Кісса Наталія Миколаївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кісса Наталія Миколаївна
Народилася 26 вересня 1908(1908-09-26)
Кишинів, Бессарабська губернія, Російська імперія
Померла 3 вересня 1990(1990-09-03) (81 рік)
Маріуполь, Донецька область, Українська РСР, СРСР
Країна  Російська імперія
 СРСР
Учасник німецько-радянська війна
Нагороди
Герой Соціалістичної Праці
орден Леніна орден Вітчизняної війни II ступеня орден Трудового Червоного Прапора орден «Знак Пошани»

Ната́лія Микола́ївна Кісса (1908, Кишинів, Бесарабська губернія, Російська імперія1990, Маріуполь, Донецька область, Українська РСР, СРСР) — капітан теплоходу «Піонер» Азово-Чорноморського пароплавства, перша жінка-капітан на Азовському морі. Герой Соціалістичної Праці (07.03.1960).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народилася 13 вересня (26 вересня за новим стилем) 1908 року на борту пароплава «Відродження», капітаном якого був її батько Микола Васильович Кісса. Пароплав «Відродження»[1] йшов рейсом із Бердянська в Одесу і на момент появи на світ дочки капітана перебував у Керченській протоці. Проте, офіційним місцем народження Наталії Миколаївни вважають Кишинів, у цьому місті пройшло її раннє дитинство.

Юні роки Наталії пройшли в Бердянську (тепер — Запорізька область, Україна). З 12 років вона керувала вітрильною шлюпкою, ходила з рибалками на промисел у море.

Працювала на судноремонтному заводі, очищувала від черепашок підводну частину ремонтованих суден. Від 1928 року працювала юнгою і матросом на вітрильному судні «Желанный» («Бажаний»).

1931 року закінчила судноводійське відділення технікуму водного транспорту в місті Ростов-на-Дону. Першу морську практику проходила на борту вітрильної баркентини «Вега» у вахті старпома судна — М. О. Луніна (майбутнього підводника, командира ПЧ «К-21», Героя Радянського Союзу).[2] Потім працювала 3-ю і 2-ю помічницею капітана на пароплаві «Піонер» (Азовське морське пароплавство). 1937 року, бувши штурманом, очолила перший в країні жіночий шлюпковий перехід за маршрутом Таганрог — Маріуполь.

У роки німецько-радянської війни була штурманом (за іншими даними старпомом[3]) на теплоході «Анатолій Сєров» (на Азовському і Чорному морях). Брала участь в евакуації військ із Одеси, в Керченсько-Феодосійській десантній операції, обороні Севастополя.

Після війни була 2-ю помічницею капітана на пароплаві «Микола Островський» і теплоході «Земляк» (Азовське морське пароплавство). Від 1947 року — старший помічник, а в 1953—1959 роках — капітан теплохода «Райкомвод» (Азовське морське пароплавство).

Ходила по Азовському і Чорному морях, показала себе вмілим судноводієм. У 1959—1964 роках — капітан теплохода «Піонер» (Азовське морське пароплавство).

Проживала в місті Жданові (нині — Маріуполь Донецької області, Україна).

Померла 3 вересня 1990 року. Похована на Кіровському кладовищі в Маріуполі.

Нагороди[ред. | ред. код]

Пам'ять[ред. | ред. код]

  • На честь героїні названо суховантаж «Капітан Кісса», побудований 1974 року.[4]

Див. також[ред. | ред. код]

  • Марва Ельселегдар — перша єгипетська жінка — капітан корабля.
  • Мері Паттен — американська морячка, перша жінка — капітан торговельного судна в США.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Шинкаренко А.В. "Георгий Седов" - известный-неизвестный теплоход. Архів оригіналу за 8 липня 2015. Процитовано 31 січня 2015.
  2. Капитан дальнего плавания Наталья Николаевна Кисса. Архів оригіналу за 8 жовтня 2012. Процитовано 19 квітня 2013.
  3. Затонувшего «Князя Потемкина» назвали «Херсонским „Титаником“». Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 19 квітня 2013.
  4. Минтранссвязи наведет порядок с регистрацией флота. Архів оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 19 квітня 2013.

Література[ред. | ред. код]

  • Твоя, Мариуполь, слава! / Биографический справочник / Составители: Н. Н. Рябченко, В. П. Джувага. — Мариуполь : ОО Клуб путешественников, 2004. — 175 с.

Посилання[ред. | ред. код]