Дороги інків
Доро́ги і́нків (кеч. Qhapaq Ñan -Кхапак-Ньан — Велика Дорога) — мережа численних мощених доріг, прокладених протягом кількох тисячоліть індіанськими цивілізаціями в Південній Америці в Андському регіоні: Колумбія, Еквадор, Перу, Болівія, Чилі, як на прибережних рівнинах в пустелях, так і в горах, через скелі і ущелини, за допомогою навісних мостів і сходинок.
Головними будівельниками основних магістралей були інки; припинено будівництво було в XVI столітті в зв'язку з приходом завойовників — іспанців, які не володіли місцевими технологіями і були не в змозі навіть підтримувати ці дороги в належному стані.
Головними були чотири дороги, що перетинали хрестом (з центром в місті Куско) всю Імперію Інків. Протяжність найдовшої дороги становила щонайменш 6600 кілометрів (1200 ліг). Дороги з'єднували всі столиці провінцій, з кожної виходило по кілька шляхів. На кожній дорозі були заїжджі двори через чітко певні відстані, самі відстані відзначалися межовими стовпами і називалися — топо або тупу.
Див. також [ред.]
Для подальшого читання [ред.]
- Moseley, Michael 1992 . The Incas and their Ancestors: The archaeology of Peru. Thames and Hudson, New York.
- Hyslop, John, 1984 . Inka Road System. Academic Press, New York.
- Inca: Lords of Gold and Glory. Virginia: Time-Life Books, 1992 .
- Andean World: Indigenous History: Culture and Consciousness by Kenneth Adrien.
- Footprints Cusco and The Inca Trail Handbook by Peter Frost and Ben Box Jenkins, David «A Network Analysis of Inka Roads, Administrative Centers and Storage Facilities.» Ethnohistory, 48:655-685 (Fall, 2001).
Ресурси Інтернета [ред.]
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Дороги інків
.svg){kind=small}
