Дороги інків

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Дороги Інків

Доро́ги і́нків (кеч. Qhapaq Ñan -Кхапак-Ньан — Велика Дорога) — мережа численних мощених доріг, прокладених протягом кількох тисячоліть індіанськими цивілізаціями в Південній Америці в Андському регіоні: Колумбія, Еквадор, Перу, Болівія, Чилі, як на прибережних рівнинах в пустелях, так і в горах, через скелі і ущелини, за допомогою навісних мостів і сходинок.

Головними будівельниками основних магістралей були інки; припинено будівництво було в XVI столітті в зв'язку з приходом завойовників — іспанців, які не володіли місцевими технологіями і були не в змозі навіть підтримувати ці дороги в належному стані.

Головними були чотири дороги, що перетинали хрестом (з центром в місті Куско) всю Імперію Інків. Протяжність найдовшої дороги становила щонайменш 6600 кілометрів (1200 ліг). Дороги з'єднували всі столиці провінцій, з кожної виходило по кілька шляхів. На кожній дорозі були заїжджі двори через чітко певні відстані, самі відстані відзначалися межовими стовпами і називалися — топо або тупу.

Лами на дорогах Інків
Дорога Інків в Мачу-Пікчу.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Ресурси Інтернета[ред.ред. код]