Луїза Флек

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Луїза Флек
нім. Luise Fleck
Дата народження 1 серпня 1873(1873-08-01)[1][2][…]
Місце народження Відень, Австро-Угорщина[1][4]
Дата смерті 15 березня 1950(1950-03-15)[1][2][…] (76 років)
Місце смерті Відень, Окупація Австрії союзниками[1][4]
Громадянство  Австрія
Професія кінорежисерка, кінопродюсерка, сценаристка
IMDb ID 0281389

Луїза Флек), також знана як Луїза Колм або Луїза Колм-Флек, уроджена Луїза Велта (нім. Luise Fleck; 1873—1956) — австрійська кінорежисерка. Вважається другою в світі жінкою-режисером художнього фільму після Аліси Гі-Бланше.

Життєпис[ред. | ред. код]

Австрія, Вінер Кунстфільм і Віта-Фільм: до 1926[ред. | ред. код]

Луїза народилася у Відні. Батько — Луї Вельт, був власницею міського паноптикуму, родом з Ліона, оселився в Австрії на початку XIX століття.

Ще в дитинстві вона допомагала батькові у його бізнесі, працюючи на касі. У січні 1910 року вона з першим своїм чоловіком Антоном Колмом разом з оператором Джейкобом Флеком та її братом Клавдієм заснували Erste österreichische Kinofilms Industrie, першу компанію з виробництва фільмів в Австрії за фінансової підтримки ряду джерел включаючи батька Луїзи. Через рік вона була перейменована на Österreichisch-Ungarische Kinoindustrie GmbH, а наприкінці 1911 року, після серйозної фінансової реконструкції, була перейменована у Wiener Kunstfilm Industrie.

Основною продукцією компанії були короткі документальні роботи, зроблені у Відні та інших частинах Австро-Угорської імперії. Конкуренція була жорсткою, оскільки нова компанія зіткнулася з дуже великими французькими кінокомпаніями, які домінували на австрійському ринку.

Французькі компанії були вигнані з Австрії на початку Першої світової війни, але конкуренція не ослабла з появою надзвичайно багатої австрійської кінокомпанії Sascha-Film. Під час війни обидві компанії боролися за домінування на ринках кінохроніки і пропаганди, але потужні фінансові ресурси Sascha-Film дозволили їй міцно зайняти лідируючі позицію в кіноіндустрії Австрії. Після політичного краху Австрії в 1918 році компанія Wiener Kunstfilm Industrie, збанкрутувала проте в 1919 році перший чоловік Луїзи Флек зміг перезапустити компанію під назвою Vita-Film.

Відразу ж почалася робота над будівництвом нових кіностудій в Розенхюгелі та в Мауері але в 1922 році в результаті серйозних розбіжностей з їх фінансовими покровителями Антон, Луїза Колм і Джейкоб Флек розірвали відносини з Vita-Film.[5] Антон помер пізніше в тому ж році. Луїза і Флек одружилися в 1924 році і переїхали до Берліну в 1926 році.

Німеччина 1926—1933; Австрія 1933—1940[ред. | ред. код]

У Німеччині Луїза Флек з другим чоловіком працювали в берлінських продюсерських компаніях, зокрема в Лідді Хегевальд та УФА. За цей період вони зняли від 30 до 40 фільмів, іноді до дев'яти за один рік. Коли Гітлер прийшов до влади в 1933 році, вони повернулися до Відня, оскільки Джейкоб Флек був євреєм, але продовжив продюсувати компанію «Хегевальд-фільм» у Відні й Празі, в той час як син Луїзи Вальтер Колм-Вельт, який отримав кваліфікацію в сфері звукорежисури в Тобісі — Tonbild-Syndikat, обіймав посаду продюсера компанії номінально.

Коли в 1938 році націонал-соціалісти захопили владу в Австрії, і контроль над австрійською кіноіндустрією практично миттєво перейшов до рук Імперської палати культури, Луїза з Джейкобом Флеком залишилися без роботи.

Вигнання 1940—1947[ред. | ред. код]

Джейкоб Флек був відправлений у 1938 році до концентраційного табору Дахау, але був звільнений у 1940 році, після чого з Луїзою вирушили до Шанхаю. Вони співпрацювали з китайським режисером Фей Го в спільній роботі над фільмом Söhne und Töchter der Welt («Сини і дочки світу»), який до створення Китайської Народної Республіки був єдиним фільмом, створеним у співпраці між китайськими та іноземними режисерами. Його прем'єра відбулася 4 жовтня 1941 року в театрі Інь Ду в Шанхаї.

Повернення до Австрії 1947—1950[ред. | ред. код]

В 1947 році, в тому ж році, коли була відкрита перша післявоєнна кіностудія Австрії[6] Флоки повернулися до Відня. Луїза Флек померла в 1950 році, Джейкоб Флек три роки потому.

Роботи[ред. | ред. код]

У 1911 році була випущена її перша робота як співдиректора: Die Glückspuppe («Лялька удачі»). У тому ж році вийшли й інші драми: «Der Dorftrottel» («Сільський ідіот»), «Tragödie eines Fabriksmädels» («Трагедія фабричної дівчата») і "Nur ein armer Knecht " («Просто бідолаха»). 1913 року відбулися прем'єри її робіт як режисера і продюсера «Der Psychiater» («Психіатр») та Das Proletarierherz («Серце пролетаріату»).[7]

Під час Першої світової війни вона керувала пропагандистськими драмами «Mit Herz und Hand fürs Vaterland» («З рукою і серцем за Батьківщину») (1915) і «Gott Mit für Kaiser und Reich» («З Богом за Кайзера і Рейх») (1916). 1918 року з'явився «Der Doppelselbstmord» («Подвійне самогубство»).

Вона також екранізувала австрійську літературу в «Die Ahnfrau» («Предок»), засновану на однойменній п'єсі Франца Ґрільпарцера. З 1911 по 1922 роки, коли помер її перший чоловік Антон, Луїза зняла понад 45 фільмів.[8]

Луїза Колм, як її тоді називали, відповідала за постановку в студії соціально-критичних драм, які стосувалися питань класових конфліктів та ідеологічних питань, на відміну від стандартних постановок інших кіностудій того часу. Актор Едуард Секлер, який працював на Wiener Kunstfilm, описав її так: «Луїза Колм була блискучим всебічним талантом, в той час як її чоловік Колм тільки доглядав за грошима — вона робила все, вона вирізала і склеювала фільми, писала інтертитри і допомагала своєму братові в лабораторії. Без її прагнення та ініціативи сумнівно, що фірма могла б існувати». [9]

Її подальшими роботами стали екранізація трагедії Артура Шніцлера «Flirtation» в 1927 році і «When the Soldiers» в 1931 році. Священик з Кирхфельда з'явився в кінотеатрах в 1937 році. Це було перше виробництво звукового фільму Луїзи і Джейкоба Флека за відомою антиклерикальною п'єсою Людвіга Анценгрубера 1870 року після двох німих фільмів 1914 і 1926 років.

У загальній складності Луїза Флек написала не менше 18 сценаріїв, зняла 53 фільми і як продюсер випустила 129 фільмів. При цьому деякі джерела припускають набагато вищі цифри.

Вибрана фільмографія[ред. | ред. код]

  • Чардаш (1935) Csardas
  • Unser Kaiser (1933)
  • Ein Auto und kein Geld (1932)
  • Wenn die Soldaten… (1931)
  • Der Fleck auf der Ehr' (1930)
  • Die Csikosbaroneß (1930)
  • Варшавська цитадель (1930) Die Warschauer Zitadelle
  • Спадок у банку Рейхенбах (1930) Einbruch im Bankhaus Reichenbach
  • Царевич (1929) Der Zarewitsch
  • Der Leutnant Ihrer Majestät (1929)
  • Die lustigen Vagabunden (1928)
  • Die schönste Frau von Paris (1928)
  • Маленька рабиня (1928) Die kleine Sklavin
  • Яхта семи гріхів (1928) Die Yacht der sieben Sünden
  • Frauenarzt Dr. Schäfer (1928)
  • Der fröhliche Weinberg (1927)
  • Бідний студент (1927) Der Bettelstudent
  • Wenn Menschen reif zur Liebe werden (1927)
  • Орлов (1927) Der Orlow
  • Гра в кохання (1927) Liebelei
  • Das Fürstenkind (1927)
  • Die Tochter der Frau von Larsac (1924)
  • Frühlingserwachen (1924)
  • Olga Frohgemut (1922)
  • Herzblut (1920)
  • Аніта (1920) Anita
  • Freut Euch des Lebens (1920)
  • Праматір (1919) Die Ahnfrau
  • Die Zauberin am Stein (1919)
  • Seemannsbraut (1919)
  • Lumpazivagabundus (1919)
  • Seine schwerste Rolle (1919)
  • Die Schlange der Leidenschaft (1918)
  • Жидівка (1918) Die Jüdin
  • Don Cäsar, Graf von Irun (1918)
  • Безкоштовний сервіс (1918) Freier Dienst
  • Король бавиться (1918) Der König amüsiert sich
  • Die Geisel der Menschheit (1918)
  • Der Doppelselbstmord (1918)
  • Der Schandfleck (1917)
  • Im Banne der Pflicht (1917)
  • Der Verschwender (1917)
  • Рудий принц (1917) Der rote Prinz
  • Kommt Mir keiner aus (1917)
  • Lebenswogen (1917)
  • За віру, царя і отечество (1916) Gott Mit für Kaiser und Reich
  • Auf der Höhe (1916)
  • Die Tragödie auf Schloss Rottersheim (1916)
  • Die Landstreicher (1916)
  • Sommeridylle (1916)
  • Armer Teufel (1916)
  • Das verhängnisvolle Rezept (1916) … короткометражка
  • Der Traum des österreichischen Reservisten (1915)
  • Mit Herz und Hand fürs Vaterland (1915)
  • Der Meineidbauer (1915)
  • Mutter Sorge (1915)
  • Der Pfarrer von Kirchfeld (1914)
  • Svengali (1914)
  • Unrecht Gut gedeihet nicht (1913)
  • Zweierlei Blut (1912)
  • Der Unbekannte (1912)
  • Trilby (1912)
  • Die Glückspuppe (1911) … короткометражка
  • Der Dorftrottel (1911) … короткометражка
  • Hoffmanns Erzählungen (1911) … короткометражка
  • Mutter (1911)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #1011893967 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. а б Filmportal.de — 2005.
  4. а б Gadzinski A. KALLIOPE Austria: Frauen in Gesellschaft, Kultur und WissenschaftWien: Bundesministerium für Europa, Integration und Äußeres, 2015. — S. 105. — ISBN 978-3-9503655-5-9
  5. Vita-Film went bankrupt in 1925
  6. Belvedere-Film[de], set up by August Diglas, Emmerich Hanus[en] and Elfi von Dassanowsky,
  7. it is not clear whether these are two separate films shown together or the title and subtitle of a single film
  8. Nepf, 1991
  9. «Filmgeschichte(n) aus Österreich» (Folge 2, ORF, 1970)

Джерела[ред. | ред. код]

  • Nepf, Markus. Die Pionierarbeit Anton von Kolm, Louise Velteé/Kolm/Fleck und Jacob Fleck bis zu Beginn des 1. Weltkrieges. Thesis. Vienna 1991, 200 S. (ÖFA Wien)
  • Teng; Guoqiang. Fluchtpunkt Shanghai. Luise Jakob und Fleck in China 1939—1946. In: Film-Exil SDK (4/1994)
  • Dassanowsky, Robert von. Female Visions: Four Female Austrian Film Pioneers. In: Modern Austrian Literature. Vol. 32, No. 1, 1999