Користувач:Alex Blokha/Події згадані в Вікіпедії/1803
100 тому - 50 тому - 10 тому - Попередня - Про проект - Наступна - 10 вперед - 50 вперед - 100 вперед ----
Назва:Альф'єрі Вітторіо
-Знайдено: + Альф'єрі Вітторіо (Alfieri) (1749-1803) - італійський письменник; основоположник класичної італійської трагедії (Марія Стюарт, Саул); автобіографія (Життя Вітторіо Альф'єрі), щоденники.
Назва:Розумовський Кирило Григорович
-Знайдено: + Розумовський Кирило (1728—1803) — останній гетьман Лівобережної України (1750—1764), граф, російський генерал-фельдмаршал, президент Петербурзької академії наук.
Зобр:2шт.
Назва:Наркотик
-Знайдено: + Більшість сучасних наркотиків виготовляється хімічним способом – кокаїн, героїн, ЛСД, амфетаміни – мають рослинне походження, традиції, застосування, вживання яких на Сході сягає тисячі років. Європейська цивілізація стала по-новому відкривати для себе ці речовини лише у ХІХ ст. (при цьому лікарі сподівалися, що синтез нових ліків допоможе здійснити прорив у терапії). Так, у 1845 році психіатр Жак Жозеф Моро заснував у Парижі клуб аматорів гашишу. До речі, членами цього клубу були Олександр Дюма, Теофіл Готьє, Ежен Делакруа. У 1860 році німець Альберт Німан виділив із листя коки хлоргідрат кокаїну, а через 20 років Зигмунд Фрейд уже пропонував його своїм пацієнтам. Німець Генріх Дрезер у 1898 р. синтезував героїн, що діє в сто разів сильніше ніж опіум-сирець. Морфій був отриманий німцем Фрідріхом Сертюрмером ще в 1803 р. з опіуму.
-Знайдено: + Навчившись виділяти нові похідні опіуму, хіміки і фармакологи, не бажаючи того, здійснили свій внесок у поширення наркоманії. Так, у 1803 р. в Німеччині з опіумного маку був отриманий морфін, який виявився у десять разів сильнішим за опіум. Наприкінці ХІХ століття німецький лікар Дрезер (він уперше застосував аспірин) синтезував на основі морфіну нову хімічну сполуку – кодеїн. Її використовували для знеболювання та як засіб від кашлю. Кодеїн є слабкішим за морфін, проте і він викликає фізичну залежність.
Назва:Чацький Тадеуш
-Знайдено: + З 1803 візитатор (куратор) шкіл Волинської, Подільської і Київ. губ.; засновник Крем’янецького Ліцею (1805).
Зобр:1шт.
Назва:Учбові округи
-Знайдено: + Учбові округи, учбово-адміністративні одиниці в Рос. Імперії, створені 1803. На поч. 20 ст. було 12 У.о., у тому ч. на Україні 3: Київська (Київська, Волинська, Подільська, Чернігівська і Полтавська губернія), Одеська (Херсонська, Катеринославська, Таврійська і Басарабська губернія), Харківська У.о. (Харківська, Воронезька, Курська, Пензенська, Тамбовська губернія та область Війська Донського).
Назва:Садковський Віктор
-Знайдено: + Садковський Віктор († 1803), правос. єп., церк. діяч, родом з Києва, вихованець Києво-Могилянської Академії, 1758 — учитель і префект Могилівської Духовної Семінарії, далі капелан Правос. Церкви у Варшаві та архимандрит Слуцького монастиря. З 1785 єдиний у Польщі- правос. єп.; з Слуцьку, де заснував духовну семінарію, керував Пареяславсько-Бориспільською єпархією, визнавав зверхність Рос. Синоду і приєднував до православія уніатські парафії. 1789 ув'язнений поль. владою під закидом підбурювання селян до бунту та за зносини з Росією; звільнений 1792 на вимогу Росії, отримав титул архиєп. менського. Від 1796 був чернігівським архиєп.
Назва:Сердюків Іван
-Знайдено: + Сердюків Іван (1803 — 86), культурний діяч родом з Полтавщини, секретар ген.-губернатора Лівобережної України М. Рєпніна, з 1841 мировий посередник на Могилевщині (Білорусь). Ст. з ділянки сіль. господарства, повісті, комедії й байки укр. і рос. мовами; автор «Малоруського словаря», що залишився в рукописі. «Автобіографическая Записка И. И. Сердюкова» («КСт.» 1896, чч. 11 — 12) цінне джерело до історії соц. відносин на Полтавщині.
Назва:Наполеонівські війни
-Знайдено: + Наполеонівські війни (1803 - 1815), кілька воєн, проведених Францією в період Консульства (1799-1804) і імперії Наполеона (1804-1814, 1815). Виступивши проти коаліції європейських країн (Австрії, Англії, Росії, Швеції і Пруссії), Наполеон одержав ряд перемог біля Аустерліца (1895), Йени (1896), Ейлау і Фрідланда (1807), але припинив кампанію проти Англії після поразки в морському бою біля Трафальгара. Його війська воювали в Іспанії з 1808, потерпіли поразки в Росії в 1812 і в бою біля Лейпцигу, що призвело до його полону і заслання на острів Ельбу. Наполеон повернувся у Францію в 1815, почав новий виступ проти сил коаліції, що завершилося повною поразкою Франції біля Ватерлоо.
Назва:Калнишевський Петро Іванович
-Знайдено: + Петро Iванович Калнишевський (1690 - 31.10.1803) - останній кошовий отаман Запорозької Січі у 1762, 1765—1775 рр., був участником росiйсько-турецкої війни 1768-1774 рр. (за хоробристь був нагороджен золотою медаллю з брилiянтами).
Підзаголовок:==
Знайдено: + Петра Калнишевського було розташовано в казематi № 15 бiля Сушила. "Порційних грошей" отримав один карбованець на добу, що в 40 разів більш ніж iншi в’язні. На заощаджені грошi він відремонтував свій каземат, а наприкінці життя купив Евангелiє вартістю 2 435 карбованців і подарував його монастиру. У 1792 р.Петро Калнишевський був переведен в одиночну тюрму бiля Поварнi. Указом нового Iмператора Росії Олександра Павловича від 2 квiтня 1801 р. був помилуван за загальною амністією й отримав право на вiльний вибiр місця мешкання. За свoїми лiтами (йому йшов 111 рiк) і станом здоров’я залишився ченцем у монастирi, де й помер на 113 році життя 1803 року.
Підзаголовок:==
Знайдено: + Похований Петро Калнишевський на головному подвір'ї Соловецького монастиря перед Преображенським собором. Могила не збереглася, але на папертi Спасо-Преображенського собору Соловецького монастиру досi збережено могильну плиту з текстом: «Здесь погребено тело в Бозе почившего кошевого бывшей некогда Запорожской грозной Сечи казаков атамана Петра Кальнишевского, сосланного в сию обитель по Высочайшему повелению в 1776 году на смирение. Он в 1801 году по Высочайшему повелению снова был освобожден, но уже сам не пожелал оставить обитель, в коей обрел душевное спокойствие смиренного христианина, искренно познавшего свои вины. Скончался 1803 года, октября 31 дня, в субботу 112 лет от роду смертию благочестивою, доброю».
Зобр:4шт.
Назва:Феофанія
-Знайдено: +
Найстаріша частина — вздовж вул. Академіка Лебедєва, довкола Свято-Пантелеймонівської церкви. Згадується у 1471 як Лазорівщина, що була володінням київ. тіуна (розпорядника) Ходики. Версію про походження назви від імені ченця-пасічника Лазаря науково не підтверджено. Згодом — хутір Лазарівка. Одночасно у 17 — 18 ст. згадується під назвою Шахравщина (Шархавщина). Наприк. 18 ст. належала Софійському чоловічому монастирю. Сучасна назва, ймовірно, з 1803, коли тут оселився і заснував скит єпископ Феофан Шиянов (Ф. було передано йому під дачу). З 60-х рр. 19 ст. належала Михайлівському монастиреві, з 1919 — приміський радгосп, після ВВВ — науковий і лікувальний осередок. Деякі з джерел в урочищі "Феофанія" вважаються цілющими.
Зобр:2шт.
Назва:Вересай Остап Микитович
-Знайдено: + Оста́п Мики́тович Вереса́й (1803—1890) — кобзар, виконавець народних дум, історичних, побутових, жартівливих та сатиричних пісень.
Підзаголовок:==Життя==
Знайдено: + Остап Вересай (по вуличному — Радчишин) народився 1803 року в селі Калюжинці Прилуцького повіту Полтавської губернії (нині Срібнянського району Чернігівської області) в сім’ї кріпака. Батько його, Микита Григорович Вересай, був незрячим і заробляв на прожиття грою на скрипці. У чотирирічному віці Остап втратив зір. Змалку захопився музикою та співом під впливом батька та кобзарів, що часто зупинялися в їхній домівці. Хлопчиком переймав мистецтво співу та гри на кобзі у кобзаря [[Андріяшівський Юхим | Юхима Андріяшівського], з яким познайомився на ярмарку в Ромнах і був у нього поводирем. Після смерті Андріяшівського Остап деякий час навчався в кобзаря Семена Кошового з села Голінки, після нього — у лірника Ничипора Коляди, далі повернувся в Калюжинці й продовжив навчання самотужки. З Калюжинець переїхав до села Сокиринці Прилуцького повіту.
Зобр:1шт.
Назва:Мінгрелія
-Знайдено: + Мінгре́лія (Мегрелія) — історична область у Грузії між річками Ріоном, Цхеніс-Цкалі, Інгуром і Чорним морем. З кінця XV — початку XVI ст. незалежне князівство, данник Османської імперії; з 1803 р.— під протекторатом Росії. Після антикріпосницького Мегрельського повстання 1857 р. рештки автономії ліквідовані, Мегрелія включена до складу Кутаїської губернії.
Назва:Адамс Самюел
-Знайдено: + Адамс Самюел (1722 — 1803) — діяч визвольного руху північно-американських колоній проти Англії. Один з організаторів революційного товариства «Сини свободи» (1765), яке стало ініціатором скликання 1-го Континентального конгресу. В 1772 заснував «Комітет зв'язку», що став формою мобілізації революційних сил в усіх північно-американських колоніях. Адамс виступав проти рабства.
Зобр:1шт.
Назва:Ад'юнкт
-Знайдено: + * 2) В Зх. Європі і в дореволюційній Росії — особа, яка займає молодшу наукову посаду, — помічник академіка або професора. В Росії А. були замінені доцентами згідно з університетським статутом (1803).
Назва:Листовійки
-Знайдено: + | Автор: || Latreille, 1803
Зобр:1шт.
Назва:Сторониче
-Знайдено: + | засновано = 1803 (перша згадка)
-Знайдено: + Сторони́че (англ. Storonyche, пол. Storonicze) — село у складі Борисівської сільради Ізяславського району Хмельницької області; населення - 120 осіб; перша згадка - 1803 рік. Осаджене в острозьких володіннях князів Яблоновських; перші жителі - переважно вихідці з дрібної шляхти (Башинські, Верещинські, Гонгали, Кучмановські, Ліпчинські, Прушинські, Сошинські, Якушевські). У ХІХ - на початку ХХ ст. в складі Плужанської волості Острозького повіту Волинської губернії. Центр православного приходу - с. Плужне (у ХІХ ст. село Борисів); центр католицького приходу - м. Острог. Зараз в селі є лісопильний завод та медпункт, початкову школу закрито в 2004 році.
Назва:Андросов Василь Петрович
-Знайдено: + Васи́ль Петро́вич Андро́сов (*1803—†1841) — російський економіст і статистик.
Назва:Констанц
-Знайдено: + Населення — близько 85 тис. жителів. Є стародавній собор, колишній домініканський монастир (темниця Гуса), тепер готель, ратуша (фрески); бавовняне виробництво. У VI столітті єпископство, 1192-1548 вільне імперське місто. У 1183 - мир між Фрідріхом Барбаросою і Ломбардськими містами. У 1414-1418 - місце засідання Констанцського собору; 1803 єпископство секуляризоване, 1821 скасовано. 1806 місто перейшло до Бадену.
Зобр:1шт.
Назва:Бачкора Йосиф-Множислав
-Знайдено: + Йо́сиф-Множисла́в Бачко́ра (1803—†1876) — чеський педагог і письменник.
Назва:Богорський Петро Федорович
-Знайдено: + Богорський Петро Федорович — (*1803 — †?
Назва:Комбург
Підзаголовок:===
Знайдено: + Під час Тридцятилітньої війни відбулась епізодична відміна пробства разом із даруванням його королем Густавом ІІ Адольфом Бернарду Шаффальцькому фон Мукенделлю. У правління пробста Вільгельма Ульріха фон Ґуттенберґа (1695-1736) було побудоване Нове Деканство та перебудована у стилі бароко монатирська церква, що раніше була романською. Монатир бу секуляризований у 1803 р. та його володіння перейшли до Вюртемберга.
Зобр:1шт.
Назва:Біловезька Пуща
-Знайдено: + Назва Біловезька Пуща походить від збудованої тут у 13 ст. сторожової Білої Вежі. Біловезька Пуща стала широко відомою на початку 19 ст., коли виявилося, то в її лісах збереглася значна кількість зубрів, винищених в інших місцях Європи. В 1803 спеціальним законом полювання на зубрів було заборонене, а згодом вироблено ряд заходів, спрямованих на збереження цих рідкісних тварин (підгодовування, утримання в спеціальних загонах). На початку 20 ст. в Біловезької Пущі налічувалося вже близько 700 зубрів. Але під час першої світової війни вони були повністю винищені. Після війни в Біловезьку Пущу було завезено з зоопарків для відновлення стада кілька зубрів. В 1941 їх було 19 голів. Під час другої світової війни це стадо майже все загинуло. Ті тварини, що залишилися, стали вихідними для створення нового стада зубрів. В 1959 в лісах Біловезької Пущі жило 23 зубри і 14 утримувались в загорожі, крім того, 13 зубрів вивезено в зоопарки та ін. заповідники.
Назва:Білявський Остап
-Знайдено: + Білявський Остап (бл. 1740 — 1803) — український художник-портретист.
100 тому - 50 тому - 10 тому - Попередня - Про проект - Наступна - 10 вперед - 50 вперед - 100 вперед ----
Роки, згадані у Вікіпедії