Флейта Пана
Флейта Пана, також Сірінга (грец. Σύριγγα) — багатоствольна флейта, що складається з кількох (3 і більше) бамбукових, очеретових, кістяних або металевих порожнистих трубок різної довжини, що ступінчасто зменшується, закритих знизу. Верхні, відкриті, кінці розташовуються в один або два ряди. Трубки бувають завдовжки від 0,8 до 4 см. На великих та дворядних флейтах Пана часто грають удвох.
Назва інструменту походить від імені давньогрецького бога Пана, атрибутом якого був подібний інструмент. Згідно з міфом, бог лісів Пан палко закоханий у наяду Сірінґу. Сірінґа ж шукала порятунок від переслідувань Пана і просила своїх сестер врятувати її. Сестри перетворити Сирінґу на очеретину, Пан же зробив з цієї очеретини флейту, яка стала його улюбленим інструментом і залишила собі ім'я сірінга (грец. συριγξ). Пан був неперевершеним майстром гри на сірінзі, навіть викликав на змагання Аполлона, але був їм переможений, а в царя Мідаса — судді цього змагання, що не оцінив Аполлона, виросли на кару ослині вуха.
Існує багато різновидів флейти Пана: сампоньйо (андійська індіанська однорядна або дворядна флейта, її варіантами є дворядова сіку і однорядова антара); молдавський та румунський най або мускал; український кувиці; російський кугікли або кувікли; грузинська ларчемі (соїнарі); литовський скудучай; комі — чіпсан і полян'яс, китайський páixiāo, корейський со.
Посилання [ред.]
 |
Це незавершена стаття про музику. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
