Платина

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Перейти до: навігація, пошук
Платина (Pt)
Атомний номер 78
Зовнішній вигляд
простої речовини
важкий, м'ягкий,
сріблясто-білий
метал
Властивості атома
Атомна маса
(молярна маса)
195.08 а.о.м. (г/моль)
Радіус атома 139 пм
Енергія йонізації
(перший електрон)
868.1(9.00) кДж/моль (еВ)
Електронна конфігурація [Xe] 4f14 5d9 6s1
Хімічні властивості
Ковалентний радіус 130 пм
Радіус йона (+4e) 65 (+2e) 80 пм
Електронегативність
(за Полінгом)
2.28
Електродний потенціал Pt←Pt2+ 1.20В
Ступені окиснення 4, 2, 0
Термодинамічні властивості
Густина 21.45 г/см³
Питома теплоємність 0.133 Дж/(K моль)
Теплопровідність 71.6 Вт/(м К)
Температура плавлення 2045 K
Теплота плавлення 21.76 кДж/моль
Температура кипіння 4100 K
Теплота випаровування ~470 кДж/моль
Молярний об'єм 9.10 см³/моль
Кристалічна ґратка
Структура ґратки кубічна
гранецентрована
Період ґратки 3.920 Å
Відношення c/a n/a
Температура Дебая 230.00 K
Періодична система елементів
H He
Li Be B C N O F Ne
Na Mg Al Si P S Cl Ar
K Ca Sc Ti V Cr Mn Fe Co Ni Cu Zn Ga Ge As Se Br Kr
Rb Sr Y Zr Nb Mo Tc Ru Rh Pd Ag Cd In Sn Sb Te I Xe
Cs Ba * Hf Ta W Re Os Ir Pt Au Hg Tl Pb Bi Po At Rn
Fr Ra ** Rf Db Sg Bh Hs Mt Ds Rg Uub Uut Uuq Uup Uuh Uus Uuo
* La Ce Pr Nd Pm Sm Eu Gd Tb Dy Ho Er Tm Yb Lu
** Ac Th Pa U Np Pu Am Cm Bk Cf Es Fm Md No Lr

Платина (рос. платина, англ. platinum, нім. Platin n) – Хімічний елемент. Символ Pt, Блискучий сірувато-білий пластичний метал.

Зміст

[ред.] Походження назви

Назва походить від ісп. platina (зменшувальне від «plata» – срібло) [1]

[ред.] Загальна інформація

Відома з найдавніших часів. Трапляється у самородному вигляді. Домішки: Ir, Os, Rh, Pd, Cu, Au, Ni, Fe. t<sub<плав 1772 °С; t<sub<кип 3900 °С. П. хімічно малоактивна. Дуже рідкісний елемент.

Platinum nuggets.jpg

[ред.] Історія

Платина вивезена з Америки першими конкістадорами на початку XVI ст.; перший науковий опис виконаний Уатсоном в 1742 р. У її складі були виявлені інші платиноїди: паладій і родій – англійським вченим В. Волластоном в 1803 р., іридій і осмій – англійським хіміком К.Клаусом в 1844 р.

[ред.] Поширення

Вміст у земній корі 5•10-7-1•10-6 % (мас.). Платина зустрічається у вигляді самородного металу ) і його сплавів, а також у вигляді мінералів сульфідів, найважливіші з яких – поліксен, платина паладіїста, фероплатина, спериліт, куперит (PtS). Зустрічається в родовищах, пов’язаних з ультраосновними й основними породами, разом з хромшпінелідами і основними породами разом з сульфідами. Відома також у розсипах.

[ред.] Отримання

Розчинення платини в царські воді.

Виробництво платини у вигляді порошку почалося в 1805 англійським вченим У. Х. Волластоном з південноамериканської руди. Сьогодні платину отримують з концентрату платинових металів. Концентрат розчиняють в царські воді, після чого додають етанол та цукровий сироп для видалення надлишку HNO3. При цьому іридій і паладій відновлюються до Ir3+ та Pd2 +. Подальшим додаванням хлориду амонію виділяють (NH4)2PtCl6. Висушений осад прожарюють при 800-1000° C: (NH4)2PtCl6=N2 + 6HCl + Pt + H2. Отриману таким чином губчату платину піддають подальшому очищенню повторним розчиненням в царській горілці, осадженням (NH4)2PtCl6 і прожарюванням залишку. Потім очищену губчату платину переплавляють в злитки. При відновленні платинових розчинів хімічним або електрохімічним способом отримують мілкодисперсну платину - платинову чернь.

[ред.] Застосування

Застосовується для виготовлення хімічного посуду, в електротехніці, ювелірній справі, як каталізатор тощо.

[ред.] Біологічна роль

[ред.] Дивись також

[ред.] Примітки

  1. D.Ulloa, 1778.

[ред.] Література

Особисті інструменти