Джордж Стіглер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Джордж Джозеф Стіглер
Народився 17 січня 1911(1911-01-17)
Сіетл, Вашингтон, США
Помер 1 грудня 1991(1991-12-01) (80 років)
Чікаго, Іллінойс, США
Національність США США
Заклад Чиказький університет
Alma mater Північно-західний університет
Чиказький університет
Науковий керівник Франк Найт (Frank Knight)
Відомі учні Томас Совел (Thomas Sowell)
Відомий завдяки: Capture theory
Нагороди Nobel prize medal.svg Нобелівська премія з економіки (1982)

Джордж Джозеф Стіглер (англ. George Joseph Stigler; *17 січня 1911 — †1 грудня 1991) — американський економіст, лауреат Нобелівської премії з економіки.

Народився в Рентоні, передмісті Сіетла, штат Вашингтон, в сім'ї агента з нерухомості. Після закінчення середньої школи в Сіетлі Стіглер закінчив Вашингтонський університет, отримавши 1931 р. ступінь бакалавра економічних наук. В наступному році Північно-Західний університет присудив йому ступінь магістра, після чого він вступив до докторантури з економіки при Чиказькому університеті. Стіглер почав свою викладацьку діяльність ще 1936 р. як асистент в університеті штату Айова. 1938 р. після присудження йому докторського ступеня Чиказьким університетом за дисертацію «Теорії виробництва і розподілу» Стіглер перейшов на роботу до Міннесотського університету, де працював вісім років, дослужившись до посади повного професора. Під час Другої світової війни він працював консультантом групи статистичних досліджень Колумбійського університету в Нью-Йорку. 1946 р. Стіглер перейшов до Браунівського університету, а через рік - до Колумбійського. Після 11 років роботи у Нью-Йорку він обирає Центр підвищення кваліфікації з наук про поведінку при Чиказькому університеті, що нарешті став його постійним місцем роботи. На початку своєї наукової кар'єри Стіглер плідно займався мікроекономічною теорією. Його статті «Виробництво і розподіл у короткостроковій перспективі», «Зауваження щодо теорії діополії», (1939) і (1940) характеризувалися надзвичайною здатністю автора проникати у суть найважливіших проблем. У 60- і 70-х роках Стіглер продовжував розробляти теорію промислової організації. У книзі «Теорія олігополії» (1964) він показав, як нав'язування таємних угод обмежує успіх картелів. Поступово інтереси вченого знову перейшли зі сфери чистої теорії в галузь економічного регулювання. Особливо його цікавили питання державного управлінння економікою і місця ринку в сучасній економіці. Незадоволений традиційними уявленнями, за якими відомства, що здійснюють контроль, діють в інтересах суспільства, він висунув так названу «теорію привласнення» у регулюванні, відповідно до якої цей процес попри наміри відповідних відомств штатів, що проводять регуляційну політику, захищає не інтереси споживача, а скоріше, самі промислові підприємства від нової конкуренції. Нобелівську премію з економіки 1982 р. Стіглеру було присуджено «за новаторські дослідження промислових структур функціонування ринків, причин і наслідків державного управління». У Нобелівській лекції Стіглер застосував сформульовану ним 1961 р. «Теорію пошуку» для характеристики так званого «ринку нових ідей в економічній науці».

Бібліографія[ред.ред. код]

  • (1941) Production and Distribution Theories: 1870-1895. New York: Macmillan.
  • (1961). “The Economics of Information,” Journal of Political Economy, June. (JSTOR)
  • (1962). The Intellectual and the Marketplace. Selected Papers, no. 3. Chicago: University of Chicago Graduate School of Business.
  • (1963). (With Paul Samuelson) "A Dialogue on the Proper Economic Role of the State." Selected Papers, no.7. Chicago: University of Chicago Graduate School of Business.
  • (1963). Capital and Rates of Return in Manufacturing Industries. National Bureau of Economic Research, Princeton, N.J.: Princeton University Press.
  • (1965). Essays in the History of Economics. Chicago: University of Chicago Press.
  • (1970). (With J.K. Kindahl) The Behavior of Industrial Prices. National Bureau of Economic Research, New York: Columbia University Press.
  • (1971). "The Theory of Economic Regulation." Bell Journal of Economics and Management Science, no. 3,pp. 3-18.
  • (1975). Citizen and the State: Essays on Regulation.
  • (1982). "The Process and Progress of Economics," Nobel Memorial Lecture, 8 December (with bibliography).
  • (1982). The Economist as Preacher, and Other Essays. Chicago: University of Chicago Press.
  • (1983). The Organization of Industry.
  • (1985). Memoirs of an Unregulated Economist, autobiography.
  • (1986). The Essence of Stigler (ISBN 0-8179-8462-3) essays edited by Kurt R. Leube.
  • (1987). The Theory of Price, Fourth Edition. New York: Macmillan.
  • (1988), ed. Chicago Studies in Political Economy.

Посилання[ред.ред. код]


Економіка Це незавершена стаття з економіки.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.