Романови

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Герб роду Романових.

Рома́новимосковський боярський рід німецько-прусського походження. З 1613 року — правляча династія московських царів. З 1721 року — династія імператорів Всеросійських. Згодом були королями Польщі, великими князями Литовськими і Фінляндськими, герцогами Ольденбурна і Гольштейн-Готторпа, а також великими магістрами Мальтійського ордену. Чоловіча лінія головної гілки Романових перервалася на Петрі ІІ, а жіноча — на Єлизаветі Петрівні. 5 січня 1762 року російський престол перейшов по бічній жіночій лінії до німецької династії Гольштейн-Готторп, члени якої прийняли ім'я Романових. Від Петра ІІІ, сина гольштейнського герцога Карла-Фрідріха, постав імператорський дім Романових, так звана Гольштейн-Готторп-Романовська династія, яка зреклася російського імператорського престолу 1917 року.

Опис[ред.ред. код]

Романови правили в Московській державі як царі та великі князі з 1613 року і по 1721-й. З 1721-го року їх титул був змінений на імператорів всеросійських. На монаршому престолі, ця династія протрималась до 5 січня 1762 року, монарший рід перервався після смерті Єлизавети Петрівни. З 5-го січня 1762 року імператорський престол посіла династія Гольштейн-Готторп-Романових, яка правила в Російській імперії до 1917 року.

Романови та Гольштейн-Готторп-Романови є родичами двадцяти чотирьох російських дворянських родин. Перший їх згадуваний в історії предок звався Андрій Іванович Кобила (Камбила), московський боярин, що жив у час князювання Великого князя московського Івана І Калити (1328-1341). Своє родове прізвище Романови успадкували від боярина Романа Юрьєва (пом. 1543), чия дочка Анастасія Романовна Захарьїна-Юрьєва була першою дружиною Івана IV-го Грозного[1].

Іван IV Грозний одружився з Анастасією Романовою; небіж останньої — Федір Микитович Романов за часів невизнання московської церкви вселенським патріархатом став московським патріархом (під ім'ям Філарета). Після загасання молодшої гілки роду Рюриковичів, суздальсько-московської династії Юрійовичів [1] (1598), що правила в Московській державі, і внутрішніх заворушень («Смути») 1613 царем обрано сина патріарха Філарета Михайла Федоровича Романова (16131645). Його нащадками на московському престолі були: син його — Олексій Михайлович (16451676), внуки — Федір Олексійович (16761682), Іван V Олексійович (16821696) і Петро І Олексійович (16821725), Катерина І, (друга дружина Петра І; 17251727), внук Петра І — Петро II Олексійович (17271730, з яким вимерла династія Романових по чоловічій лінії роду), Анна Іванівна (дочка Івана V; 1730-40), правнук Івана V — Іван VI Антонович (1740 — 41), Єлисавета Петрівна (дочка Петра І; 1741 — 61, з якою вигасла династія Романових по жіночій лінії).

Наступники Єлисавети Петрівни вже не були Романовими, а носили прізвище німецької династії Гольштайн-Ґотторпських-Романових. Династія Гольштейн-Готторп-Романовська - молодша гілка іншої північно-німецької Ольденбурзької династії. Петро III Федорович (син дочки Петра І Анни й герцоґа Гольштайнського Карла Фрідріха; 1761-62), Катерина II, (дружина Петра III, уроджена принцеса Ангальт-Цербтська; 1762-96), їх син Павло І (1796 — 1801), сини Павла І — Олександр І (18011825) й Микола І (18251855), син останнього — Олександр II (18551881), його син — Олександр III (18811894) і син Олександра IIIМикола II (18941917). Багато з членів дому Романових народились за кордоном (головним чином в Німеччині або Данії), виховувались за кордоном, виїжджали в Західну Європу на відпочинок та лікування. Багато з них, особливо чоловіки, що посідали російський трон, розмовляли російською з помітним акцентом, основною мовою спілкування в імператорській родині була німецька. Останній російський монарх Микола ІІ проводив свої дитячі роки в домі своєї бабки - англіійської королеви Вікторії.

Офіційно в сучасних європейських родослівних рід Романових зветься Ґольштейн-Готторп-Романовський [2], або Ольденбург-Романови. Багатьох членів роду Романових та Гольштейн-Готторп-Романових в Росії більшовики знищили у 1918 — 1919 pp.

Існують маргинальні теорії[Де?] та публікації[Які?], які стверджують, що прямі нащадки Миколи ІІ-го Гольштейн-Готторп-Романова збереглися [3] але останні дослідження доводять, що принц Олексій і велика княгиня Марія були вбиті більшовиками у 1917-му році.[4]

Родове дерево[ред.ред. код]

Генеалогічне дерево імператорського дому Романових. Відображено лише основні представники.

Знаком Ströhl-Regentenkronen-Fig. 03.png позначені імператори та імператриці.

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Марія
Милославська
 
 
 
 
 
Олексій Михайлович
 
 
 
 
 
Наталія
Наришкіна
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Прасковія
Салтикова
 
 
Іван V
 
 
Євдокія
Лопухіна
 
Ströhl-Regentenkronen-Fig. 03.png
Петро I
 
Ströhl-Regentenkronen-Fig. 03.png
Катерина I
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Карл-Леопольд
 
Катерина
Іванівна
 
Ströhl-Regentenkronen-Fig. 03.png
Анна
Іванівна
 
Наталія
Петрівна
 
Олексій
Петрович
 
Анна
Петрівна
 
Карл
Фрідріх
 
Ströhl-Regentenkronen-Fig. 03.png
Єлизавета
Петрівна
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Анна Леопольдівна
 
Антон-Ульріх
 
 
 
 
 
Ströhl-Regentenkronen-Fig. 03.png
Петро II
 
 
 
 
 
Ströhl-Regentenkronen-Fig. 03.png
Петро III
 
Ströhl-Regentenkronen-Fig. 03.png
Катерина II
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Ströhl-Regentenkronen-Fig. 03.png
Іван VI
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Марія Федорівна
 
Ströhl-Regentenkronen-Fig. 03.png
Павло I
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Олександра Федорівна
 
Ströhl-Regentenkronen-Fig. 03.png
Микола I
 
Ströhl-Regentenkronen-Fig. 03.png
Олександр I
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Ströhl-Regentenkronen-Fig. 03.png
Олександр II
 
Марія Олександрівна
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Ströhl-Regentenkronen-Fig. 03.png
Олександр III
 
Марія Федорівна
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Ströhl-Regentenkronen-Fig. 03.png
Микола II


Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]