Шпіцберген
| Шпіцберген | ||||
| Карта | ||||
|---|---|---|---|---|
| Країна | ||||
| Населення (2010) | 3400 | |||
Шпіцберген (норв. Svalbard (Свальбард), що означає «холодні береги») — архіпелаг, розташований у Північному Льодовитому Океані на відстані 1300 км від Північного полюса (поблизу 80-го градуса пн. ш.). Включає в себе такі найбільші острови: Західний Шпіцберген, Північно-Східна Земля, Едж (острів), Білий (острів), Острів Принца Чарльза, Конгсейя, Ведмежий острів (Норвегія) та десятки менших островів.
Єдиний населений острів архіпелагу — Західний Шпіцберген, який налічує 3400 мешканців (із них 1500 норвежців), які мешкають переважно в Лонг'їрі. Більшість працює в зимовий час на вугільних шахтах компанії «Det Store Norske» за річним контрактом. Частина населення мешкає тут уже багато років. Тут працює також група учених, що займається дослідженням озонової діри і місцевої флори і фауни. Решту населення становлять дві російські громади, що влаштувалися в селищах Пірамідені та Баренцбурзі. Баренцбург і Піраміден — російські шахтарські селища. Роботи з видобутку вугілля в Пірамідені припинено в 1995 році. Відносини росіян і норвежців цілком добросусідські.
Лонг'їр розташований у розлогій долині, вкритій піском, щебенем і глиною, посеред якої мчить бурхливий потік. Біля порту розташовані декілька складів і магазинів. Праворуч від порту — церква і резиденція сиссельмана — губернатора острова. Поряд центральна будівля з кав'ярнею Busen, школа, лікарня і житлові будинки, зв'язані між собою мережею іржавих труб (кабель і водопровідні труби). Їх не можна закопати через вічну мерзлоту. Вони накриті невеликими мостами, щоб взимку по них могли проїздити снігоходи. Дерев'яні будинки помальовані в яскраві кольори. Навкруги Лонг'їра лише декілька кілометрів доріг. Основні види транспорту: вертоліт, катер і снігохід. Вісім разів на тиждень в Лонг'їр із Тромсе прилітає літак, і навіть сам переліт справляє велике враження за відсутності туману. Норвезький суверенітет над більшою частиною архіпелагу встановлений за міжнародним договором («Шпіцбергенський трактат») у 1920 р.
Гострі вершини, що круто здіймаються на заході, і плоскогір'я на сході не стали перешкодою для людей та дикої флори і фауни. Це царство полярних (білих) ведмедів і навіть сьогодні тут не можна виходити з житла без зброї. Пересуватися тут можна протягом короткого літа за умови наявності відповідного спорядження, відмінної фізичної підготовки і знання метеорологічної ситуації.
[ред.] Погода на Шпіцбергені
З жовтня по лютий панує цілковита темрява (полярна ніч). У червні-серпні температура підіймається вище за нульову відмітку, зате рідко опускається нижче −20 градусів. Велика частина території Шпіцбергена (Svalbard) − 61230 кв. км − вкрита товстим шаром льоду. Архіпелаг і його головний острів Західний Шпіцберген цікаві для туристів. Але масовий туризм може завдати непоправної шкоди арктичному ландшафту і його фауні.
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
[ред.] Посилання
Монети Шпіцбергену з колекції Деми Юрія