Острог

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Острог
Ostroh.png Town flag of Ostroh Rivne Ukraine.png
Герб Острога Прапор Острога
Острог
Острог на мапі Рівненської області
Острог на мапі Рівненської області
Острог
Острог на мапі України
Острог на мапі України
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Flag of Rivne Oblast.png Рівненська область
Район/міськрада Острозька міська рада
Код КОАТУУ 5610900000
Перша згадка 1100 рік
Магдебурзьке право 1585
Статус міста з 1795 року
Населення 15658 (01.10.2013)[1]
Площа 10,9 км²
Густота населення 1436 осіб/км²
Поштові індекси 35800—35807
Телефонний код +380-3654
Координати 50°19′45″ пн. ш. 26°31′11″ сх. д. / 50.32917° пн. ш. 26.51972° сх. д. / 50.32917; 26.51972Координати: 50°19′45″ пн. ш. 26°31′11″ сх. д. / 50.32917° пн. ш. 26.51972° сх. д. / 50.32917; 26.51972
Водойма річки Горинь, Вілія
Міста-побратими Польща ПольщаСандомир, Берунь
День міста 7 червня
Відстань
Найближча залізнична станція Острог
До станції 14 км
До обл./респ. центру
 - залізницею 33 км
 - автошляхами 55 км
До Києва
 - залізницею 333 км
 - автошляхами 329 км
Міська влада
Адреса 35800, Рівненська обл., м. Острог, вул. Ревкомівська, 4
Веб-сторінка http://www.ostroh.rv.ua/
Міський голова Олександр Федорович Шикер

Остро́г — місто обласного значення (з 1995 року) в Україні, центр Острозького району Рівненської області. Розташоване за 16 км від залізничної станції Острог на лінії Здолбунів — Шепетівка, за 47 км від Рівного. Відоме з 1100 року. 1585 р. місто отримало Магдебурзьке право.

Походження назви[ред.ред. код]

Назва міста походить від його розташування на завороті річки Вілії, де утворюється гострий ріг. Існує ще одна версія етимології Острога: пагорб Замкова гора, розташований у місті, був оточений дерев'яною огорожею, яка складалася з загострених зверху колод — острог.

Географія[ред.ред. код]

Острог знаходиться на півдні Рівненської області, на кордоні між Рівненською і Хмельницькою областями. З півдня на північний схід біля міста протікає річка Вілія. Координати: 50°19′45″ пн. ш. 26°31′11″ сх. д. / 50.32917° пн. ш. 26.51972° сх. д. / 50.32917; 26.51972

Населення[ред.ред. код]

рік населення
1882 7 717
1897 14 749
1921 12 975
1931 13 265
1937 15 000
2001 14 801
2007 15 202

З початку XIX століття і до 1941 року більшість населення були євреї.[2] У 1921 році чисельність єврейського населення Острога склала 7991 осіб (при загальній чисельності городян — 12 795), в 1939 р. — 10 500.

Історія[ред.ред. код]

Острог — місто стародавнє, про нього вже згадується в Іпатіївському літописі під 1100 роком, коли він був відданий за рішенням Ветичівського з'їзду Давиду Ігоровичу внуку Ярослава Мудрого взамін Володимерецького князівства за осліплення Василька Ростиславича, разом з городищем Більмаж. Припускають, що назву місто одержало від давньоруського  слова  «острог», що означало укріплення, обнесене тином. Стародавні назви його були Острогобор, тобто укріплення в бору, і Остроріг, тобто гострий ріг, який утворили названі вище відроги гір, що впираються в подільську височину.

Розвиток феодальних відносин, вигідне фізико-географічне положення, зручне для оборони місце розташування сприяли зростанню Острога, який перетворюється на місто ранньофеодального типу, стає адміністративно-політичним центром округи, ремісничо-торговельним осередком. Його жителі займалися ковальством, ливарством, гончарством, будівельною справою. У грамоті 1322 року надання сіл соборній церкві в Луцьку, Климентія було названо владикою луцьким і острозьким, а «богоспасаемый город Острог» князь Любарт вважає своїм володінням. У середині 14-го століття Острог отримав племінник короля Данила Романовича, князь Данило — зачинатель славетного роду князів Острозьких. Його син Федір отримав 1396 року підтвердну грамоту на ці володіння від князя Вітовта. Острозькі вже в 14-ому столітті збудували в місті замок, Богоявленську церкву. Перша згадка про замок датована 1386 роком. Близько 1430 року навколо Острога спорудили потужні укріплення з вежами, оточені ровом і валом.

Поблизу Острога знаходились оборонні городища: Кураж, Милятин, Могиляни, Бродів, Монастирьок, Межиріч, Новомалин, Будераж. То була перша оборонна лінія, яка проходила вздовж річок Вілії і Горині. Друга оборонна лінія проходила по городищах Дорогобуж, Тайкури, Дермань. Третя оборонна лінія проходила по городищах Хотин, Грабів, Шпанів, Басів Кут, Новомлинськ і Стубло. Розташування цих городищ вказує на певний сенс орієнтування волинян на небезпеку, що загрожувала їм зі сходу. Це була так звана Погорина лінія оборони. 

У 1450 році на місці дерев'яної церкви звели кам'яний собор, ще раз перебудований князем Острозьким у 1521 році. Завдяки фортифікації місто не раз відбивало напади татар, а 1508 року під Острогом князь Костянтин розбив велика татарське військо і захопив багато полонених, яких оселив на передмісті. У 16-ому  столітті Острог став значним осередком ремесел і торгівлі, важливим центром православ'я в Україні, вогнищем освіти і культури. Костянтин Острозький 1576 року заснував тут славну Острозьку академію, зібрав у ній видатних науковців і педагогів того часу — Г. Смотрицький, Й. Борецький, Д. Наливайко та багато інших.  В академії навчалися гетьман П. Сагайдачний, вчений і письменник М. Смотрицький та багато інших. В Острозі також працював Іван Федоров, який видавав свої відомі книги, такі, як «Буквар», «Новий завіт з Псалтирем», Острозька Біблія та ін.

В Острозі сходились торгові шляхи з Польщі, Молдавії, країн Західної Європи, Балкан, Білорусії, Криму, Литви, Московії та ін. Жваві економічні зв'язки сприяли економічному зростанні Острога. Порівняно з 14 ст. у 16 ст. його територія збільшилась в 10 разів. Острог став п'ятим за величиною містом в Україні, поступаючись тільки Києву, Львову, Луцьку і Кам'янцю.

У 1585 році  місто отримало самоврядування за магдебурзьким правом. У другій половині 16 століття магнатові Костянтину Василю Острозькому належала третина усієї Волині; він мав великі маєтності в Київському, Переяславському, Канівському та Черкаському староствах. На підвладних йому землях було 80 міст та містечок, 2760 сіл, два мільйони морґів землі. Після смерті К. В. Острозького роль міста в культурному житті України зменшилась.

Після укладення Люблінської унії 1569 року Острог опинився в складі Речі Посполитої. На цих землях посилився соціальний і національний гніт; католицька церква і шляхетський уряд усіляко[Джерело?] прагнули окатоличити й ополячити українців. Цьому насильству трудове населення чинило впертий опір. Підносилася хвиля визвольної боротьби українського народу. Жителі Острога взяли активну участь у селянсько-козацьких повстаннях під проводом Кшиштофа Косинського, Северина Наливайка.

Острозька ординація в 17 столітті перейшла до Заславських, потім до Вишневецьких, 1700 року — до Сангушків. Після кількаразового зруйнування  Острога в роки Хмельниччини й пізніших воєн місто занепало, тому сейм підтвердив усі попередні привілеї Острога. У 18 столітті місто не раз знищували пожежі, зокрема 1737, 1756 й 1775 року. Після захоплення Волині Російською імперією 1793 року Острог став повітовим містом Волинської губернії.[3]

Хронологія[ред.ред. код]

З. Фогель. Острозький замок, 1796
Макет м. Острога.

Економіка[ред.ред. код]

ТзОВ «Острозький завод мінеральної води»[ред.ред. код]

Левову частку від загальноміських обсягів виробництва (більше 95%) складає продукція заводу мінеральної води. В жовтні 2007 року на підприємстві введена нова свердловина з виробництва питної води, що дало можливість виробляти питну воду в асортименті (газована, негазована).[Джерело?]

У 2009 році через загальнодержавну та світову фінансово-економічну кризу виробництво продукції дещо скоротилося і склало 7,6 млн грн. або 84-6% до рівня попереднього року. У 2010 році ситуація на заводі значно покращилася і за січень-жовтень цього року ним вироблено продукції на загальну суму 6,7 млн грн. або темп росту до відповідного періоду минулого року склав 102,3 відсотки.

На заводі працює 70 чоловік.[Джерело?]

ТзОВ «Острозька друкарня»[ред.ред. код]

Фінансові результати діяльності ТзОВ «Острозька друкарня» за 2009 рік характеризуються спадом випуску продукції на 57,6% до рівня 2008 року. В сумарному виразі це становило 271.6 тис. грн. або 3,5% від загальноміського обсягу промислового виробництва.

Однак, завдяки злагодженій роботі колективу друкарні в 2010 році виробництво продукції збільшило і становить 110% до відповідного періоду минулого року.[Джерело?]

ВАТ «Острозька меблева фабрика»[ред.ред. код]

ЗАТ «Острозька меблева фабрика» на сьогоднішній день не працює. Частина виробничих площ закрита на реконструкцію, а решта, які ще не продані, здаються в оренду. На їх базі у 2004 році створено підприємство ТзОВ «Центуріон Україна ЛТД», яке виготовляє двері з МДФ-покриттям внутрішні в асортименті моделей і кольорів.[Джерело?]

Транспорт[ред.ред. код]

Через місто проходять автомобільні шляхи регіонального значення: Р05 Городище — Рівне — Сарни — Старокостянтинів і Р26 Острог — Кременець — Радивилів. За 14 км на північ, у селі Оженин, розташована пасажирська залізнична станція Острог (Південно-Західна залізниця), залізничної лінії Шепетівка — Здолбунів

Острог і ХАЕС[ред.ред. код]

Місто розташоване за 3,2 км від Хмельницької атомної електростанції. У 2011 р. у місті відбувалися активні обговорення та мітинги щодо доцільності добудови третього і четвертого енергоблоків атомної станції. 12 травня 2011 року в Острозі відбулися громадські слухання стосовно доцільності добудови нових енергоблоків. Громадськість міста зайняла виразно негативну позицію стосовно добудови.[7][8]


Культура[ред.ред. код]

Музеї[ред.ред. код]

Від 1981 року в Острозі діє Державний історико-культурний заповідник, до складу якого нині входять Острозький замок з Богоявленською церквою і фрагменти міських укріплень. В складі заповідника здійснюють свою діяльність музейні установи:

Пам'ятки[ред.ред. код]

Рок-музика[ред.ред. код]

Щороку у місті проводився фестиваль «Рок-Острог», місцем проведення якого найчастіше є Культурно-мистецький центр Національного університету «Острозька академія», гостями фестивалю здебільшого є гурти Острога та Рівненської області. Також кілька разів проводився масштабний фестиваль «ІНШІ», на якому виступали такі гранди українського року, як Кому вниз, Тінь Сонця, Брем Стокер, Полинове поле та інші. З 2009 року започатковано фестиваль Остроsession, що в 2014 році пройшов в форматі благодійного заходу. Свого часу в Острозі базувалося досить багато рок-гуртів, найпопулярнішими серед яких є:

  • Остання хвилина
  • Комісія
  • Вінтер
  • Там Хтось Є
  • ПостСкриптум.
  • Bloop
  • Негативна діалектика
  • Земля живих

Релігія[ред.ред. код]

В місті діють такі релігійні громади:

  • Громада Богоявленського собору (УПЦ)
  • Громада Свято-Воскресенської церкви (УПЦ)
  • Громада церкви Святого Миколая (УПЦ КП)
  • Громада церкви Святого Федора Острозького (УПЦ КП)
  • Громада костелу Успіння Присвятої Діви Марії (Римо-Католицька церква)
  • Громада Церква християн віри євангельської — п'ятидесятників (протистантизм, течія — п'ятидесятництво)
  • Громада Церква християн віри євангельської — баптистів (протистантизм, течія — баптизм)

Освіта та наука[ред.ред. код]

Система закладів освіти міста включає:

  • 2 середні школи
  • гімназія
  • школа для глухонімих
  • школа для розумово відсталих дітей
  • вище професійне училище
  • військовий ліцей
  • Острозька академія
  • музична та спортивна школи
  • 2 дитячих садка
  • Заклад позашкільної освіти — «Будинок школяра»


Спорт[ред.ред. код]

В місті Острог функціонує ДЮСШ, в якій працюють секції: футбол, баскетбол, бокс та ін. Спортсмени беруть участь в міськіх та областних змаганнях.

Персоналії[ред.ред. код]

Галерея[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Головне управління статистики у Рівненській області
  2. «Ostrog» — Encyclopedia of Jewish Communities in Poland, Volume V (Ukraine)
  3. Острозька академія — XVII століття. Енциклопедія / Ред. колегія: І. Пасічник, П. Кралюк, А. Атаманенко та ін. Національний університет «Острозька академія». — Острог: Видавництво Національного університету «Острозька академія», 2011. — 512 с.: іл.
  4. а б Ostróg // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innyh krajów słowiańskich. — Warszawa: Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1886. — T. VII (Netrebka — Perepiat).— S. 683. (пол.)
  5. Костел Єзуїтів. Острог
  6. Janusz Byliński. Przerębski (Przerembski) Maksymilian h. Nowina (ok. 1577–1639) / Polski Słownik Biograficzny: Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź: PAU, 1985. — T. ХХVIII/4, zeszyt 119. — S. 761. (пол.)
  7. Хмельницький та Острог — проти добудови Хмельницької АЕС на zahid.net
  8. Депутати Острога погодили будівництво нових енергоблоків Хмельницької АЕС на Тиждень.ua
  9. Janina Berger-Mayerowa. Jabłonowska z Sapiehów Anna Paulina (1728–1800) / Polski Słownik Biograficzny.— Wrocław — Warszawa — Kraków, 1963.— Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk. — Tom Х/2, zeszyt 45.— S. 212. (пол.).

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.