Саймон Кузнець

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Саймон Кузнець
Кузнець.JPG
Саймон Кузнець
Народився 17 (30) квітня 1901(1901-04-30)
Пінськ, тепер Білорусь
Помер 8 липня 1985(1985-07-08) (84 роки)
Кембридж, Массачусетс, США
Місце проживання США США
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперіяСША США
Національність єврей
Галузь наукових інтересів Економетрика
Заклад Гарвардський університет, Пенсильванський університет, Університет Джонса Гопкінса, Національне Бюро Економічних Досліджень
Alma mater Колумбійський університет
Нагороди Nobel prize medal.svg Нобелівська премія з економіки (1971)
Nobel prize medal.svg

Са́ймон Сміт Кузне́ць (англ. Simon Smith Kuznets, Кузнець Семен Абрамович; 17 (30) квітня 1901, Пінськ — 8 липня 1985, Кембридж, Массачусетс) — американський економіст єврейського походження, лауреат Нобелівської премії з економіки (1971).

Біографія[ред.ред. код]

Ранні роки[ред.ред. код]

За життя Саймона Кузнеця про його життя до еміграції було відомо мало, і він сам неохоче розповідав про цей період[1][2]. Так, офіційна Нобелівська автобіографія Кузнеця повідомляла лише те, що він народився в Російській імперії, де почав здобувати університетську освіту, а в 1922 році емігрував до США, приєднавшись до свого батька, який виїхав туди до Першої світової війни[3]. У 1981 році він також повідомив, що провчився два році в «економічному навчальному закладі» та пропрацював два роки на радянський уряд[4]. Прижиттєві біографії стверджували, що Кузнець народився у Харкові в родині торговця хутром, звідки його батько емігрував до США у 1907 році[5][2]. Окремі біографії стверджували, що він навчався в Харківському університеті[6][7] на юридичному факультеті[8]. Детальну інформацію про ранні роки життя Кузнеця було встановлено лише після його смерті завдяки спогадам родичів та дослідженням його біографів, зокрема Володимира Московкіна.

Семен (Шимен) Кузнець народився в Пінську 17 (30) квітня 1901 року в єврейській родині столинського міщанина Абрама Ісаковича Кузнеця та уродженки Рівного Поліни Кузнець (Фрідман). Його батько працював головним бухгалтером пінського відділення Азово-Донського комерційного банку та був досить заможною людиною[2]. Був середнім сином у сім'ї — мав старшого брата Соломона 1900 року народження та молодшого брата Георга 1909 року[9].

У 1908 або на початку 1909 року Шимен та Соломон разом з матір'ю переїхали до її батьків у Рівному, де оселилися на вулиці Шосейній (нині — Соборна), при цьому батько майбутнього економіста залишився в Пінську[9]. У Рівному Шимен жив у двомовній родині: його мати була російськомовною, а її батьки розмовляли їдишем[1]. У січні 1910 року Абрам Кузнець привласнив значну суму коштів Азово-Донського комерційного банку (за різними оцінками від 30 до 100 тисяч золотих рублів), позичив ще 15 тисяч рублів у заможних пінчан, після чого виїхав за фальшивими документами до Лейпцига, а звідти емігрував до Сполучених Штатів Америки[2].

14 серпня 1910 року Шимен Кузнець вступив до Рівненського реального училища, де закінчив підготовчий та чотири перші класи училища[9]. У 1915 році, у зв'язку з наближенням фронту Першої світової війни до Рівного євреї були вивезені з прифронтової смуги, і родина Кузнеців виїхала до Харкова, де разом з іншими біженцями оселилася в будівлі театру-цирку «Муссурі»[8]. З 1915 по 1917 рік Семен Кузнець навчався у Харківському 2-му реальному училищі, а 31 травня 1918 року він закінчив вищий додатковий клас училища, отримавши право на вступ до вищих навчальних закладів[10].

З осені 1918 по 1921 рік навчався в Харківському комерційному інституті[1][10][11]. Курс навчання в цьому навчальному закладі тривав чотири роки, з яких перші два були відведені під базову економічну підготовку, а останні два — під спеціалізовану. Значну частину дисциплін викладали професори юридичного факультету Харківського університету: серед викладачів Кузнеця були статистик Олексій Анциферов, доктор політичної економії Володимир Левитський, математик Сергій Бернштейн та інші. Через події Громадянської війни у Росії та українських визвольних змагань Харківський комерційний інститут стабільно працював лише до кінця осені 1919 року, після чого він був реорганізований та виселений до будівлі єврейської богадільні, через що навчання фактично припинилося, і Кузнець зміг прослухати лише курси першого і частково другого курсів[10]. Науковці, з якими Кузнець працював у США, вважали, що він здобув у Харкові глибокі знання в галузі статистичних та емпіричних методів[1] та підготував значну частину своєї магістерської дисертації, присвяченої критичному аналізу ідей Йозефа Шумпетера[12].

Із захопленням Харкова більшовиками у грудні 1919 року та проголошенням міста столицею Української Соціалістичної Радянської Республіки, Кузнеця було залучено до роботи в статистичному відділі Центральної ради профспілок України, а в 1920 році він очолив відділ статистики праці ради профспілок[8]. 1921 року в збірці «Матеріали зі статистики труда в Україні» була надрукована стаття С. Кузнеця «Грошова заробітна платня робітників і службовців фабрично-заводської промисловості м. Харкова у 1920 р.».

Згідно з Ризьким мирним договором 1921 року Пінськ та Рівне відійшли до Другої Польської Республіки, і Кузнеці як біженці Першої світової війни отримали право повернутися на Батьківщину. 1922 року родина Кузнеців залишила СРСР і виїхала до Варшави, а звідти Семен разом із старшим братом Соломоном через Вільне місто Данциг емігрували до Сполучених Штатів Америки, прибувши до Нью-Йорка 7 березня 1922 року[10].

У Сполучених Штатах Америки[ред.ред. код]

У 1922–1923 роках навчається у Колумбійському університеті, після закінчення якого отримує ступінь магістра з економіки. 1926 року отримує докторський ступінь за дослідження «Циклічні коливання: розробка й оптова торгівля у США: 1919–1925».

Від 1927 року Саймон Кузнець очолює Комітет з економічного зростання у Національному бюро економічних досліджень.

У США С. Кузнець теж мав успішний науковий дебют. Його запросили до однієї з престижних наукових установ — Ради з досліджень в галузі соціальних наук. Молодого вченого зацікавили теоретичні проблеми циклів та коливань в економіці. Він помітив, що заокеанські колеги ігнорують, як він вважав, важливу економічну складову — ціну товару й 1930 року виходить його ґрунтовна праця «Столітня динаміка виробництва та цін».

Вчений стає першопрохідцем у вивченні нової для того часу галузі економіки — досліджень національного доходу. С. Кузнець увійшов в історію економічної науки як дослідник проблем, пов'язані з національним доходом, економічними циклами та економічним зростанням. Він став творцем теорії будівельних циклів — коливань тривалістю у 18-25 років, які пов'язані з періодичним масовим оновленням житла новим поколінням. Вивчаючи особливості демографічних процесів, С. Кузнець відкрив закономірність динаміки цього явища та ряд важливих загальноекономічних закономірностей розвитку світової економіки.

Ступінь доктора отримав в Колумбійському університеті.

Працював професором в Гарварді (1960–1971), в університетах Пенсільванії (1930–1954) і Джона Хопкинса (Балтімор, 1954–1960); в Національному бюро економічних досліджень (1927−1961).

Президент Американської економічної асоціації в 1954 р.

Лауреат Нобелівської премії з економіки 1971 «за емпірично обґрунтоване тлумачення економічного зростання, яке призвело до нового, глибшого розуміння економічної і соціальної структури і процесу розвитку в цілому».

Вчений відомий і як педагог: був професором Гарвардського університету, викладав у Пенсільванському університеті, університеті Джона Гопкінса, також був обраний почесним доктором багатьох американських вузів, зокрема, Прінстонського, Колумбійського, Пенсільванського університетів.

«Закон Кузнеця», «Великий маятник», «Гіпотеза Кузнеця» — ці та інші терміни економічної науки пов'язані з іменем С.Кузнеця.

Колишній харків'янин все життя пам'ятав про свою батьківщину: в його домі лунали українські пісні, зберігалися меморіальні речі.

Праці[ред.ред. код]

Ще в Харкові майбутній нобелівський лауреат видрукував свою першу наукову працю «Грошова заробітна плата робітників та службовців фабрично-заводської промисловості м. Харкова в 1920 р.» (1921).

Основні наукові праці:

  • «Перерозподіл населення та економічне зростання: Сполучені Штати, 1870–1950» (Population Redistribution and Economic Growth: United States, 1870–1950, 1957–1964);
  • «Економічне зростання націй: сукупний випуск і виробнича структура» (Economic Growth of Nations: Total Output and Production Structure, 1971);
  • «Населення, капітал та економічне зростання» (Population, Capital and Growth, 1973).
  • Підсумкова праця С. Кузнеця-економіста — «Капітал і американська економіка».

Джерела[ред.ред. код]

  • Вісник НАН України, 2006, № 10.— С. 50.
  • Віталій Абліцов «Галактика „Україна“. Українська діаспора: видатні постаті» — К.: КИТ, 2007. — 436 с.

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в г Weyl, Georges. Introduction: Simon Kuznets, Cautious Empiricist of the Eastern European Jewish Diaspora // Kuznets, Simon (2011). Jewish Economies (Volume 1): Development and Migration in America and Beyond: The Economic Life of American Jewry (Economic Structure and Growth of Euro-American Jewry). Transaction Publishers. ISBN 9781412842112. 
  2. а б в г Ильин А. Скелет в шкафу лауреата Нобелевской премии Семёна Кузнеца // Гістарычная брама № 1 (26)/2012 (рос.)
  3. Simon Kuznets - Biographical — The Sveriges Riksbank Prize in Economic Sciences in Memory of Alfred Nobel 1971 (англ.)
  4. Kuznets, Simon (2002). Economic Development, the Family, and Income Distribution: Selected Essays. Cambridge University Press. с. 434. ISBN 9780521521963. 
  5. Moritz, Charles (ed.) (1973). Current Biography Yearbook 1972 (вид. 33rd). New York: The H. W. Wilson Company. с. 266. ISBN 9780824204938. 
  6. Pressman, Steven (2013). Fifty Major Economists (вид. 3rd). Routledge. с. 171. ISBN 9780415134811. 
  7. Karier, Tom (2010). Intellectual Capital: Forty Years of the Nobel Prize in Economics. Cambridge University Press. с. 178. ISBN 9780521763264. 
  8. а б в Наші Нобелівські лауреати. Три портрети на тлі Харківщини — Харківська обласна рада
  9. а б в Московкин В., Самсонюк Т. Обучение братьев Семена и Соломона Кузнец в Ровенском реальном училище // Новий Колегіум №2 (67)/2012
  10. а б в г Кузнец С. Экономическая система д-ра Шумпетера, излагаемая и критикуемая, Перлман М. Две фазы заинтересованности Кузнеца Шумпетером / Сост. докт. геогр. н., проф. В. М. Московкин, канд. ист. н. Д. Ю. Михайличенко, перев. Е. Е. Перчик; Под ред. докт. экон. н., проф. В. С. Пономаренко. — Харьков: ИД «ИНЖЕК», 2013. — 128 с.
  11. Barnett, Vincent, and Zweynerth, Joachim (2008). Economics in Russia: studies in intellectual history. Aldershot : Ashgate. p. 114 (ISBN 9780754661498)
  12. Perlman, Mark (2001). Two phases of Kuznets's interest in Schumpeter // Economics Broadly Considered : Essays in Honor of Warren J. Samuels, edited by Jeff Е. Biddle, John В. Davis, аnd Steven G. Medema. London: Routledge. Р. 125—140. (ISBN 9780415236720)