Манко Капак

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Ма́нко Ка́пак (кеч. Manqu Qhapaq або Manku Qhapaq — «Божествений Манко», ісп. Manco Cápac) — перший Інка, засновник держави інків — Тауантінсую з центром в Куско.

Згідно деяким інкським легендам, був сином бога Сонця Інті і богині Луни Мама Кілья і був посланий своїм батьком на Землю, щоб врятувати людей від дикості і варварства, навчити землеробству і ремеслам і затвердити культ «справжніх» богів: Сонця, Місяця і Пачакамака — «творця миру».

За переказами, Манко Капак управляв державою близько сорока років, ввів закони і ймовірно відмінив людські жертвопринесення. Був одружений на своїй сестрі Оклло і мав від неї сина Сінчі Долі, який став наступним Інкою. Вважають, що Манко Капак правив приблизно до 1230 року, хоча деякі історики відносять його смерть до 1107 року.

[ред.] Посилання

• Manco Capac Virtual American Biographies (англ.)
• Manco Capac Encyclopaedia Britannica (англ.)
• Manco Capac Encyclopedia of Myths (англ.)

Це незавершена стаття про персоналії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.