Литкаріно
| місто Литкаріно рос. Лыткарино | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
| |||||
| Країна |  Росія
| ||||
| Суб'єкт Російської Федерації | Московська область | ||||
| Код ЗКАТУ: | 46441000000 | ||||
| Код ЗКТМО: | 46741000001 | ||||
| Основні дані | |||||
| Час заснування | XV століття | ||||
| Статус міста | 1957 | ||||
| Населення | 55237 осіб (2010)[1] | ||||
| Площа | 17,29 км² | ||||
| Поштові індекси | 140080 | ||||
| Телефонний код | +7 +7 495 | ||||
| Географічні координати: | 55°35′00″ пн. ш. 37°54′30″ сх. д. / 55.5833333333611108173499815° пн. ш. 37.90833333336110655° сх. д.Координати: 55°35′00″ пн. ш. 37°54′30″ сх. д. / 55.5833333333611108173499815° пн. ш. 37.90833333336110655° сх. д. | ||||
| Часовий пояс | UTC+3, влітку UTC+4 | ||||
| Висота над рівнем моря | 150 м м | ||||
| Вебсторінка | lytkarino.com | ||||
| Мапа | |||||
|
| |||||
|
| |||||
|
| |||||
.png)
.png)
Литка́ріно (рос. Лыткарино) — місто обласного значення в Росії, Московська область, адміністративний центр Литкарінського міського округу.
Географія[ред. | ред. код]
Місто розташоване на лівому березі Москви (вантажний порт), за 28 км на південний схід від столиці і за 10 км на південь від міста Люберці.
Історія[ред. | ред. код]
Поселення Литкаріно вперше згадується у першій половині XV століття у грамоті великого князя Василя ІІ як сільце Лыткорино, яке належало Чудівському монастирю. Назва походить від прізвища Литкар (рос. Лыткарь) — «мешканець берегів річки Литки» (яка колись протікала неподалік від села). Починаючи з XVIII століття зустрічається назва Литкаріно.
На схід від міста знаходяться Литкаринські висоти — родовище скляних кварцових пісків у 6-8 км на південний схід від міста по берегам річки Москви — М'ячковські каменоломні, де добувався білий камінь для московського будівництва у XIV століття-XIX століття. Розробка цих родовищ було головним заняттям мешканців села до початку ХХ століття.
За матеріалами перепису населення 1926 року в селі Литкаріно нараховувалось 764 мешканців, була школа і завод по видобуванню піску. Робітниче селище Литкаріно з 1938 року, статус міста з 1957 року[2].
Населення[ред. | ред. код]
Населення — 55237 осіб (2010; 50798 у 2002[3]).
Господарство[ред. | ред. код]
Найбільшим підприємством міста ВАТ «Литкарінський завод оптичного скла» який виготовляє підзорні труби, біноклі.
Транспорт[ред. | ред. код]
Транспортне сполучення Литкаріно з Москвою та областю здійснюється автомобільним транспортом по Новорязанському та Рязанському шосе виїзд на які проходить по Литкарінському шосе. Протяжність автомобільних доріг до МКАД складає 14,2 км, до ст. метро Кузьминки (Москва) — 22 км. [4]
Освіта[ред. | ред. код]
У місті працює філія Московського державного університету приладобудування та інформатики.
Культура, ЗМІ[ред. | ред. код]
Історія міста та регіону відображена в експозиції Литкаринського історико-краєзнавчого музею. Також у місті працюють електронні та друковані ЗМІ: телеканал «Литкарі»[5], газета «Лыткаринськие вести», Литкаринське інформаційне агентство Московської області[6][7] а також радіостанція «Голос Лыткарино»[8][9].
Пам'ятки історії та архітектури[ред. | ред. код]
Інтенсивне житлове будівництво у місті розпочалось у 1950-х роках, у 1980-х сформувались адміністративний та торговельний центри міста, зона відпочинку. Водночас у межу міста входить колишня садиба Петровське, яка розташована на березі річки Москви. Садиба належала російським боярським родам Милославським, Наришкіним, Демидовим. У парку над річкою збереглась шатрова Микольська церква (1680-ті рр), зберігся головний садибний дім у стилі класицизму (поч.. 19 ст, перебудований у 1959), Петропавловська церква-ротонда, усипальниця Демидових (1805). У 3 км на захід від Литкаріно колишнє двірське село Острів (заміська резиденція російських царів 16-17 ст) з білокам'яною Преображенською церквою. У 6 км на південний схід від Литкаріно розташоване село Верхнє М'ячково з білокам'яною п'ятибанною церквою Різдва Богоматері (1764 чи 1770 р) з декором у стилі московського бароко[10].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Численность населения России, федеральных округов, субъектов Российской Федерации, городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений (на 2010 рік) — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 17 березня 2015. Процитовано 10 жовтня 2014.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Дані перепису населення Росії 2002 року. Архів оригіналу за 11 травня 2021. Процитовано 30 березня 2021.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 15 жовтня 2014. Процитовано 10 жовтня 2014.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 1 жовтня 2013. Процитовано 11 липня 2019.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 19 жовтня 2014. Процитовано 10 жовтня 2014.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 7 березня 2014. Процитовано 10 жовтня 2014.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 27 вересня 2014. Процитовано 10 жовтня 2014.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 15 жовтня 2014. Процитовано 10 жовтня 2014.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ http://kulturnoe-nasledie.ru/search.php?query=%EB%FB%F2%EA%E0%F0%E8%ED%EE&page=1[недоступне посилання з липня 2019]
| |||||
.svg){kind=small}
|
