Острог

Острог
Герб Острога Прапор Острога
Проспект Незалежності
Основні дані
Країна	Україна
Регіон	Рівненська область
Район/міськрада	Острозька міськрада
Код КОАТУУ	5610900000
Перша згадка	1100 рік
Статус міста	з 1795 року
Населення	▲ 15657 (01.11.2012)
Площа	10.9 км²
Густота населення	1424.6 осіб/км²
Поштові індекси	35800—35807
Телефонний код	+380-3654
Координати	50°19′45″ пн. ш. 26°31′11″ сх. д.
Водойма	річки Горинь, Вілія
Міста-побратими	Польща: Сандомир, Берунь
День міста	7 червня
Відстань
Найближча залізнична станція	Острог
До станції	14 км
До обл./респ. центру
- залізницею	33 км
- автошляхами	55 км
До Києва
- залізницею	333 км
- автошляхами	329 км
Міська влада
Адреса	35800, Рівненська обл., м. Острог, вул. Ревкомівська,4
Веб-сторінка	http://www.ostroh.rv.ua/
Міський голова	Олександр Федорович Шикер

Остро́г (Остріг) — місто обласного значення в Україні, центр Острозького району Рівненської області. Місто розташоване за 16 км від залізничної станції Острог на лінії Здолбунів—Шепетівка, за 47 км від Рівного. Назва міста походить від його розташування на завороті річки Вілії, де утворюється гострий ріг. Існує ще одна версія етимології Острога: пагорб Замкова гора, розташований у місті, був оточений дерев'яною огорожею, яка складалася з загострених зверху колод — острог. Відоме з 1100 року. Статус міста з 1795 року. Місто обласного значення з 1995 року.

Географія

Острог знаходиться на півдні Рівненської області, на кордоні між Рівненською і Хмельницькою областями. З півдня на північний схід біля міста протікає річка Вілія. Координати: 50°19′45″ пн. ш. 26°31′11″ сх. д.

Населення

рік	населення
1882	7 717
1897	14 749
1921	12 975
1931	13 265
1937	15 000
2001	14 801
2007	15 202

З початку XIX століття і до 1941 року більшість населення були євреї. У 1921 році чисельність єврейського населення Острога склала 7991 осіб (при загальній чисельності городян — 12 795), в 1939 р. — 10 500.

Історія

• 1100 — перша згадка в Іпатівському літописі про Острог як володіння Давида Ігоревича
• 1199 — Острог стає частиною Галицько — Волинського князівства
• 1340 — згадка про першого історично відомого князя з династії Острозьких — Данила (помер близько 1386 року) в Густинському літописі, який повідомляє про його перемогу в Галичині над військом польського короля Казимира ІІІ Великого. Із іменем князя Данила пов'язують будівництво в 3-й чверті XIV століття найдавнішої в Острозі кам'яної споруди — Вежі Мурованої
• середина XIV століття — резиденція князів Острозьких
• 1453 — Василь Острозький закінчує спорудження Богоявленського собору

З. Фогель. Острозький замок, 1796

• 1528 29 липня Жигимонт Старий надав Острогу Магдебурзьке право.
• середина XVI століття — Князь Василь-Костянтин Острозький перетворює Острог на культурний центр, відомий усьому слов'янському світові. Заснування Словяно-греко-латинської академії, першого українського навчального закладу європейського зразка.
• 1576 — князь Василь-Костянтин Острозький засновує перший на території східної Європи вищий навчальний заклад — греко-слов'яно-латинську академію (Острозька школа)
• близько 1577 — Василь-Костянтин Острозький та Іван Федорович засновують друкарню; Федорович переїздить до Острога
• 1578 — Іван Федорович друкує «Буквар»
• 1581 — друкується перша повна Біблія церковнослов'янською мовою (Острозька Біблія)
• З 1793 року Острог — в складі Російської імперії.
• 1795 — Острог отримує статус міста
• У 1920–1939 роках Острог — в складі Польщі.
• 1939 — приєднання міста до Радянського Союзу.
• 1940 — всі єврейські установи були закриті, багато єврейських родин були вислані у віддалені райони Радянського Союзу.
• 3 липня 1941 року — Німецькі війська окупували місто. Єврейське населення Острога в цей час становило 9,5 тис. чоловік.
• 4 серпня 1941 року в лісах під містом було знищено три тисячі євреїв, під час наступної акції 1 вересня було вбито ще 2,5 тис. чоловік.
• 15 жовтня 1942 року в околицях міста від рук німців і поліцаїв було знищено близько трьох тисяч чоловік — всі що залишилися в Острозі євреї.
• 13 січня 1944 року — радянська армія ввійшла у місто
• 1995 — Постановою Верховної Ради України від № 275/95-ВР від 7 липня 1995 року місто Острог віднесено до категорії міст обласного значення.

Економіка

ТзОВ «Острозький завод мінеральної води»

Левову частку від загальноміських обсягів виробництва (більше 95%) складає продукція заводу мінеральної води. В жовтні 2007 року на підприємстві введена нова свердловина з виробництва питної води, що дало можливість виробляти питну воду в асортименті (газована, негазована).^{[Джерело?]}

У 2009 році через загальнодержавну та світову фінансово-економічну кризу виробництво продукції дещо скоротилося і склало 7,6 млн грн. або 84-6% до рівня попереднього року. У 2010 році ситуація на заводі значно покращилася і за січень-жовтень цього року ним вироблено продукції на загальну суму 6,7 млн грн. або темп росту до відповідного періоду минулого року склав 102,3 відсотки.

На заводі працює 70 чоловік.^{[Джерело?]}

ТзОВ «Острозька друкарня»

Фінансові результати діяльності ТзОВ «Острозька друкарня» за 2009 рік характеризуються спадом випуску продукції на 57,6% до рівня 2008 року. В сумарному виразі це становило 271.6 тис. грн. або 3,5% від загальноміського обсягу промислового виробництва.

Однак, завдяки злагодженій роботі колективу друкарні в 2010 році виробництво продукції збільшило і становить 110% до відповідного періоду минулого року.^{[Джерело?]}

ВАТ «Острозька меблева фабрика»

ЗАТ «Острозька меблева фабрика» на сьогоднішній день не працює. Частина виробничих площ закрита на реконструкцію, а решта, які ще не продані, здаються в оренду. На їх базі у 2004 році створено підприємство ТзОВ «Центуріон Україна ЛТД», яке виготовляє двері з МДФ-покриттям внутрішні в асортименті моделей і кольорів.^{[Джерело?]}

Транспорт

Через місто проходять автомобільні шляхи регіонального значення: Р05 Городище — Рівне — Сарни — Старокостянтинів і Р26 Острог — Кременець — Радивилів. За 14 км на північ, у селі Оженин, розташована пасажирська залізнична станція Острог (Південно-Західна залізниця), залізничної лінії Шепетівка — Здолбунів

Острог і ХАЕС

Місто розташоване за 3,2 км від Хмельницької атомної електростанції. У 2011 р. у місті відбувалися активні обговорення та мітинги щодо доцільності добудови третього і четвертого енергоблоків атомної станції. 12 травня 2011 року в Острозі відбулися громадські слухання стосовно доцільності добудови нових енергоблоків. Громадськість міста зайняла виразно негативну позицію стосовно добудови.

Культура

Музеї

Від 1981 року в Острозі діє Державний історико-культурний заповідник, до складу якого нині входять Острозький замок з Богоявленською церквою і фрагменти міських укріплень. В складі заповідника здійснюють свою діяльність музейні установи:

• Острозький краєзнавчий музей;
• Музей книги і друкарства;
• Музей нумізматики.

Пам'ятки

• Замок князів Острозьких;
• Татарська брама;
• Луцька брама;
• Костел Успіння Діви Марії;
• Велика синагога;
• Капуцинський монастир;
• Пам'ятник князям Острозьким.

Рок-музика

Щороку у місті проводиться фестиваль «Рок-Острог»,^{[Джерело?]} місцем проведення якого найчастіше є Культурно-мистецький центр Національного університету «Острозька академія», гостями фестивалю здебільшого є гурти Острога та Рівненської області. Також кілька разів проводився масштабний фестиваль «ІНШІ», на якому виступали такі гранди українського року, як Кому вниз, Тінь Сонця, Брем Стокер, Полинове поле та інші. Свого часу в Острозі базувалося досить багато рок-гуртів, найпопулярнішими серед яких є:

• Остання хвилина
• Комісія
• Вінтер
• Там Хтось Є
• ПостСкриптум.

Релігія

В місті діють такі релігійні громади:

• Громада Богоявленського собору (УПЦ)
• Громада Свято-Воскресенської церкви (УПЦ)
• Громада церкви Святого Миколая (УПЦ КП)
• Громада церкви Святого Федора Острозького (УПЦ КП)
• Громада костелу Успіння Присвятої Діви Марії (Римо-Католицька церква)
• Громада Церква християн віри євангельської — п'ятидесятників (протистантизм, течія — п'ятидесятництво)
• Громада Церква християн віри євангельської — баптистів (протистантизм, течія — баптизм)

Освіта та наука

Система закладів освіти міста включає:

• 2 середні школи
• гімназія
• школа для глухонімих
• школа для розумово відсталих дітей
• вище професійне училище
• військовий ліцей
• Острозька академія
• музична та спортивна школи
• 2 дитячих садка
• Заклад позашкільної освіти — «Будинок школяра»

Спорт

В місті Острог функціонує ДЮСШ, в якій працюють секції: футбол, баскетбол, бокс та ін. Спортсмени беруть участь в міськіх та областних змаганнях.

Персоналії

• Федір Острозький — князь, військовий і політичний діяч, будівничий волинських міст
• Костянтин Острозький — князь, магнат, військовий, політичний і культурний діяч
• Мулевич Василь — майор Армії УНР
• Дудич Володимир Самойлович - член Української Центральної Ради.
• Лятош (Лятос) Ян — учений-астролог, медик
• Михайло Гарабурда — дипломат, експерт з московських питань
• Ісайя Ґорович — дослідник Талмуда і кабаліст
• Герасим Смотрицький — український письменник, поет, педагог
• Самуїл (Маршуе) Єдельс — коментатор Талмуда, ректор провідної європейської школи рабинів
• Гальшка Острозька — княгиня, завидна наречена
• Іван Федорович — український першодрукар
• Гринь Іванович — український першодрукар
• Василь Гарабурда — український першодрукар
• Симон Пекалід — поет
• Януш Острозький — князь, магнат, військовий, політичний і культурний діяч
• Мелетій Смотрицький — письменник і перекладач, філолог, богослов
• Мартин Броневський — політичний діяч
• Василь Костянтин Острозький — князь, магнат, військовий, політичний і культурний діяч
• Іван (Іов) Борецький — церковний, освітній і політичний діяч
• Земка Тарасій Левкович — український культурний діяч, видавець, перший ректор Києво-Могилянської академії
• Іов Княгиницький — церковний і культурний діяч, засновник Скиту Манявського, головного осередку аскетичного чернецтва в Речі Посполитій
• Іоан Вишенський — український письменник-полеміст
• Кипріан — український церковний та культурний діяч, перекладач
• Ісайя Балабан — церковний та культурний діяч
• Дем'ян (Даміан) Наливайко — український церковний, освітній і культурний діяч
• Зизаній Лаврентій — український письменник, освітній і церковний діяч
• Анна Алоїза Острозька — княгиня, релігійна фанатичка
• Петро Конашевич-Сагайдачний — політичний і військовий діяч, гетьман реєстрового козацтва
• Станіслав Кардашевич — дослідник історії міста Острога
• Антоніна Блудова — громадська й освітня діячка
• Володимир Сальський — генерал-хорунжий Армії УНР, військовий міністр УНР в екзилі
• Мендель Менахем Бібер — дослідник єврейської духовної спадщини
• Іван Огієнко — український вчений, церковний, політичний і державний діяч
• Михайло Тучемський — релігійний, громадський і освітній діяч, організатор і перший керівник історичного музею в Острозі
• Микола Ковальський — історик, засновник української школи джерелознавства
• Петро Андрухов — історик, краєзнавець, освітній і громадський діяч
• Іоанникій Малиновський — історик права. Академік ВУАН
• Євген Спекторський — правознавець, філософ і соціолог
• Олег Заречнюк — хімік, професор
• Сергій Захарчук — спортсмен

Галерея

• 

  Свято-Богоявленский собор

• 

  Богоявленський собор

• 

  Татарська брама

• 

  Нова (кругла) башта

Див. також

• Острозький замок
• Острозька Біблія
• Національний університет «Острозька академія»
• Успенська церква

Посилання

• Сайт міста Острог
• Острозький замок
• Острог. Культурно-освітні центри Волині
• Острог. Замки та храми України
• Прикольне містечко Остріг. Світлини Острога

Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.