Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Остро́г (Остріг) — місто обласного значення в Україні, центр Острозького району Рівненської області. Місто розташоване за 16 км від залізничної станції Острог на лінії Здолбунів—Шепетівка, за 47 км від Рівного. Назва міста походить від його розташування на завороті річки Вілії, де утворюється гострий ріг. Існує ще одна версія етимології Острога: пагорб Замкова гора, розташований у місті, був оточений дерев'яною огорожею, яка складалася з загострених зверху колод - острог. Через місто проходить автошлях Старокостянтинів—Рівне—Сарни—Житковичі (Білорусь) (Р05). Відоме з 1100 року. Статус міста з 1795 року. Місто обласного значення з 1995 року.
[ред.] Географія та природні умови
Острог знаходиться на завороті річки Вілії, де пагорби утворюють гострий ріг (від цього і походить одна з версій назви міста). Острог знаходиться на півдні Рівненської області, на кордоні між Рівненською і Хмельницькою областями. З півдня на північний схід розсікає річка Вілія. Координати: 050.329 0026.51450°19′44″ пн. ш. 26°30′51″ сх. д. / 50.328889° пн. ш. 26.514167° сх. д. (G)Координати: 50°19′44″ пн. ш. 26°30′51″ сх. д. / 50.328889° пн. ш. 26.514167° сх. д. (G)50.328889, 26.514167
[ред.] Чисельність, густота і етнічні співвідношення населення
| рік |
населення |
| 1882 |
7 717 |
| 1897 |
14 749 |
| 1921 |
12 975 |
| 1931 |
13 265 |
| 1937 |
15 000 |
| 2001 |
14 801 |
| 2007 |
15 202 |
З початку ХІХ століття і до 1941 року більшість населення були євреї.[2] У 1921 році чисельність єврейського населення Острога склала 7991 осіб (при загальній чисельності городян - 12 795), в 1939 р. - 10 500.
[ред.] Економіка
В місті є маслосироробний, цукровий та ін. заводи, промисловість будматеріалів. З початком правління мера О. Ф. Шикера у місті почалися проблеми з виконанням бюджету. Почалися затримки виплати заробітної плати працівникам бюджетної сфери. У кінці жовтня 2011 року мер міста змусив педагогічних працівників міста піти у неоплачувану відпустку через прорахунки у бюджеті. Наприкінці року він позбавив педпрацівників міста щорічної премії.
[ред.] Історія
- середина ХVІ століття - Князь Василь-Костянтин Острозький перетворює Острог на культурний центр, відомий усьому слов’янському світові. Заснування Словяно-греко-латинської академії, першого українського навчального закладу європейського зразка.
- 1576 — князь Василь Костянтин Острозький засновує перший на території східної Європи вищий навчальний заклад — греко-слов'яно-латинську академію (Острозька школа)
- близько 1577 — Василь-Костянтин Острозький та Іван Федорович засновують друкарню; Федорович переїздить до Острога
- 1578 — Іван Федорович друкує «Буквар»
- 1581 — друкується перша повна Біблія церковнослов'янською мовою (Острозька Біблія)
- З 1793 року Острог — в складі Російської імперії.
- 1795 — Острог отримує статус міста
- У 1920-1939 роках Острог — в складі Польщі.
- 1939 — приєднання міста до Радянського Союзу.
- 1940 — всі єврейські установи були закриті, багато єврейських родин були вислані у віддалені райони Радянського Союзу.
- 3 липня 1941 року — Німецькі війська окупували місто. Єврейське населення Острога в цей час становило 9,5 тис. чоловік.
- 4 серпня 1941 року в лісах під містом було знищено три тисячі євреїв, під час наступної акції 1 вересня було вбито ще 2,5 тис. чоловік.
- 15 жовтня 1942 року в околицях міста від рук німців і поліцаїв було знищено близько трьох тисяч чоловік — всі що залишилися в Острозі євреї.
- 13 січня 1944 року — радянська армія ввійшла у місто
- 1995 — Постановою Верховної Ради України від № 275/95-ВР від 7 липня 1995 року місто Острог віднесено до категорії міст обласного значення
[ред.] Острог і ХАЕС
Місто знаходиться неподалік від Хмельницької атомної електростанції. У 2011 р. у місті відбувалися активні обговорення та мітинги щодо доцільності добудови третього і четвертого енергоблоків атомної станції. Громадськість міста зайняла виразно негативну позицію стосовно добудови. 12 травня 2011 р. в Острозі відбулися громадські слухання стосовно доцільності добудови нових енергоблоків.
[ред.] Культура
Від 1981 року в Острозі діє Державний історико-культурний заповідник, до складу якого нині входять Острозький замок з Богоявленською церквою і фрагменти міських укріплень. В складі заповідника здійснюють свою діяльність музейні установи:
[ред.] Пам'ятки
[ред.] Освіта та наука
Система закладів освіти міста включає:
- 2 середні школи
- гімназія
- школа для глухонімих
- школа для розумово відсталих дітей
- вище професійне училище
- військовий ліцей
- Острозька академія
- музична та спортивна школи
- 2 дитячих садка
- Заклад позашкільної освіти - "Будинок школяра"
[ред.] Розваги
[ред.] Релігія
В місті діють такі релігійні громади:
- Громада Богоявленського собору (УПЦ)
- Громада Свято-Воскресенської церкви (УПЦ)
- Громада церкви Святого Миколая (УПЦ КП)
- Громада церкви Святого Федора Острозького (УПЦ КП)
- Громада костелу Успіння Присвятої Діви Марії (Римо-Католицька церква)
- Громада Церква християн віри євангельської - п'ятидесятників (протистантизм, течія - п'ятидесятництво)
- Громада Церква християн віри євангельської - баптистів (протистантизм, течія - баптизм)
[ред.] Транспорт
[ред.] Персоналії пов'язані з містом
- Федір Острозький — князь, військовий і політичний діяч, будівничий волинських міст
- Костянтин Острозький — князь, магнат, військовий, політичний і культурний діяч
- Лятош (Лятос) Ян — учений-астролог, медик
- Михайло Гарабурда — дипломат, експерт з московських питань
- Ісайя Ґорович — дослідник Талмуда і кабаліст
- Герасим Смотрицький — український письменник, поет, педагог
- Самуїл (Маршуе) Єдельс — коментатор Талмуда, ректор провідної європейської школи рабинів
- Гальшка Острозька — княгиня, завидна наречена
- Іван Федорович — український першодрукар
- Гринь Іванович — український першодрукар
- Василь Гарабурда — український першодрукар
- Симон Пекалід — поет
- Януш Острозький — князь, магнат, військовий, політичний і культурний діяч
- Мелетій Смотрицький — письменник і перекладач, філолог, богослов
- Мартин Броневський — політичний діяч
- Василь Костянтин Острозький — князь, магнат, військовий, політичний і культурний діяч
- Іван (Іов) Борецький — церковний, освітній і політичний діяч
- Земка Тарасій Левкович — український культурний діяч, видавець, перший ректор Києво-Могилянської академії
- Іов Княгиницький — церковний і культурний діяч, засновник Скиту Манявського, головного осередку аскетичного чернецтва в Речі Посполитій
- Іоан Вишенський — український письменник-полеміст
- Кипріан — український церковний та культурний діяч, перекладач
- Ісайя Балабан — церковний та культурний діяч
- Дем'ян (Даміан) Наливайко — український церковний, освітній і культурний діяч
- Зизаній Лаврентій — український письменник, освітній і церковний діяч.
- Анна Алоїза Острозька — княгиня, релігійна фанатичка
- Петро Конашевич-Сагайдачний — політичний і військовий діяч, гетьман реєстрового козацтва
- Станіслав Кардашевич — дослідник історії міста Острога
- Антоніна Блудова — громадська й освітня діячка
- Володимир Сальський — генерал-хорунжий Армії УНР, військовий міністр УНР в екзилі
- Мендель Менахем Бібер — дослідник єврейської духовної спадщини
- Іван Огієнко — український вчений, церковний, політичний і державний діяч
- Михайло Тучемський — релігійний, громадський і освітній діяч, організатор і перший керівник історичного музею в Острозі
- Микола Ковальський — історик, засновник української школи джерелознавства
- Петро Андрухов — історик, краєзнавець, освітній і громадський діяч
[ред.] Див. також
[ред.] Примітки
[ред.] Посилання
Україна
Рівненська область
Польща: Сандомир, Берунь
