Пол Ромер

Пол Ромер
англ. Paul Michael Romer
Народився	6 листопада 1955(1955-11-06) (68 років) Денвер, США
Країна	США
Діяльність	економіст, математик
Alma mater	Чиказький університет (1983) Академія Філіпса в Ексетері
Галузь	економіка
Заклад	Нью-Йоркський університет Університет Каліфорнії (Берклі) Стенфордський університет Чиказький університет Рочестерський університет
Посада	Шеф-економіст Світового банку
Науковий керівник	Роберт Емерсон Лукас і Хосе Шейнкманd
Аспіранти, докторанти	Sergio Rebelod Luis Rivera-Batizd Laura Veldkampd Danyang Xied Renato da Fonsecad Monica Hargravesd
Членство	Американська академія мистецтв і наук Економетричне товариство
Батько	Рой Ромерd
У шлюбі з	Caroline Weberd
Нагороди	H. C. Recktenwald Prize in Economicsd (2002) Премія імені Нобеля з економіки (2018) член Економетричного товариства (1990) Член Американської академії мистецтв і наук (2021) Thomson Reuters Citation Laureates (2005)
Особ. сторінка	paulromer.net
Пол Ромер у Вікісховищі

Пол Майкл Ромер (англ. Paul Michael Romer; нар. 7 листопада 1955(19551107), Денвер, Колорадо) — американський економіст. Лауреат премії Ректенвальда 2002 року та Нобелівської премії з економіки 2018 року спільно з Вільямом Нордгаузом. З 2016 року — Шеф-економіст Світового банку.

Син колишнього губернатора штату Колорадо Роя Ромера. Бакалавр математики (1977) та доктор філософії (1983) у галузі економіки Чиказького університету.

Професор Стенфордського університету, потім Нью-Йоркського університету.

Основні твори

• «Нові товари, старі теорії і витрати добробуту торговельних обмежень» (New Goods, Old Theory, and the Welfare Costs of Trade Restrictions, 1994);
• «Наука, економічне зростання та громадська політика» (Science, Economic Growth and Public Policy, 1996).

Нова теорія економічного зростання

Пол Ромер поряд з Робертом Лукасом є основоположником нової теорії економічного зростання, відомої як модель «Лукаса-Ромера». Відповідно до цієї моделі основним фактором економічного зростання є зростання капіталовкладень у НДДКР та інвестиції у людський капітал. Один з висновків моделей Ромера та Лукаса полягає у тому, що економіка, що володіє ресурсами людського капіталу та розвиненою наукою, має у довгостроковій перспективі кращі шанси зростання, ніж економіка, позбавлена ​​цих переваг.

Посилання

• Paul Romer's web site