Манко Капак

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Манко Капак

Ма́нко Ка́пак (кеч. Manqu Qhapaq або Manku Qhapaq — «Божествений Манко», ісп. Manco Cápac) — перший Інка, засновник держави інків — Тауантінсую з центром у Куско.

Згідно з деякими інкськими легендами, був сином бога Сонця Інті і богині Луни Мама Кілья і був посланий своїм батьком на Землю, щоб врятувати людей від дикості й варварства, навчити землеробству та ремеслам і затвердити культ «справжніх» богів: Сонця, Місяця і Пачакамака — «творця миру».

За переказами, Манко Капак управляв державою близько сорока років, ввів закони і ймовірно скасував людські жертвопринесення. Був одружений зі своєю сестрою Оклло і мав від неї сина Сінчі Долі, який став наступним Інкою. Вважають, що Манко Капак правив приблизно до 1230 року, хоча деякі історики відносять його смерть до 1107 року.

[ред.] Посилання


Особисті інструменти
Простори назв

Варіанти
Дії
Навігація
Участь
Панель інструментів
Друк/експорт
Іншими мовами