Конфедеративні Штати Америки

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Конфедеративні Штати Америки
Confederate States of America
ConfederateStatesofAmericaSeal.jpg CSA FLAG 4.3.1861-21.5.1861.svg
Герб КША Прапор КША
Конфедеративні Штати Америки
Конфедеративні Штати Америки
Час існування 18611865
Столиця Монтгомері (4 лютого 1861–29 травня 1861), Річмонд (29 травня 1861–9 квітня 1865), Денвіль (квітень 1865)
Найбільше місто Новий Орлеан
Офіційна мова Англійська
Глава держави Президент Джефферсон Девіс (Jefferson Davis)
Населення 9 103 332 (з них 3 521 110 - раби)

Конфедерати́вні Шта́ти Аме́рики (англ. Confederate States of America)  — самопроголошена незалежна держава на півдні Сполучених Штатів Америки. Виникла внаслідок відокремлення південних штатів, які намагалися зберегти рабовласницьку систему. Це призвело до Громадянської війни між Північчю й Півднем.

Південні штати відчули загрозу своєму способу існування, і у кінці грудня 1860 приклад подала Південна Кароліна, за якою в січні 1861 пішли Міссісіпі, Флорида, Алабама, Джорджія, Луїзіана й Техас, а у квітні-травні Вірджинія, Арканзас, Теннессі й Північна Кароліна. Ці 11 штатів утворили Конфедеративні Штати Америки, прийняли конституцію й обрали своїм президентом колишнього сенатора від Міссісіпі Джефферсона Девіса.

Столицею Конфедерації стало віргінське місто Річмонд. Ці штати займали 40 % всієї території США з населенням 9,1 млн осіб., у тому числі понад 3,6 млн негрів. У складі Союзу залишилося 23 штати, включаючи рабовласницькі Делавер, Кентуккі, Міссурі й Меріленд, які воліли зберегти лояльність федеральному Союзу. Жителі ряду західних графств Вірджинії відмовилися підкоритися рішенню про вихід із Союзу, утворили власні органи влади й у червні 1863 були прийняті до складу США як новий штат — Західна Вірджинія. Населення Союзу перевищувало 22 млн осіб, на його території розташовувалася практично вся промисловість країни.

Політична історія[ред.ред. код]

Виникнення[ред.ред. код]

Перша нарада прихильників сецесії відбулася 22 листопада 1860 року в місті Еббівілл (Південна Кароліна). Конфедеративні Штати Америки були утворені 4 лютого 1861 року шістьма південними штатами (Південна Кароліна, Міссісіпі, Флорида, Алабама, Джорджія та Луїзіана) після того, як були затверджені результати виборів президента США, переможцем яких був оголошений Авраам Лінкольн.

Ці шість штатів разом з приєднавшимся 2 березня Техасом оголосили про свій вихід зі складу США тв поверненні владі штатів повноважень, делегованих по Конституції 1787 року федеральному уряду. Серед іншого ці повноваження включали в себе контроль над військовими укріпленнями (фортами), портами та митницями, розташованими на території штатів та збіром податків і мит.

Громадянська війна в США 1861-1865 рр..На цій карті чітко визначені кордони Конфедеративних Штатів Америки та позначені ключлві точки початку війни.

Через місяць після утворення КША, 4 березня, прийняв присягу 16-й президент Сполучених Штатів Америки Авраам Лінкольн. У своїй інавгураційній промові він назвав сецесію «юридично нікчемною» і оголосив, що США не збираються вторгатися на територію південних штатів, але готові застосувати силу для збереження свого контролю над федеральною власністю і збором податків.

12 квітня 1861 року війська штату Південної Кароліни під командуванням генерала П'єра Г. Т. Борегара обстріляли стоявший у Чарльстонській гавані федеральний форт Самтер, примусивши його гарнізон капітулювати. Битва за форт Самтер поклала початок Громадянській війні.

Після обстілу Самтера Лінкольн закликав штати, що залишилися в Союзі, надати йому солдат для силового відновлення контролю над Самтером та іншими південними фортами, захисту федеральної столиці та збереження Союзу. У відповідь на президентське звернення ще чотири південних штату (Віргінія, Арканзас, Теннессі та Північна Кароліна) оголосили про вихід з США і приєднання до Конфедерації.

Штати Кентуккі та Міссурі залишилися «прикордонними штатами» у складі США, проте деякий час мали два уряди, один з яких підтримував Союз, а інший - Конфедерацію. Проконфедеративні уряди цих штатів включили підконтрольні їм території до складу Конфедерації, а тому цей факт дозволяє вважати, що членами КША було 13 штатів. З територій, які мали права штатів, прохання про вступ до КША подали Арізона і Нью-Мексико. Також Конфедеративні Штати були підтримані п'ятьма «цивілізованими» племенами з Індіанської території - черокі, чокто, чікасо, криками, семілонами.

Проте, не дивлячись на соціально-політичні розбіжності, не всі американські рабовласницькі штати приєдналися до Конфедерації. Штати Меріленд і Делавер залишилися в Союзі.

Причини розколу[ред.ред. код]

На загальну думку істориків, було дві основні причини розколу. З одного боку це були наміри Півночі обмежити рабство,якщо не усунути, що не входило в рамки традиції та повсякденного життя Півдня. З іншого боку це було обмеження політичної влади штатів Союзу, особливо у рабському питанні. Це були фундаментальні причини, які заохочували південні штати відокремитися від Союзу.

Александр Стефенс, віце-президент Конфедеративних Штатів Америки, друг А.Лінкольна та одночасно один з найпалкіших прихильників збереження рабства.

Деякі релігійні діячі піднімали питання рабства та відокремлення від Союзу в своїх проповідях. Бенджамін М.Палмер(1818-1902), пастор головної пресітеріанської церкви в Новому Орлеані, проголошував свою підтримку у відділенні південних штатів в своїй проповіді в День подяки 1860 року, стверджуючи, що, підтримуючи існування рабства, білі жителі Півдня споконвіків виконують свою історичну місію. Зрештою ця палка проповідь згодом набула поширення серед суспільства та передавалась в інших храмах.

Віце-президент Конфедерації Александр Стівенс, що філософською основою нового уряду КША була " велика істина, яка проголошувала, що чорна людина не є рівнею білій, а рабство, підкорення вищій расі, є її природнім нормальним станом. Наш уряд є першим в історії людства, заснованим на цій великій фізичній, філософській та моральній засаді.".На відміну від Стівенса, президент Конфедеративних Штатів Америки Джефферсон Девіс замість прямого посилання на питання рабства у своїй інавгураційній промові підкреслив важливість прав штатів для реалізації своїх власних стратегій, які не сходилися з інтересами федерального уряду, а тому ця обставина є головною причиною відділення.

Штати Конфедерації[ред.ред. код]

штат прапор вихід з США вступ в КША окупація військами Союза реінтеграція в США
Південна Кароліна SC-SovFlag.svg 20 грудня 1860 8 лютого 1861 1865 9 липня 1868
Міссісіпі Mississippi 1861.svg 9 січня 1861 8 лютого 1861 1863 23 лютого 1870
Флорида
Bandera de Florida
10 січня 1861 8 лютого 1861 1865 25 червня 1868
Алабама Alabama 1861 Obverse.svg 11 січня 1861 8 лютого 1861 1865 13 липня 1868
Джорджія Georgia 1861 red.svg 19 січня 1861 8 лютого 1861 1865 1-а реінтеграція 21 липня 1868; 2-а реінтеграція 15 липня 1870
Луїзіана Louisiana Feb 11 1861.svg 26 січня 1861 8 лютого 1861 1863 9 липня 1868
Техас Flag of Texas.svg 1 лютого 1861 2 березня 1861 1865 30 березня 1870
Вірджинія Flag of Virginia.svg 17 квітня 1861 7 травня 1861 1865 (Західна Вірджинія — 1861 рік) 26 січня 1870
Арканзас Flag of Arkansas (Hocker).svg 6 травня 1861 18 травня 1861 1864 22 червня 1868
Північна Кароліна Flag of North Carolina (1861).svg 20 травня 1861 21 травня 1861 1865 4 липня 1868
Теннессі Tennessee 1861 proposed.svg 8 червня 1861 2 липня 1861 1863 24 липня 1866
Міссурі Flag of the Missouri State Guard.svg 31 жовтня 1861 28 листопада 1861 1861 штат знаходився під контролем федеральних військ
Кентуккі No flag.svg 20 листопада 1861 10 грудня 1861 1861 штат знаходився під контролем федеральних військ
Арізона No flag.svg 6 березня 14 лютого 1862 1862 штат в складі США з 1912

Соціально-економічний стан[ред.ред. код]

Географічне становище[ред.ред. код]

Карта Конфедеративних Штатів Америки

Північний кордон Конфедеративних Штатів Америки проходив по північних кордонах Вірджинії, Кентуккі (фактично - Теннессі), Міссурі (фактично - Арканзасу), Індіанської території, Території Нью-Мексико, західний - по західному кордону Нью-Мексико та Арізони. Південною межею був колишній кордон Сполучених Штатів з Мексикою. На сході Конфедерацію обмежували Мексиканська затока й Атлантичний океан.

Країна мала загальну площу (без урахування Кентуккі і Міссурі) 1995392 км² і берегову лінію протяжністю 4698 кілометрів.

Основна частина території Конфедеративних штатів Америки розташовувалася в області вологого субтропічного клімату з помірною зимою та довгим, жарким, дощовим літом.

Населення штатів Конфедерації в 1860 році становило 9103332 осіб (включаючи 3 мільйони рабів) і в основному проживало в сільській місцевості. З південних міст лише луїзіанський Новий Орлеан з населенням в 168 675 осіб (дані перепису 1860 року) входив до десятки найбільших міст США.

У мирний час річкова система південних штатів була великою перевагою, надаючи дешеві і прості транспортні шляхи для сільськогосподарської продукції. Мережа залізниць була побудована як допоміжний засіб, що зв'язує віддалені плантації з річковими та морськими портами. Ця особливість транспортної системи Півдня зіграла злий жарт з Конфедерацією - коли всі великі судноплавні річки опинилися під контролем Союзу, а залізниці були приведені в непридатність, переміщення військ Конфедерації стало дуже важким випробуванням для армії.

Посилання[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]


Історія Це незавершена стаття з історії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.