, октября 16 дня / Изданные по подлиннику О. М. Бодянскимъ. — Москва: Изданіе Императорскаго Общества Исторіи и Древностей Российскіхъ при Московскомъ Университетѣ, 1875. — С.VIII-IX.