Коручка темно-червона

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Коручка темно-червона
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Однодольні (Monocotyledon)
Порядок: Холодкоцвіті (Asparagales)
Родина: Зозулинцеві (Orchidaceae)
Підродина: Epidendroideae
Рід: Коручка (Epipactis)
Вид:
Коручка темно-червона (E. atrorubens)
Біноміальна назва
Epipactis atrorubens
(Hoffm. ex Bernh.) Besser, 1809
Синоніми


  • Amesia atropurpurea (Raf.) A.Nelson & J.F.Macbr.
  • Amesia rubiginosa (Crantz) Mousley
  • Epipactis atropurpurea Raf.
  • Epipactis cruenta Bertero ex Vignolo
  • Epipactis danubialis Robatsch & Rydlo
  • Epipactis latifolia ф. atrorubens (Hoffm.) Wallr.
  • Epipactis macropodia Peterm.
  • Epipactis media Fr.
  • Epipactis rubiginosa (Crantz) Gaudin ex W.D.J.Koch
  • Epipactis spiridonovii Tersch. & Devillers
  • Epipactis subclausa Robatsch
  • Epipactis thessala B.Baumann & H.Baumann
  • Epipactis viridans (Crantz) Beck
  • Limodorum rubiginosum (Crantz) Kuntze
  • Serapias atrorubens (Hoffm.) Bernh.[1]

Коручка те́мно-черво́на (Epipactis atrorubens) — рідкісна багаторічна рослина родини зозулинцеві. Вид занесений до Червоної книги України зі статусом «Вразливий».

Опис[ред. | ред. код]

Молода рослина
Квітуча рослина
Квітки великим планом

Трав'яниста рослина 25-70 см заввишки, гемікриптофіт. Кореневище коротке, товсте, горизонтальне. Стебло у верхній частині коротко-густо-запушене, буро-фіолетове. Сидячих листків 5-9, вони довші за міжвузля, нижні — довгасто-яйцеподібні або еліптичні, 4-8 см завдовжки, верхні — ланцетні, загострені.

Суцвіття — довга (до 20 см), пряма, негуста, майже однобічна китиця; вісь суцвіття густо запушена. Приквітки ланцетні. Квітки із запахом ванілі, темно-пурпурові, інколи з бурим відтінком. Листочки оцвітини і квітконіжки запушені. Листочки оцвітини до 6-7 мм завдовжки, яйцеподібні, загострені, складені широким дзвоником, внутрішні трохи коротші за зовнішні. Губа 5,5-6,5 см завдовжки, її гіпохілій чашоподібно увігнутий, з широким переднім входом, епіхілій серцеподібний, загострений, при основі з двома зморщеними горбочками. Зав'язь пряма, не скручена, густо запушена. Плід — коробочка. Насіння надзвичайно дрібне, схоже на пил.

Екологія[ред. | ред. код]

Рослина полюбляє затінок, поживні ґрунти із середнім рівнем зволоження та близьким заляганням карбонатних порід. Зростає у листяних, світлих хвойних та мішаних лісах, серед чагарників, на узліссях, кам'янистих схилах (переважно на вапняках). Трапляється в широколистяних неморальних лісах, а також в мезоксерофітних трав'янистих угрупованнях. В Криму зростає в субсередземноморських субксерофітних лісах та рідколіссях, а також в угрупованнях хвойних лісів.

Розмножується насінням, дуже рідко — кореневищем. Квітне у червні-липні. У природі запилюється бджолами та деякими іншими комахами з коротким хобітком. Плодоносить у серпні-вересні. Насіння поширюється за допомогою вітру. Відомі гібриди цього виду з коручкою болотною[2] та чемерникоподібною[3]. Від близьких видів коручку темно-пурпурову відрізняє відносно слабкий розвиток мікоризи.

Поширення[ред. | ред. код]

Коручка темно-червона — це євразійський пребореальний вид, ареал якого охоплює майже усю Європу, Кавказ, Урал, Західний Сибір, Малу і Центральну Азію, Іран. На теренах України поширена в Карпатах, Прикарпатті, Поліссі, Криму, в значно меншій кількості — у Степу і Лісостепу. Вид натуралізований в штаті Вермонт (США)[4].

Значення та статус виду[ред. | ред. код]

Популяції цієї рослини нечисленні, по всій Європі вони мають тенденцію до скорочення внаслідок руйнування навколишнього середовища, зокрема через вирубування лісів, зривання квітів для букетів, надмірне випасання худоби. Коручку темно-червону занесено до Додатку II Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни та флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES). За межами України вона охороняється у Литві, Росії[5] та Білорусі.[6]

В Україні коручка темно-червона охороняється у Карпатському біосферному заповіднику, Кримському, Ялтинському гірсько-лісовому, Карадазькому, «Медобори» та Рівненському природному заповідниках, в Карпатському, Шацькому, «Деснянсько-Старогутському», Мезинському, «Синевир», «Подільські Товтри» та «Святі Гори» національних природних парках.

Коручку темно-червону зрідка вирощують як декоративну рослину не стільки заради непоказних дрібних квітів, скільки заради чудового аромату.

Систематика[ред. | ред. код]

Форми і підвиди[ред. | ред. код]

  • Epipactis atrorubens ф. atrorubens
  • Epipactis atrorubens ф. atrata A.Waldner & Webernd (2005)
  • Epipactis atrorubens підв. danubialis (Robatsch & Rydlo) Ciocârlan & R.Rösler
  • Epipactis atrorubens підв. spiridonovii (Devillers-Tersch. & Devillers) Kreutz
  • Epipactis atrorubens підв. subclausa (Robatsch) Kreutz
  • Epipactis atrorubens ф. triploidea (Gelbr. & G.Hamel) Kreutz

Джерела[ред. | ред. код]

  1. «World Checklist of Selected Plant Families»(англ.)
  2. Ефимов, 2004, с. 13(рос.)
  3. Kew World Checklist of Selected Plant Species, Epipactis helleborine.(англ.)
  4. Flora of North America, v 26 p 585, Epipactis atrorubens (Hoffmann ex Bernhardi) Besser(англ.)
  5. Министерство по радиационной и экологической безопасности Челябинской области, Ин-т экологии растений и животных УрО. РАН. Красная книга Челябинской области: животные, растения, грибы / под ред. — Екатеринбург: Изд-во Урал. ун-та, 2005. — 450 с.(рос.)
  6. Коручка темно-червона [Архівовано 19 грудня 2017 у Wayback Machine.] у Червоній книзі Білорусі.(рос.)

Посилання[ред. | ред. код]