Платина

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Платина (Pt)
Атомний номер	78
Зовнішній вигляд простої речовини	важкий, м'ягкий, сріблясто-білий метал
Властивості атома
Атомна маса (молярна маса)	195.08 а.о.м. (г/моль)
Радіус атома	139 пм
Енергія йонізації (перший електрон)	868.1(9.00) кДж/моль (еВ)
Електронна конфігурація	[Xe] 4f14 5d9 6s1
Хімічні властивості
Ковалентний радіус	130 пм
Радіус йона	(+4e) 65 (+2e) 80 пм
Електронегативність (за Полінгом)	2.28
Електродний потенціал	Pt←Pt2+ 1.20В
Ступені окиснення	4, 2, 0
Термодинамічні властивості
Густина	21.45 г/см³
Питома теплоємність	0.133 Дж/(K моль)
Теплопровідність	71.6 Вт/(м К)
Температура плавлення	2045 K
Теплота плавлення	21.76 кДж/моль
Температура кипіння	4100 K
Теплота випаровування	~470 кДж/моль
Молярний об'єм	9.10 см³/моль
Кристалічна ґратка
Структура ґратки	кубічна гранецентрована
Період ґратки	3.920 Å
Відношення c/a	n/a
Температура Дебая	230.00 K
Періодична система елементів H He Li Be B C N O F Ne Na Mg Al Si P S Cl Ar K Ca Sc Ti V Cr Mn Fe Co Ni Cu Zn Ga Ge As Se Br Kr Rb Sr Y Zr Nb Mo Tc Ru Rh Pd Ag Cd In Sn Sb Te I Xe Cs Ba * Hf Ta W Re Os Ir Pt Au Hg Tl Pb Bi Po At Rn Fr Ra ** Rf Db Sg Bh Hs Mt Ds Rg Uub Uut Uuq Uup Uuh Uus Uuo * La Ce Pr Nd Pm Sm Eu Gd Tb Dy Ho Er Tm Yb Lu ** Ac Th Pa U Np Pu Am Cm Bk Cf Es Fm Md No Lr

Платина (рос. платина, англ. platinum, нім. Platin n) – Хімічний елемент. Символ Pt, Блискучий сірувато-білий пластичний метал.

Зміст 1 Походження назви 2 Загальна інформація 3 Історія 4 Поширення 5 Отримання 6 Застосування 7 Біологічна роль 8 Дивись також 9 Примітки 10 Література

[ред.] Походження назви

Назва походить від ісп. platina (зменшувальне від «plata» – срібло) ^[1]

Будь ласка, допоможіть розширити або вдосконалити цей розділ. Додаткова інформація про те, що необхідно зробити, може бути на сторінці обговорення.

[ред.] Загальна інформація

Відома з найдавніших часів. Трапляється у самородному вигляді. Домішки: Ir, Os, Rh, Pd, Cu, Au, Ni, Fe. t<sub<плав 1772 °С; t<sub<кип 3900 °С. П. хімічно малоактивна. Дуже рідкісний елемент.

[ред.] Історія

Платина вивезена з Америки першими конкістадорами на початку XVI ст.; перший науковий опис виконаний Уатсоном в 1742 р. У її складі були виявлені інші платиноїди: паладій і родій – англійським вченим В. Волластоном в 1803 р., іридій і осмій – англійським хіміком К.Клаусом в 1844 р.

[ред.] Поширення

Вміст у земній корі 5•10^-7-1•10^-6 % (мас.). Платина зустрічається у вигляді самородного металу ) і його сплавів, а також у вигляді мінералів сульфідів, найважливіші з яких – поліксен, платина паладіїста, фероплатина, спериліт, куперит (PtS). Зустрічається в родовищах, пов’язаних з ультраосновними й основними породами, разом з хромшпінелідами і основними породами разом з сульфідами. Відома також у розсипах.

[ред.] Отримання

Виробництво платини у вигляді порошку почалося в 1805 англійським вченим У. Х. Волластоном з південноамериканської руди. Сьогодні платину отримують з концентрату платинових металів. Концентрат розчиняють в царські воді, після чого додають етанол та цукровий сироп для видалення надлишку HNO_3. При цьому іридій і паладій відновлюються до Ir³⁺ та Pd^{2 +.} Подальшим додаванням хлориду амонію виділяють (NH₄₎2PtCl_6. Висушений осад прожарюють при 800-1000° C: (NH₄₎₂PtCl₆=N₂ + 6HCl + Pt + H_2. Отриману таким чином губчату платину піддають подальшому очищенню повторним розчиненням в царській горілці, осадженням (NH₄₎₂PtCl₆ і прожарюванням залишку. Потім очищену губчату платину переплавляють в злитки. При відновленні платинових розчинів хімічним або електрохімічним способом отримують мілкодисперсну платину - платинову чернь.

[ред.] Застосування

Застосовується для виготовлення хімічного посуду, в електротехніці, ювелірній справі, як каталізатор тощо.

[ред.] Біологічна роль

[ред.] Дивись також

• Платина (мінерал)
• Платинові руди
• Ресурси і запаси металів платинової групи‎

[ред.] Примітки

[ред.] Література

• Мала гірнича енциклопедія: В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: «Донбас», 2004. ISBN 966-7804-14-3