Мануель де Фалья

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук


Мануель де Фалья (ісп. Manuel de Falla, повне ім'я Manuel María de los Dolores Falla y Matheu, 23 листопада 1876 — 14 листопада 1946) — іспанський композитор, піаніст, музикознавець.

Біографія[ред.ред. код]

Народився у місті Кадис на південному заході Іспанії. Перші уроки музики отримав у матері-піаністки, уродженки Каталонії (батько був родом з Валенсії).

Фалья в дитинстві

Захоплювався літературою, в п'ятнадцять років став засновником двох літературних журналів. В 1896 вступив до Мадридську консерваторію. Основним його вчителем був Ф. Педрель, один з головних діячів іспанського культурного відродження, він прищепив де Фальї любов до музичного фольклору (фламенко).

Пам'ятна табличка на будинку в Кадісі, де Фалья народився

З 1907 по 1914 Фалья жив в Парижі, познайомився з Дебюссі, Равелем, Полем Дюка, Альбенісом і Пікассо. Зазнав вплив музичного імпресіонізму.

В 1919 переїхав з Мадрида в Гранаду, зблизився з Лоркою і його друзями.

Після поразки Республіки з 1939 жив в Аргентині, де і помер (в місті Альта-Грас). В 1947 його прах був перевезений в Кадіс і похований у крипті місцевого собору.

Основні твори[ред.ред. код]

Опери[ред.ред. код]

  • La Vida breve/Життя коротке (1905, перша премія Королівської Академії образотворчих мистецтв, ред. 1913)
  • El Retablo de Maese Pedro/ Балаганчик маесе Педро, 1919),

Балети[ред.ред. код]

  • El Amor brujo/ Любов-чарівниця (1915)
  • El Sombrero de tres picos/ Капелюх (1919, для трупи Сергія Дягілєва, поставлений в декораціях і костюмах Пікассо)

Інші твори[ред.ред. код]

  • Cuatro piezas españolas / Чотири іспанські п'єси (1906-1909, присвячені Альбенісу)
  • Noches en los jardines de España / Ночі в садах Іспанії, сюїта для фортепіано з оркестром (19091916)
  • Siete canciones populares españolas / Сім іспанських народних пісень (1914)
  • Концерт для клавесина з інструментальним ансамблем (1923-1926, присвячений Ванді Ландовській)
  • Psyché / Психея, для голосу, флейти, арфи та струнного тріо (1924)
  • La Atlantida / Атлантида, ораторія для солістів, хору і оркестру за поемою каталонського поета Жасінта Вердагера (1927-1946, не завершена, оркестровка закінчена Ернесто Альфтером)

Фалья також належать оркестрові, камерні та інструментальні твори, пісні та романси, в тому числі — на вірші Гонгори, Готьє, Беккера, Лорки.

Література[ред.ред. код]

  • James B. Manuel de Falla and the Spanish Musical Renaissance. London: Gollancz, 1979
  • Hess C.A. Manuel De Falla and Modernism in Spain. Chicago: University of Chicago Press, 2001
  • Manuel de Falla: imágenes de su tiempo. Granada : Archivo Manuel de Falla, 2001.
  • Universo Manuel de Falla: Exposición permanente. Granada: Archivo Manuel De Falla, 2002
  • Harper N.L. Manuel de Falla: his life and music. Lanham: Scarecrow Press, 2005
  • Hess C.A. Sacred passions: the life and music of Manuel de Falla. Oxford ; New York: Oxford UP, 2005.
  • [Письма Ф.Гарсиа Лорки Мануэлю де Фалье]// Гарсиа Лорка Ф.Самая печальная радость… Художественная публицистика. М.: Прогресс, 1987 (по Указателю)

Посилання[ред.ред. код]