Користувач:Розум/пісочниця
| Дата і час запуску (UTC) | Дата і час закінчення (UTC) | Номер польоту | Апарат | Космодром | Політ |
|---|---|---|---|---|---|
| 27.10.1961, 15:06:04 | 27 жовтня 1961, 15:21:04 | SA-1 | Сатурн-1 (ступінь S-I), макети другого і третього ступенів, носовий обтічник. | Мис Канаверал, СК-34 | Перший випробувальний політ ракети-носія Сатурн-1. Суборбітальний політ. |
| 27 лютого 1962 | 27 лютого 1962 | SA-2 | Сатурн-1 (ступінь S-I), макети другого і третього ступенів, носовий обтічник. | Мис Канаверал, СК-34 | Другий випробувальний політ ракети-носія Сатурн-1. Суборбітальний політ. Детонація водного баласту у другому й третьому ступенях на висоті з утворенням штучної хмари для дослідження верхніх шарів атмосфери. В польоті було досягнуто максимальної швидкості 6 000 км/год. |
| 16 листопада 1962, 17:45:02 | 16 листопада 1962 | SA-3 | Сатурн-1 (ступінь S-I), макети другого і третього ступенів, носовий обтічник. | Мис Канаверал, СК-34 | Третій випробувальний політ ракети-носія Сатурн-1. Суборбітальний політ. Детонація з викидом води в іоносферу і утворенням великої хмари крижинок. Внаслідок неякісної передачі телеметричної інформації було отримано суперечливі результати щодо поведінки іоносфери. |
| 28 березня 1963, 20:11:55 | 28 березня 1963 | SA-4 | Сатурн-1 (ступінь S-I), макети другого і третього ступенів, носовий обтічник. | Мис Канаверал, СК-34 | Четвертий, останній, випробувальний політ ракети-носія Сатурн-1. Суборбітальний політ. Перевірено роботу двигунів при вимиканні одного з п'яти. Випробувано новий радарний альтиметр і два експериментальні акселерометри для вимірювання нахилу і крену. |
| 28 серпня 1963, 16:00:02 | 28 серпня 1963 | QTV | Одноступенева ракета-носій Літл Джо II, макет системи порятунку на старті, макет корабля Аполлон з командного і службового відсіків. | Вайт-Сендз, СК-36 | Визначення аеродинамічних і теплових навантажень на ракету-носій. Несправність в системі самознищення. |
| 7 листопада 1963, 16:00:01 | 7 листопада 1963 | Pad Abort Test-1 | Масогабаритний макет командного відсіку і система аварійного порятунку на старті. | Вайт-Сендз, СК-36 | Система аварійного порятунку на старті вивела макет на суборбітальну траєкторію. Витяжний парашут витягнув основні як і було заплановано. |
| 29 січня 1964, 16:25:01 | 30 квітня 1966, 01:55 | SA-5 | Сатурн-1 (ступені S-I і S-IV) | Мис Канаверал, СК-37Бі | П'ятий випробувальний політ ракети-носія Сатурн-1. Перший запуск двоступеневої ракети (блок 2). |
| 13 травня 1964, 12:59:59 | 13 травня 1964 | A-001 | Одноступенева ракета-носій Літтл Джо II, масогабаритний макет командного відсіку (BP-12) і система аварійного порятунку на старті. | Вайт-Сендз, СК-36 | Перше випробування системи аварійного порятунку в польоті. |
| 28 травня 1964, 17:07:00 | 1 червня 1964, 0:28 | SA-6 | Сатурн-1, масогабаритний макет корабля Аполлон (BP-13) у складі командного і службового відсіків масою 7 700 кг. | Мис Канаверал, СК-37Бі | Шостий випробувальний політ ракети-носія Сатурн-1. Другий запуск двоступеневої ракети (блок 2). Перший політ масогабаритної моделі корабля Аполлон. |
| 18 вересня 1964, 16:22:43 | 22 вересня 1964, 12:57 | SA-7 | Сатурн-1 (ступені S-I і S-IV). Нагорі другого ступеня було прикріплено масогабаритний макет корабля Аполлон (BP-15) у складі командного і службового відсіків масою 7 800 кг. | Мис Канаверал, СК-37Бі | Сьомий, останній, випробувальний політ ракети-носія Сатурн-1. Третій запуск двоступеневої ракети (блок 2). Безпілотний випробувальний політ. Другий політ масогабаритної моделі корабля Аполлон. |
| 8 грудня 1964, 15:00 | 8 грудня 1964 | A-002 | Одноступенева ракета-носій Літл Джо II, масогабаритний макет командного відсіку (BP-23) і система аварійного порятунку на старті. | Вайт-Сендз, СК-36 | Друге випробування системи аварійного порятунку в польоті. Вмикання системи аварійного порятунку відбулося поза межами запланованого вікна, динамічний тиск був більшим, ніж очікуваний. Випробування закінчилося успішно приземленням макета командного відсіку з розкриттям усіх трьох парашутів. |
| 16 лютого 1965, 14:37:03 | 10 липня 1985 | SA-9 | Сатурн-1 (ступені S-I і S-IV). Нагорі другого ступеня було прикріплено масогабаритний макет корабля Аполлон (BP-16) у складі командного і службового відсіків. Під службовим відсіком розміщувався метеорологічний супутник Пегас-1. | Мис Канаверал, СК-37Бі | Восьмий політ ракети-носія Сатурн-1, здійснений за програмою Аполлон. Четвертий запуск двоступеневої ракети (блок 2). Запуск макета командного модуля і супутника Пегас-1. Пегас-1 був першим активним космічним апаратом, запущеним ракетою-носієм Сатурн-1. |
| 19 травня 1965, 13:01:04 | 19 травня 1965 | A-003 | Одноступенева ракета-носій Літл Джо II, масогабаритний макет командного відсіку (BP-22), масогабаритний макет службового відсіку і система аварійного порятунку на старті. | Вайт-Сендз, СК-36 | Третє випробування системи аварійного порятунку в польоті. Випробування системи у дійсно аварійній ситуації. |
| 25 травня 1965, 07:35:01 | 8 липня 1989 | SA-8 | Сатурн-1 (ступені S-I і S-IV). Нагорі другого ступеня було прикріплено масогабаритний макет корабля Аполлон (BP-26) у складі командного і службового відсіків. Під службовим відсіком розміщувався метеорологічний супутник Пегас-2. | Мис Канаверал, СК-37Бі | Дев'ятий політ ракети-носія Сатурн-1. П'ятий запуск двоступеневої ракети (блок 2). Запуск макета командного модуля і супутника Пегас-2. |
| 29 липня 1964, 13:00:01 | 29 липня 1964 | Pad Abort Test-2 | Масогабаритний макет командного відсіку (BP-23A) і система аварійного порятунку на старті. | Вайт-Сендз, СК-36 | Друга перевірка роботи системи аварійного порятунку на стартовій позиції до запуску ракети-носія. |
| 30 липня 1965, 13:00:00 | 22 листопада 1975 | SA-10 | Сатурн-1 (ступені S-I і S-IV). Нагорі другого ступеня було прикріплено масогабаритний макет корабля Аполлон (BP-9) у складі командного і службового відсіків. Під службовим відсіком розміщувався метеорологічний супутник Пегас-3. | Мис Канаверал, СК-37Бі | Десятий, останній, політ ракети-носія Сатурн-1. Шостий запуск двоступеневої ракети (блок 2). Запуск макета командного модуля і супутника Пегас-3. |
| 20 січня 1966, 15:17:01 | 20 січня 1966 | A-004 | Одноступенева ракета-носій Літл Джо II, модель Аполлона першого блоку (командний і службовий відсіки) і система аварійного порятунку на старті. | Вайт-Сендз, СК-36 | Четверте випробування системи аварійного порятунку в польоті. Шосте, останнє випробування за програмою Аполлон. |
| 26 лютого 1966, 16:12:01 | 26 лютого 1966 | AS-201 | Сатурн-1Бі (ступені S-IB і S-IVB), корабель Аполлон першого блоку № 009 (командний і службовий відсіки) і система аварійного порятунку на старті | Мис Канаверал, СК-34 | Перший запуск двоступеневої ракети-носія Сатурн-1Бі. Безпілотний суборбітальний випробувальний політ. Внаслідок збою під час найбільшого нагрівання теплозахисного щита, не вдалося отримати інформацію про роботу абляції під час входу в атмосферу. |
| 5 липня 1966, 14:53:17 | 5 липня 1966 | AS-203 | Сатурн-1Бі (ступені S-IB і S-IVB), відсік приладів, носовий обтічник. | Мис Канаверал, СК-37Бі | Другий запуск двоступеневої ракети-носія Сатурн-1Бі. Політ дозволив визначити готовність ступеня IVБі до роботи третім ступенем Сатурна-5, що був необхідний для виходу на траєкторію польоту до Місяця. |
| 25 серпня 1966, 17:15:32 | 25 серпня 1966, 18:49 | AS-202 | Сатурн-1Бі (ступені S-IB і S-IVB), відсік приладів, корабель Аполлон першого блоку № 011, система аварійного порятунку на старті. | Мис Канаверал, СК-34 | Третій запуск двоступеневої ракети-носія Сатурн-1Бі. Другий політ з випробуванням головних систем космічного апарат, друге випробування теплозахисного щита командного модуля, перше використання паливних елементів у системі живлення. Ступінь Сатурн IVБі було оголошено придатним для пілотованих польотів. |
| 9 листопада 1967, 12:00:01 | 9 листопада 1967, 20:37:00 | Аполлон-4 | Сатурн-5 (ступені S-IC, S-II, S-IVB), відсік приладів, перехідник місячного модуля, корабель Аполлон № 017 у складі командного і службового відсіків, система порятунку на старті. | Мис Кеннеді, СК-39А | Перший політ першого і другого ступенів Сатурна-5 (S-IC і S-II), перший запуск Сатурна-5, перший перезапуск третього ступеня (S-IVB) у польоті, перший запуск з комплексу 39, перше випробування теплозахисту командного відсіку другого блоку. |
| 22 січня 1968, 22:48:09 | 23.01.1968 (посадковий ступінь) 12.02.1968 (злітний ступінь) |
Аполлон-5 | Сатурн-1Бі, (ступені S-IB-204, S-IVB-204), відсік приладів, місячний модуль (LM-1), носовий обтічник. | Мис Канаверал, СК-37Бі | Перший запуск космічного корабля Аполлон з місячним модулем на борту. Експериментальний політ у безпілотному режимі. |
| 04.04.1968, 12:00:01 |
04.04.1968, 21:57:21 |
Аполлон-6 | «Сатурн-5 SA-502» (ступені S-1C, S-II і S-IVB), відсік приладів, макет місячного модуля (LTA), корабель Аполлон-6 у складі командного і службового відсіків, система аварійного порятунку на старті. | Мис Кеннеді, СК-39А | Другий і останній безпілотний експериментальний політ ракети «Сатурн-5». Останній безпілотний запуск за програмою. |
| 11.10.1968, 15:02:45 |
22.10.1968, 11:11:48 |
Аполлон-7 | «Сатурн IB AS-205» (ступені S-1B і S-IVB), відсік приладів, корабель Аполлон-7 («Блок II»101 № ) у складі командного і службового відсіків, система аварійного порятунку на старті. | Мис Канаверал, СК-34 | Перший пілотований політ корабля Аполлон. Перший американський екіпаж з трьох осіб[1]. |
| 21.12.1968, 12:51:00 |
27.12.1968, 15:51:00 |
Аполлон-8 | Сатурн-5 (ступені S-1C, S-II і S-IVB), відсік приладів, макет місячного модуля (LTA-B), корабель Аполлон-8 («Блок II» № 103) у складі командного і службового відсіків, система аварійного порятунку на старті. | Мис Кеннеді, СК-39А | Перший пілотований обліт Місяця. |
| 03.03.1969, 16:00:00 |
1969, |
Аполлон-9 | Сатурн-5 (ступені S-1C, S-II і S-IVB), відсік приладів, місячний модуль (LM-3), корабель Аполлон-9 («Блок II» № 104) у складі командного і службового відсіків, система аварійного порятунку на старті. | ||
| Аполлон-10 | Сатурн-5 (ступені S-1C, S-II і S-IVB), відсік приладів, місячний модуль (LM-4), корабель Аполлон-10 («Блок II» № 106) у складі командного і службового відсіків, система аварійного порятунку на старті. | ||||
| Аполлон-11 | Сатурн-5 AS-506 (ступені S-1C, S-II і S-IVB), відсік приладів, місячний модуль (LM-5), корабель Аполлон-11 («Блок II» № 107) у складі командного і службового відсіків, система аварійного порятунку на старті. | ||||
| Аполлон-12 | Сатурн-5 AS-507 (ступені S-1C, S-II і S-IVB), відсік приладів, місячний модуль (LM-6), корабель Аполлон-12 («Блок II» № 108) у складі командного і службового відсіків, система аварійного порятунку на старті. | ||||
| Аполлон-13 | |||||
| Аполлон-14 | |||||
| Аполлон-15 | |||||
| Аполлон-16 | |||||
| Аполлон-17 | |||||
| Аполлон-18 | |||||
| Аполлон- | |||||
| Аполлон- |
|
| Аполлон-6 | |||||
|---|---|---|---|---|---|
 | |||||
| Космічний корабель | Аполлон-6 | ||||
| Тип космічного корабля | випробувальний | ||||
| Екіпаж | 0 (безпілотний) | ||||
| Ракета-носій | «Сатурн-5 SA-502» | ||||
| Місце запуску | мис Кеннеді, Флорида, стартовий комплекс 39А | ||||
| Дата запуску |
4 квітня 1968 12:00:01 UTC | ||||
| Місце посадки | 27°40′ пн. ш. 157°55′ зх. д. / 27.667° пн. ш. 157.917° зх. д. | ||||
| Дата посадки |
4 квітня 1968, 21:57:21 UTC | ||||
| Тривалість польоту | 10 годин 22 хвилини 59 секунд | ||||
| Пов'язані місії | |||||
| |||||
Аполлон-6 (англ. Apollo-6) — другий і останній безпілотний експериментальний політ ракети «Сатурн-5» за програмою «Аполлон». Останній безпілотний запуск за програмою.
Незважаючи на кілька збоїв, фахівці НАСА визнали умови польоту прийнятними, після чого почалася серія пілотованих запусків.
Передумови[ред. | ред. код]
Після успішного польоту Аполлона-4 9 листопада 1967 і запуску останнього Сервеєра 7 січня 1968 планувалося у січні здійснити запуск Аполлона-5 ракетою-носієм Сатурн-1Б і для перевірки місячного модуля, а за два місяці — Аполлона-6 ракетою-носієм Сатурн-5 для останнього кваліфікаційного польоту. У випадку успішності обох польотів планувалося здійснити запуск ракетою-носієм Сатурн-1Б і пілотованого Аполлона-7 у липні або серпні, у жовтні ракетою-носієм Сатурн-5 мали би запустити Аполлон-8[1].
У випадку невдачі польотів Аполлон-5 або 6 було би здійснено додаткову перевірку місячного модуля або третій безпілотний запуск Сатурна-5.
Опис[ред. | ред. код]
Апарат складався з триступеневої ракети-носія Сатурн-5 (ступені S-1C, S-II і S-IVB), відсіку приладів, макету місячного модуля (LTA), корабля Аполлон-6 (удосконалений «Блок I» з новим люком) у складі командного і службового відсіків, системи аварійного порятунку на старті.
Завдання польоту[ред. | ред. код]
- демонстрація сумісності ракети-носія й корабля, підтвердження навантажень при запуску (виконано частково);
- демонстрація відділення другого ступеня від першого й третього ступеня від другого (виконано);
- перевірка працездатності рушійної, навігаційної і електричної підсистем ракети (виконане частково);
- оцінка роботи системи виявлення неполадок ракети (виконане);
- демонстрація операцій, необхідних для пуску, проведення польоту й порятунку командного модуля (виконане). [2]
Підготовка[ред. | ред. код]
13 березня 1967 на космодром доставили перший ступінь (S-IC), третій ступінь (М) і відсік приладів. При швидкій перевірці виявилося, що система життєзабезпечення цеху не може пройти перевірку. Для виправлення ситуації було використано пересувні вентилятори, що використовувалися для захисту супутники Пегас від вологості на стартовому комплексі №37. Незважаючи на це, у кількох місцях вологість зросла до найвищих допустимих розмірів для наземного допоміжного обладнання.[3][4].
17 березня перший ступінь встановили на мобільний транспортер[3][4].
Оскільки доставка другого ступеня затримувалася на два місяці, було вирішено використати замінник для повного збирання ракети-носія.
Впродовж квітня було відкладено кілька перевірок Аполлона-6 у зв'язку з роботами з Аполлоном-4 -- оскільки збиральний цех міг вмістити два транспортери одночасно, їхня перевірка відбувалася з тимчасовим залученням персоналу й обладнання з одного апарату для роботи з іншим[3].
24 травня на космодром доставили другий ступінь (S-II) 25 травня . його з'єднали з іншими ступенями і відправили у малий збиральний цех[3].
Внаслідок кількох процедур, зокрема загальної перевірки ракети-носія, виникли нові затримки[3].
Перевірка дисперсії ракетного палива і передачі живлення були закінчені до кінця місяця. Переобладнання Аполлона-4 закінчили у середині червня, що затримало переміщення другого ступеня ракети-носія для Аполлона-6 в горизонтальну позицію і поставило під загрозу установку, заплановану на 7 липня[3].
Наприкінці червня було складено новий розклад для Аполлона-6, заснований на очікуваному прибутті командного і службового відсіків 29 вересня[3].
У липні і серпні відбувалися чергові затримки. 1 серпня перевірку було перервано для налаштування Аполлона-4. 14 серпня перевірку було перервано знову [3].
У листопаді виникла ідея розмістити камеру на вікні командного відсіку. Довелося змінити програму польоту для забезпечення отримання знімків поверхні Землі під час першого оберту і частини другого. [4].
Політ планувався у першому кварталі 1968, але кілька невеликих затримок пересунули дату[4].
6 лютого 1968 транспортер доставив зібрану ракету-носій на стартовий майданчик, незважаючи на дощ із вітром. Під час транспортування виникли проблеми у системах зв'язку, що затримало переміщення на дві години. Після відновлення зв'язку рух було продовжено. Ракету-носій було доставлено на стартовий майданчик через годину після закінчення дощу[4].
Політ[ред. | ред. код]
Ракета стартувала 4 квітня 1968. Перший ступінь S-IC працював відповідно до розрахункових параметрів, але перед закінченням роботи двигунів виникли значні поздовжні коливання ракети, що не завдали пошкодження структурі апарата [5]
Внаслідок недоліку при виготовленні відділилися структурні панелі від перехідника місячного модуля[5].
Через 4 хвилини 38 секунд польоту виникли проблеми в роботі другого ступеня (зменшення температури в головному клапані окиснювача, збільшення тиску в РРД № 2)[6].
Через 5 хвилин 18 секунд у тому ж двигуні раптово знизилася тяга на 2500 кілограмів. Щоб компенсувати відсутню швидкість, був відділений ступінь S-II, але через перевитрату палива кораблю не вдалося вийти на високоеліптичну орбіту[6]
Після двох обертів на низькій орбіті, під час яких проводилися перевірки систем ракети й корабля, мав повторно ввімкнутися двигун третього ступеня. У місячних експедиціях це включення відправляло корабель із астронавтами до Місяця. Однак двигун повторно включити не вдалося, і корабель був відділений від третього ступеня на низькій орбіті. Для виконання завдань польоту було вирішено відправити корабель на еліптичну орбіту з високим апогеєм за допомогою його власного двигуна. Двигун корабля був включений приблизно на 7 хвилин 20 секунд (довше, ніж було потрібно в будь-якій пілотованій експедиції до Місяця), у результаті апогей збільшився до 22,2 тисячі кілометрів. Однак при цьому було витрачено майже все паливо (його залишалося менше ніж на півхвилини роботи двигуна), і це не дозволило надалі розігнати корабель на спадній траєкторії до другої космічної швидкості. Швидкість входу в атмосферу становила приблизно 10,0 км/с, на 1,2 км/с менше розрахункової. Місце посадки перебувало за 90 кілометрів від розрахункової точки[2].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Місяцепорт. Ще два випробувальні запуски — Аполлон-5 і 6(англ.)
- ↑ а б Факти програми «Аполлон»:«Аполлон-6»(англ.)
- ↑ а б в г д е ж и Місяцепорт. "Майже вдалий" політ(англ.)
- ↑ а б в г д Колісниці для Аполлона. Хитка репетиція(англ.)
- ↑ а б Аполлон-6 на сайті «Польоти НАСА»(англ.)
- ↑ а б Шунейко І. І. Пілотовані польоти на Місяць, конструкція й характеристики Saturn V Apollo (Глава 4-1). Серія «Ракетобудування», том 3. — М.: 1973.(рос.)
Посилання[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Apollo 6 |
- Аполлон-6 на сайті «Польоти НАСА»(англ.)
- Apollo 6 Press Kit (PDF)(англ.)
- Apollo 6 at the NASA NSSDC database(англ.)
- Місяцепорт. "Майже вдалий" політ(англ.)
- Колісниці для Аполлона. Хитка репетиція(англ.)
- Fernbank Science Center(англ.)
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||
