Литвин Володимир Михайлович (географ)
| Литвин Володимир Михайлович | |
|---|---|
| Народився | 10 лютого 1932 |
| Помер | 29 листопада 2001 (69 років) |
| Країна |
 СРСР →  Росія |
| Діяльність | географ |
| Галузь | океанографія |
| Вчене звання | професор |
| Науковий ступінь | доктор географічних наук |
Володи́мир Миха́йлович Литви́н (10 лютого 1932 року — 29 листопада 2001 року) — радянський російський географ, морський геоморфолог, полярник, океанограф[1][2]. Доктор географічних наук, професор, член-кореспондент Російської академії природознавства (1995)[2].
Біографія[ред. | ред. код]
Володимир Михайлович народився 10 лютого 1932 року. 1955 року закінчив географічний факультет Московського державного університету[2]. Вся наукова та педагогічна діяльність Володимира Михайловича пов'язана з вивченням океану[3]. У 1955—1966 роках працював в Полярному НДІ рибного господарства і океанографії в Мурманську, спочатку молодшим науковим співробітником, пізніше завідувачем лабораторією геології моря[3][2]. З 1966 по 1986 рік працював в Атлантичному відділенні Інституту океанології АН СРСР в Калінінграді, спочатку старшим науковим співробітником, від 1980 року завідувачем лабораторією геоморфології і тектоніки Атлантичного океану[1][3][2].
Литвин виступав з доповідями на багатьох міжнародних, всесоюзних і регіональних конференціях:
- 23-му Міжнародному географічному конгресі (1976),
- 27-му Міжнародному геологічному конгресі (1984),
- з'їздах радянських океанологів (1977, 1982, 1987),
- з'їздах Російського географічного товариства (1975, 1985, 1990, 1995),
- 5-й конференції Європейського союзу із захисту берегів (1995)[2].
В останні роки життя, з 1987 по 2001 рік, працював професором кафедри ботаніки та екології Калінінградського державного університету. Вів ряд загальних і спеціальних навчальних курсів, опублікував навчальні посібники з фізичної географії, геології, геоморфології та ресурсів океану, морського ландшафтознавства[3][2].
Вів не тільки активну науково-організаційну, але й виконував громадську роботу: був головою президії Калінінградського відділу Російського географічного товариства, головою президії облради Всеросійського товариства охорони природи, членом спеціалізованої вченої ради із захисту кандидатських дисертацій, членом редколегії Атласу «Світовий океан», що розроблявся в ЦКП ВМФ[3]. Був головою і членом оргкомітетів декількох міжнародних і російських конференцій[2].
Наукові праці[ред. | ред. код]
.jpg)
Основні напрямки наукової діяльності — фізична географія, геологія, геоморфологія, ландшафтознавство, екологія та картографія Світового океану. Брав участь у багатьох експедиціях до усіх океанів планети, досліджував географію і геологію, займався вивченням та картографуванням дна Балтійського, Баренцового, Норвезького, Карибського, Середземного і Червоного морів[3]. Проводив дослідження в радянсько-канадських підводних апаратах «Пайсіс» (лат. Pisces)[2]. Розробив морфоструктурний напрямок вивчення дна океану, що полягає у виявленні зв'язків між рельєфом, структурою земної кори і геофізичними полями, встановлення ролі тектонічних рухів, вулканізму, розломів і накопичення осаду в формуванні океанічного дна[3]. Брав участь як науковий керівник і співавтор у складанні ряду батиметричних, геоморфологічних і тектонічних карт (атласів) океану і окремих морів[3]. Запропонував розробку нового напрямку у вивченні розчленованості та морфометричних характеристик дна океану за допомогою комп'ютерних обчислень. Займався розробкою напрямку морського ландшафтознавства і ландшафтно-екологічних досліджень[2].
Литвин В. М. автор 264 наукових робіт, у тому числі 16 монографій, 4 атласів, 9 багатоаркушних карт, 5 навчальних посібників[3][2]. Основні праці:
- (рос.) Литвин В. М. Морфоструктура дна Атлантического океана и ее развитие в мезозое и кайнозое. — М. : Наука, 1980.
- (рос.) Литвин В. М. Расчлененность и морфометрические характеристики дна океана океана. — Л. : Изд-во ЛГУ, 1990.
- (рос.) Литвин В. М. Атлас «Проливы Мирового океана». — 1993.
- (рос.) Литвин В. М. Мир подводных ландшафтов. — СПб. : РГО, 1994.
- (рос.) Литвин В. М., Лымарев В. И. Острова. — М. : Мысль, 2003. — 288 с. — (Природа мира) — ISBN 5-244-00977-X. — Перший російський комплексний огляд островів Світового океану, довідкове видання видатних російських вчених-географів. Подана всебічна характеристика островів, їхній рельєф, клімат, природні ресурси. Опис супроводжується докладними картосхемами[4].
Нагороди і відзнаки[ред. | ред. код]
- Заслужений діяч науки Російської Федерації[3][2].
- Золота медаль імені Ф. П. Літке Російського географічного товариства[3][2].
На честь Володимира Михайлович названа гора Литвина на дні Гренландського моря Атлантичного океану на захід від Шпіцбергену (77° 42' пн. ш., 6° 43' сх. д.), що була досліджена науковим судном «Академік Микола Страхов» Інституту океанології РАН[1].
Примітки[ред. | ред. код]
Література[ред. | ред. код]
- Алехина Г. Н., Ушакова М. Г., Агапова Г. В. Имена ученых и научных судов Института океанологии на карте Мирового океана // Природа : журнал. — М., 2016. — № 8. Архівовано з джерела 23 листопада 2018. Процитовано 18 квітня 2019.
Посилання[ред. | ред. код]
- ' Литвин Владимир Михайлович : [рос.] : [арх. 18 квітня 2019 року] // famous-scientists.ru. — Энциклопедия Известные ученые, 2007. — 5 марта. — Дата звернення: 18 квітня 2019 року.
- Краснов Е. В., Баринова Г. М. Памяти профессора В. М. Литвина (к 85-летию со дня рождения) : [рос.] : [арх. 18 квітня 2019 року] / Краснов Е. В., Баринова Г. М. // rgo.ru. — Російське географічне товариство, 2017. — 9 февраля. — Дата звернення: 18 квітня 2019 року.
