Марк Юній Брут (консул 178 року до н. е.)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Марк Юній Брут
Народився близько 240 до н. е.
Рим
Помер після 164 до н. е.
невідомо
Країна Стародавній Рим
Діяльність політик, державний і військовий діяч
Знання мов латина
Посада консул
Термін 178 рік до н. е.
Попередник Квінт Фульвій Флакк
Наступник Гай Клавдій Пульхр
Рід Юнії
Батько Марк Юній Брут
Мати невідомо
Брати, сестри Публій Юній Брут[1][1]
У шлюбі з невідомо, невідомо і невідомо
Діти 2 сина

Марк Юній Брут (лат. Marcus Junius Brutus; близько 240 до н. е. —після 164 до н. е.) — політичний, державний та військовий діяч Римської республіки, консул 178 року до н. е.

Біографія[ред. | ред. код]

Походив з роду нобілів Юніїв. Син Марка Юнія Брута. Здобув класичну освіту.

Політичну кар'єру розпочав у 195 році до н. е., його обрано народним трибуном разом зі своїм братом Публієм Юнієм Брутом. На цій посаді протистояв консерваторам на чолі із Марком Порцієм Катоном Старшим. У 193 році до н. е. став плебейським еділом. Разом із своїм колегою Луцієм Оппієм Салінатором сприяв зведенню на Форумі плебейського Табернаума.

У 191 році до н. е. його обрано претором. Під час своєї каденції висвятив храм Матері Богів на Палатині. Цього присвятив відповідні ігри. У 189 році до н. е. призначено децемвіром для врегулювання стосунків із союзниками у Малій Азії після Апамейського миру з Селевкідами.

У 178 році обрано консулом разом із Авлом Манлієм Вульсоном. Був відправлений для придушення повстання у Лігурії, а згодом на допомогу своєму колезі в Істрії. У цій кампанії досяг успіху. У 177 році до н. е. консул Гай Клавдій Пульхр без дотримання необхідних ритуалів намагався перебрати владу над військом, проте Брут разом з Вульсон відмовив Пульхру в цьому праві. Лише після того, як Гай Клавдій у Римі здійснив усі необхідні обряди Марк Юній Брут передав командування Пульхру.

У 171 році до н. е. знову призначено посланцем до азійських царств. У 169 році до н. е. виставляв свою кандидатуру на посаду цензора, проте програв Гаю Клавдію Пульхру. Того ж року його направлено до війська консула Квінта Марція Філіпа, який воював проти Персея, царя Македонії.

У 164 році до н. е. був відправлений римським сенатом для врегулювання конфліктів між Аріаратом IV, царем Каппадокії, та галатами. Подальша доля невідома.

Родина[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Friedrich Münzer: Iunius 48). // Paulys Realencyclopädie der classischen Altertumswissenschaft (RE). Band X,1, Stuttgart 1918, Sp. 970. (нім.)