Романови

Романови - монарша династія в Московській державі та Російській імперії, яка не мала великокнязівського походження, імператорський дім Романових

Романови правили в Московській державі як царі та великі князі з 1613 року і по 1721-й. З 1721-го року їх титул був змінений на імператорів всеросійських. На монаршому престолі, ця династія протрималась до 5 січня 1762 року, монарший рід перервався після смерті Єлизавети Петрівни. З 5-го січня 1762 року імператорський престол посіла династія Гольштейн-Готторп-Романових, яка правила в Російській імперії до 1917 року.

Романови та Гольштейн-Готторп-Романови є родичами двадцяти чотирьох російських дворянських родин. Перший їх згадуваний в історії предок звався Андрій Іванович Кобила (Камбила), московський боярин, що жив у час князювання Великого князя московського Івана І Калити (1328-1341). Своє родове прізвище Романови успадкували від боярина Романа Юрьєва (пом. 1543), чия дочка Анастасія Романовна Захарьїна-Юрьєва була першою дружиною Івана IV-го Грозного^[1].

Іван IV Грозний одружився з Анастасією Романовою; небіж останньої — Федір Микитович Романов за часів невизнання московської церкви вселенським патріархатом став московським патріархом (під ім'ям Філарета). Після загасання молодшої гілки роду Рюриковичів, суздальсько-московської династії Юрійовичів [1] (1598), що правила в Московській державі, і внутрішніх заворушень («Смути») 1613 царем обрано сина патріарха Філарета Михайла Федоровича Романова (1613—1645). Його нащадками на московському престолі були: син його — Олексій Михайлович (1645—1676), внуки — Федір Олексійович (1676—1682), Іван V Олексійович (1682—1696) і Петро І Олексійович (1682—1725), Катерина І, (друга дружина Петра І; 1725—1727), внук Петра І — Петро II Олексійович (1727—1730, з яким вимерла династія Романових по чоловічій лінії роду), Анна Іванівна (дочка Івана V; 1730-40), правнук Івана V — Іван VI Антонович (1740 — 41), Єлисавета Петрівна (дочка Петра І; 1741 — 61, з якою вигасла династія Романових по жіночій лінії).

Наступники Єлисавети Петрівни вже не були Романовими, а носили прізвище німецької династії Гольштайн-Ґотторпських-Романових. Династія Гольштейн-Готторп-Романовська - молодша гілка іншої північно-німецької Ольденбурзької династії. Петро III Федорович (син дочки Петра І Анни й герцоґа Гольштайнського Карла Фрідріха; 1761-62), Катерина II, (дружина Петра III, уроджена принцеса Ангальт-Цербтська; 1762-96), їх син Павло І (1796 — 1801), сини Павла І — Олександр І (1801—1825) й Микола І (1825—1855), син останнього — Олександр II (1855—1881), його син — Олександр III (1881—1894) і син Олександра III — Микола II (1894—1917). Багато з членів дому Романових народились за кордоном (головним чином в Німеччині або Данії), виховувались за кордоном, виїжджали в Західну Європу на відпочинок та лікування. Багато з них, особливо чоловіки, що посідали російський трон, розмовляли російською з помітним акцентом, основною мовою спілкування в імператорській родині була німецька. Останній російський монарх Микола ІІ проводив свої дитячі роки в домі своєї бабки - англіійської королеви Вікторії.

Офіційно в сучасних європейських родослівних рід Романових зветься Ґольштейн-Готторп-Романовський [2], або Ольденбург-Романови. Багатьох членів роду Романових та Гольштейн-Готторп-Романових в Росії більшовики знищили у 1918 — 1919 pp.

Існують маргинальні теорії та публікації, які стверджують, що прямі нащадки Миколи ІІ-го Гольштейн-Готторп-Романова збереглися [3] але останні дослідження доводять, що принц Олексій і велика княгиня Марія були вбиті більшовиками у 1917-му році.[4]