Корнеліс Трост

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Корнеліс Трост
нід. Cornelis Troost
Cornelis Troost - Zelfportret.jpg
Ім'я при народженні Cornelis Troost
Дата народження 1697
Місце народження можливо, Амстердам
Дата смерті 7 березня 1750(1750-03-07)
Місце смерті Амстердам
Національність голландець
Громадянство Нідерланди Нідерланди
Жанр портрети , жанрові і історичні композиції
Навчання у Арнольда Боонена
Напрямок реалізм, рококо
Твори портрети , жанрові і історичні композиції

Корнеліс Трост (нід. Cornelis Troost; 16977 березня, 1750) — голландський художник доби рококо, один з найкращих в голландському мистецтві тієї доби.

Біографія[ред.ред. код]

Автопортрет[ред.ред. код]

На пізньому автопортреті художник подав себе з самоповагою, але реалістично, не приховуючи недоліків зовнішньості. Йому 48, і він наче підводить висновки.

Невеликий на зріст, з подвійним підборіддям літньої людини, з простеньким і незграбним одягом наче з чужих плеч. Це ще один портрет в інтер'єрі, які він створював неодноразово. В автопортреті підкреслена лише причетність майстра до шляхетного мистецтва. Звідси мольберт і картина, гіпсова маска і малюнок на стіні, перський килим, розкішно надрукована книга, оперта на погруддя. Все це натяки на майстерню художника, що більше нагадує звичайний міщанський осередок голландця, досягшого добробуту, але не багатства і незалежності.

Ранні роки[ред.ред. код]

Груповий портрет інспекторів колегії лікарів, Державний музей (Амстердам)

Син Яна Троста і Барбари Мібек Круйваген. Молодий та емоційний Корнеліс опановував акторське ремесло і навіть виступав в Новому Амстердамському театрі.

Але змінив напрям діяльності, коли батьки віддали сина в майстерню художника - портретиста на ім'я Арнольд Боонен.

На початку художньої кар'єри він сам малював портрети. Один з перших - портрет інспекторів колегії лікарів, який зробив його досить відомим. Художник подав солідних і товстих ділків Амстердаму в традиції групових портретів своєї країни. Кожного добре видно, не прихована значущість особ і їх модний на той час французький одяг - трикутні капелюхи, перуки тощо. Мініатюрних розмірів картина (40 x 49 см), має, однак, усі ознаки парадного портрету - коштовний килим в якості скатертини, зелена завіса з китицями і навіть солідний слуга з листом в дверному отворі.

Голландські майстри рідко створювали картини завеликих розмірів, бо головними споживачами їх творів були городяни, що мешкали в невеликих будинках. Це були не палаци, тому й переважали полотна невеликих розмірів. Була навіть традиція вмістити якамога більше речей чи персон в невелике полотно, коли мале вміщало велетенське. І голландські споживачи живопису довго і залюбки розглядали такі картини. Ознаки великого в малому має й груповий портрет інспекторів колегії лікарів.

Спроби в різних жанрах[ред.ред. код]

Батальна сцена з Олександром Македонським

Персонажі картин Троста - добропорядні городяни чи фінансово успішні буржуазні ділки. Він зовсім не художник селян чи амстердамської бідноти. Особи на його картинах займаються музикою, неспішними домашніми справами, пораються в мініатюрному садку, перебувають на нараді.

Трост не зупинився лише на створенні портретів. Аби розширити свій репертуар як художника, береться за створення батальних картин ( « Батальна сцена з Олександром Македонським »), портретів з одною персоною, малює тварин, театральні і жанрові сценки ( «  Урок анатомії доктора Віллема Рюеля », « Зала кофейні в Амстердамі », Ермітаж, « Приватний садок в Амстердамі », «  Забави в парку  » ). В цих творах він - послідовник відомих голландських майстрів, серед яких сам Рембрандт ( « Урок анатоиії доктора Тюльпа » ) Ян Стен чи Пітер де Хох. Але все скромніше, без рембрандтового темпераменту чи колористичних знахідок Яна Вермера чи Пітера де Хоха. Відчуваються впливи другорядних майстрів французького рококо - Ланкре, Патера. Хоча художник не став їх копіїстом ні в колориті, ні в сюжетах.

Але найбільш вдавалися художнику групові портрети і портрети в інтер'єрі.

Портрети в інтер'єрі[ред.ред. код]

Останні роки[ред.ред. код]

Трост майже все життя прожив в Амстедамі. Театр не відпустив художника далеко - він навіть узяв шлюб з Марі ван дер Дайн, акторкою. Їх син став брокером і колекціонером витврорів мистецтва і гравюр. Створенням офортів та гравюр чорною манерою займався і сам художник.

Трост помер в Амстердамі і був похований в Новій церкві міста.

Посилання[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Grijzenhout, F. Cornelis Troost, 1993.
  • Гос. Эрмитаж, Западноевропейская живопись, каталог 2, Л, «Искусство», 1981 (рос)